Постанова № 137452544, 09.06.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/4733/26

Провадження № 3/644/1272/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 червня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

захисника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності - адвоката Олексюка Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Індустріального районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

у с т а н о в и в :

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 26 квітня 2026 року о 13 годині 23 хвилин, рухаючись по вул. Центральній, 51 в с-ще Шевченкове в Куп`янському р-ні Харківської обл., керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Факт відмови зафіксовано на нагрудний відеореєстратор.

За вказаним фактом у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 914251 від 26.04.2026 за ч.1ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні 25.05.2026 ОСОБА_1 категорично не визнав свою провину за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що 26 квітня 2026 року в денний час він рухався на автомобілі Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_2 , за усним розпорядженням свого командира. Автомобіль під його керуванням було зупинено працівниками поліції, які попросили його пред`явити відповідні документи. Проте, зупинившись поблизу магазину, при собі жодних документів він не мав - забув в іншому транспортному засобі. Наполягає, що патрульні зупинили його транспортний засіб безпідставно, дії поліцейський вважає упередженими щодо нього, мотивує тим, що цього ж дня він пізніше пройшов огляд на стан сп`яніння та відповідно до висновку він був тверезий. Не згоден з діями поліцейських, не вважає, що його поведінку можна розцінювати як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Олексюк Р.Р. просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Мотивував свої доводи аналогічно викладеному в письмовому запереченнях вх. №21115/26 від 25.05.2026.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Олексюка Р.Р., дослідивши матеріали справи та відеозапис, доходить наступного.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його провина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 914251, складеним у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП уповноваженою державою особою;

- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Шевченківська ЦРЛ» Шевченківської селищної ради від 26.04.2026 15:13 год;

- відеозаписом з подією за участю ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Пунктом 12 глави ІІ діючої Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 , встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно зазначеної інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914251 від 26.04.2026, поліцейським, яким складався зазначений протокол у відношенні ОСОБА_1 зазначено декілька ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, що давало підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння під час складання адміністративного протоколу.

При розгляді адміністративного матеріалу, суд досліджує протокол про адміністративне правопорушення в сукупності з іншими доказами, які додані до нього та містяться в матеріалах справи.

Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , його захисник суду не надали.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст.251, ст.ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що під час спілкування з водієм працівником поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, про що водія було повідомлено.

Працівник поліції неодноразово (відеозапис 00000020260426133730_0014о 13:48:55; відеозапис 00000020260426135230_0015 о 14:05:48; відеозапис 00000020260426140730_0016 о 14:20:17 ) висловлював пряму та чітку вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій формально і заявляв про згоду пройти такий огляд, однак відходив на декілька десятків метрів від працівників поліції та транспортного засобу, жодних реальних дій для його проходження, він не вчиняв, виконання законних вимог працівників поліції ігнорував, натомість продовжував спілкування з ними, повторно ставив запитання щодо підстав зупинки його автомобіля, про що йому було роз`яснено на початку розмови. Таким чином, водій свідомо затягував час і фактично ухилявся від проходження огляду.

За наведених обставин ОСОБА_1 не виконав покладений на нього, як на водія, обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння та не виконав законні вимоги працівників поліції.

Зазначені дії обґрунтовано були розцінені працівниками поліції як ухилення від виконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки поведінка водія свідчила про намагання будь-яким способом уникнути проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21)

При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, правового значення не мають.

Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.

Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що в протоколі ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Суд при розгляді адміністративного матеріалу не бере до уваги окремі докази, а дає оцінку як кожному доказу окремо, так й в сукупності.

Зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України.

Суд критично ставиться на не бере до уваги висновок КНП «Шевченківська ЦРЛ» від 26.04.2026, (а.с.34), оскільки огляд проходив ОСОБА_1 о 17 годині 05 хвилин 26.04.2026, тобто понад двох годин та за відсутністю працівника поліції, що не відповідає встановленому порядку.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є необґрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами і його твердження суд розцінює як його лінію захисту з тим, щоб уникнути адміністративної відповідальності.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд констатує, що досліджені судом докази, в своїй сукупності, поза розумним сумнівом доводять факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місті зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та у закладі охорони здоров`я, а отже вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження того, що він дійсно керував автомобілем та прямував до магазину , виконуючи бойове завдання, судовий збір підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 283-285 КУпАП

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300) у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 ( один ) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Харкова.

Вступну та резолютивну частини постанови складено 09.06.2026. Повний текст постанови складено 15.06.2026.

Суддя Попова В. О.