Рішення № 137451995, 21.01.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18350/25

Єдиний унікальний номер 205/18350/25

Провадження № 2/205/1648/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Іннова-Нова» 20 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який зареєстрований судом 05 грудня 2025 року.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 грудня 2025 року заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 грудня 2025 року клопотання ТОВ «Іннова-Нова» про витребування доказів задоволено частково.

Позивач у своєму позові та додаткових поясненнях посилався на те, що 20 березня 2025 року між ТОВ «Іннова-Фінанс» і відповідачем було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 7503520325 шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті компанії і виконанням нею певних дій, які свідчать про укладення договору, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредиту розмірі 8 000 грн. строком на 360 днів зі сплатою зниженої відсоткової ставки у розмірі 0,87 % відсотків та стандартної відсоткової ставки у розмірі 1 % за кожен день користування кредитними коштами та комісії у розмірі 15 % від суми кредиту. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, чим порушує умови договору, внаслідок чого станом на 10 жовтня 2025 року сума заборгованості становить 19 270 грн. 40 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 000 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 11 270 грн. 40 коп. Відповідач не стверджує та не надає доказів укладення кредитного договору від її імені іншою особою, або звернення до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій стосовно використання її ідентифікаційних даних. При цьому, ОСОБА_1 були вчинені дії зі сплати відсотків за користування кредитними коштами і комісії на загальну суму 6 000 грн. Також відповідачем не надано виписку з карткового рахунку, яка би спростовувала факт отримання нею кредитних коштів у розмірі 8 000 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 19 270 грн. 40 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві зазначила, що кредитних коштів вона не отримувала, кредитний договір не містить її підпису або належного підтвердження факту акцепту. Долучена квитанція від 20 березня 2025 року не є належним доказом, оскільки не містить дані отримувача та повного номеру картки, на яку кредитні кошти були перераховані. Зазначила, що позивач не надав розрахунку заборгованості та не обґрунтував її розмір, а сам розрахунок не є належним і допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між нею і позивачем. Заперечувала стосовно стягнення з нею на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., посилаючись, що справа незначної складності, судова практика є усталеною і узгодженою, позовні заяви є типовими та шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика, а обсяг досліджених доказів є невеликим. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати по справі покласти на позивача. Представник відповідача у своїй заяві до суду справу просила розглянути за її відсутності та відсутності відповідача, обставини, викладені у відзиві підтримала, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 березня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і відповідачем було укладено договір позики № 7503520325 шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті компанії і виконанням ним певних дій, які свідчать про укладення договору, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредиту розмірі 8 000 грн. строком на 360 днів зі сплатою зниженої відсоткової ставки у розмірі 0,87 % відсотків та стандартної відсоткової ставки у розмірі 1 % за кожен день користування кредитними коштами (а.с. 12-17). Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті, виконанням певних дій, що свідчать про укладення договору.

20 березня 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» було перераховано відповідачеві 8 000 грн. (а.с. 20), що також підтверджується відомостями АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали судді від 10 грудня 2025 року про витребування доказів.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» № 05-09/2025 від 05 вересня 2025 року назву змінено на ТОВ «Іннова-Нова» (а.с. 36, 37).

Частиною 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом 5734 (а.с. 35), який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Таким чином, між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір позики на умовах фінансового кредиту.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого, як стверджує позивач, станом на 10 жовтня 2025 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 19 270 грн. 40 коп. (а.с. 29-33).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, що вона не отримувала кредитних коштів, оскільки відповіддю АТ «Універсал Банк», наданій судові на виконання ухвали судді від 10 грудня 2025 року, підтверджено про емісію платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я відповідача ОСОБА_1 та перерахування на вказаний картковий рахунок 20 березня 2025 року коштів у розмірі 8 000 грн. В іншій частині заперечення відповідача є незмістовним та спростовуються матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, відповідач свої зобов`язання не виконує, то позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 7503520325 від 20 березня 2025 року у розмірі 19 270 грн. 40 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 000 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 11 270 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова», складає 21 692 грн. 80 коп. (19 270 грн. 40 коп. + 2 422 грн. 40 коп. = 21 692 грн. 80 коп.).

На підставі викладеного, керуючись п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 12, ч. 1 ст. 13 1 ст. 13, с. 21 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ЄДРПОУ 44127243, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) заборгованість за кредитним договором № 7503520325 від 20 березня 2025 року у розмірі 19 270 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 40 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень та заборгованості за процентами у розмірі 11 270 (одинадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 40 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп., а всього 21 692 (двадцять одна тисяча шістсот дев`яносто дві) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: