Рішення № 137452221, 16.06.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3347/26

провадження 2/216/3326/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

16 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Маланюка О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Агурейчевої А. М.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карнаватка 9», в інтересах якого діє представник адвокат Пшиченко Юрій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією,-

В С Т А Н О В И В:

ОСББ «Карнаватка 9» в особі представника адвоката Пшиченка Ю. В. звернулися до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання суму заборгованості за надані послуги з управління будинком та прибудинковою територією, інфляційних втрат, 3% річних та пені, що у загальному розмірі становить 139833,40 грн., відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСББ «Карнаватка 9» створено у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та діє на підставі Статуту Об`єднання. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачем послуг з управління будинком та прибудинковою територією. Відповідач ОСОБА_1 у період з 01 березня 2016 року по 28 лютого 2026 року здійснював оплату внесків не в повному обсязі та з порушенням строків, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 47796,21 грн. Крім того, позивач на суму заборгованості нарахував інфляційні втрати у розмірі 38236,97 грн., 3% річних у розмірі 7401,23 грн. та пені у розмірі 46398,99 грн., про стягнення яких просять суд.

Ухвалою Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Роз`яснено учасникам щодо строків подання письмових заяв по суті справи.

20 травня 2026 року розгляд справи відкладений через неявку відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі представника ОСББ «Карнаватка 9», у якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи повідомленим у встановленому порядку про час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, суд проводить розгляд справи у заочному порядку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу щодо першого судового засідання скеровувалася копія ухвали Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2026 року разом із позовними матеріалами та судова повістка про виклик до суду на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , засобами поштового зв`язку рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № R067163201167, № R067186942199, що повернулися на адресу суду з конвертами з відмітками "адресат відсутній".

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

З матеріалів справи встановлено, що ОСББ «Карнаватка 9», ЄДРПОУ 40251300, є юридичною особою, вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об`єктів, вищий орган управління - загальні збори, виконавчий орган - правління, голова правління, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , прийнятий до складу ОСББ «Карнаватка 9». Відповідно до копії Витягу рішення з Протоколу №1 загальних зборів ОСББ «Карнаватка 9» від 08 липня 2021 року встановлений розмір внесків для компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком у розмірі 6,00 грн. за один метр квадратний загальної площі квартири.

Відповідно до наданої ОСББ «Карнаватка 9» копії Інформації про квартиру від 13.03.2026 та відомостей Єдиного державного демографічного реєстру у Відповіді № 2674481 від 30.04.2026, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до наданої позивачем копії Інформації про стан особового рахунку НОМЕР_1 від 21.03.2026 року за період з березня 2016 року по лютий 2026 року у споживача квартири за адресою: АДРЕСА_2 , наявна заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією у розмірі 47796,21 грн.

Згідно з наданою позивачем копією розрахунку у відповідача за період з 01.03.2016 року по 28.02.2026 року утворилась заборгованість за сплату наданих послуг з управління будинком та прибудинковою територією у розмірі 47796,21 грн.; на суму заборгованості позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 38236,97 грн., три відсотки річних у сумі 7401,23 грн. та пеню у сумі 46398,99 грн.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (частина 1 статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ").

Приписами частини 5 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " закріплено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно із вимогами статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ", співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки, як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначені особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Кожний співвласник, згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" закріплено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Отже, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 ЦК України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ".

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 462/7822/15-ц.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, користується спільним майном, у тому числі місцями загального користування та прибудинковою територією, тому відповідно до принципів рівності і справедливості, а також приписів чинного законодавства, зобов`язана брати участь у витратах на їх утримання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц (провадження № 61-3193св18) зроблено висновок, що виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 462/7822/15-ц.

Проте, відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання з оплати вартості послуги, наданих позивачем.

Разом з тим, заперечень чи спростувань (у формі відповідних розрахунків) заборгованості відповідач не подав, іншого розрахунку суду не представлено, як і не доведено те, що невиконання зобов`язань по сплаті вартості отриманих послуг сталося не з його вини.

Відтак, суд приймає як належний доказ та допустимий доказ розрахунок заборгованості, наведений стороною позивача, так як вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що складений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку є обґрунтованим, доказів про погашення виниклої заборгованості та контррозрахунку відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку у період з 01.03.2016 року по 28.02.2026 року у розмірі 47796,21 грн. ґрунтуються на законі, доведені та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, та пені суд зазначає наступне.

Також, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 551 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №922/175/18 зазначено, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні ст.549 цього Кодексу.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06 березня 2022 року і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Однак відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285)».

Таким чином, з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Кривий Ріг не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309.

Таким чином, нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позовних вимог за період з 01.03.2016 року по 28.02.2026 року в розмірі: інфляційні втрати 38236,97 грн., 3% річних 7401,23 грн. В частині стягнення пені слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю такої вимоги.

При цьому, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, на підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 години 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем вимог за період з 01.03.2016 року по 28.02.2026 рокустроки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК України щодо продовження строків за ст. 257 ЦК України на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 2223,10 грн. (66,8%).

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карнаватка 9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карнаватка 9» суму заборгованості за сплату наданих послуг з управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією в розмірі 47796,21 грн., а також інфляційні витрати в розмірі 38236,97 грн., та 3% річних у розмірі 7401,23 грн., а всього 93434,41 (дев`яносто три тисячі чотириста тридцять чотири гривні 41 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карнаватка 9» 2223,10 (дві тисячі двісті двадцять три гривні 10 коп.) грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Карнаватка 9», код ЄДРПОУ: 40251300, за юридичною адресою: вул. Владислава Погорілого, буд. 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50024;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК