Рішення № 137452689, 16.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8403/26

Провадження № 2-о/727/288/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.,

за участі секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівців із заявою, в якій просить встановити факт народження її правнука - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим, у матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Чернівці, громадянки України, та у батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Москва, громадянина Російської Федерації.

Вказує, що дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України. Внаслідок народження ОСОБА_2 , Відділом реєстрації народження м. Сімферополь Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим 5 квітня 2023 року вчинено запис про його народження та видано довідку про народження № Р-01271 від 05.04.2023.

Посилається на те, що на момент народження сина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі, який був зареєстрований 28 жовтня 2022 року органом запису актів цивільного стану окупаційної влади, так як місто Сімферополь Автономної Республіки Крим, як і уся Автономна Республіка Крим, є тимчасово окупованою територією України.

Вказує, що встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України є необхідним, так як тягне за собою юридичні наслідки у вигляді реєстрації народження дитини відділом реєстрації актів цивільного стану відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила заяву задовольнити повністю. Зазначила, що встановлення факту народження її правнука на тимчасово окупованій території України є необхідним для того, щоб його мати - ОСОБА_3 - мала можливість приїхати з дитиною в Україну.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав заяву в якій просив розгляд справи провести без участі представника відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази суд доходить таких висновків.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Разом з тим, положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів (постанова Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 756/8168/21).

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що відповідно до досліджених доказів, із заявою про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України звернулася прабаба дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , вбачається що її матір`ю є заявниця, ОСОБА_1 , яка, в свою чергу є бабою ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 27 серпня 1997 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_6 змінила після одруження прізвище на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого 30 червня 1991 року серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_9 є матір`ю ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_2 .

З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації проти України.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частини 2 даної статті Закону Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. При цьому згідно з частиною 1 статті 3 Закону тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначається сухопутна територія таких, а також внутрішні води України цих територій.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Так згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частиною 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Підставою для здійснення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У пункті 8 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

Згідно з пунктом 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану та Правила № 52/5 не містять чітких норм щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що призводить до складнощів у встановленні факту народження та здійснення державної реєстрації народження у позасудовому порядку.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, медичній довідці, як доказам, потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними на території України, вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини.

Як вбачається з матеріалів заяви, надані заявницею документи на підтвердження факту народження дитини є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про народження не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відтак з огляду на вказане зареєструвати факт народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявники не мають можливості, оскільки документи про народження, які видані незаконними органами, не є документами, на підставі яких можливо здійснити державну реєстрацію народження особи, а отже не створюють жодних юридичних наслідків.

Правова оцінка документам, поданим заявницею на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України

Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (висновок Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22).

Зазначене узгоджується із змістом частини другої статті 319 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином Російської Федерації, що підтверджується паспортом громадянина Росії № НОМЕР_5 , виданим 07 липня 2010 року відділом № 1 УФМС Росії по Омській області в центральному АО міста Омська.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, який зареєстрований на тимчасово окупованій території України 28 жовтня 2022 року, ОСОБА_3 вступила в шлюб з ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки про народження № Р-01271 від 5 квітня 2023 року, яка видана відділом реєстрації народження Сімферопольського Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції республіки Крим (Форма № 1) судом встановлений факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 , запис акту про народження від 05 квітня 2023 року № 110239910000601155005.

Відповідно до протоколу УЗД плевральних порожнин від 27 березня 2023 року Республіканською клінічною лікарнею Семашка в м. Сімферополь проведене обстеження новонародженої дитини ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до виписки з історії хвороби № 11937/П, виданої відділенням патології новонароджених дітей Республіканської клінічної лікарні імені Семашка СП «Перинатальний Центр», встановлено, що дитина ОСОБА_11 (прізвище зазначено по матері), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у відділення патології з 14.03.23 по 27.03.23, домашня адреса зазначена: АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу дослідження відділення діагностики ГБУЗ РК «РДКБ» Реуспубліки КРИМ. М. Сімферополь, пацієнт ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 (прізвище пацієнта значиться по прізвищу матері), вбачається, що дитина народилась із вродженою пневмонією.

Відповідно до протоколу огляду пацієнта від 08 червня 2023 року, який проведений в Республіканській дитячій клінічній лікарні лікарем-нефрологом, останнім був проведений медичний огляд дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, з наданих суду матеріалів та пояснень заявниці встановлено, що необхідність встановлення факту народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зумовлена потребою отримання свідоцтва про народження дитини згідно з чинним законодавством України для реалізації прав дитини, як громадянина України, зокрема, щодо отримання соціальних виплат та можливості приїхати на підконтрольну Україні територію.

Відповідно до положень статті 144 СК України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до положень статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За правилами статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Наведене дає підстави дійти висновку, що громадянин України ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим, батьками якого є: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Чернівці, громадянка України, та батько - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Москва, громадянин Російської Федерації.

Згідно з частиною 2 статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до положень частини 4 статті 317 та пункту 8 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Керуючись статтями 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження.

Встановити факт народження громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим, батьками якого є: мати - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Чернівці, громадянка України, та батько - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Москва, громадянин Російської Федерації.

Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Заявниця: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, буд. 29, ЄДРПОУ 44956923.

Дата складання повного судового рішення 16 червня 2026 року

Суддя Дубець О.С.