Рішення № 137451253, 16.06.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/339/26

Провадження № 2/584/446/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено кредитний договір №552108-КС-001, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора UA-4313, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач надав їй кредит у розмірі 12000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушила строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 26 лютого 2026 року має заборгованість в розмірі 33960 грн., в т.ч.: 12000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 13560 грн.- заборгованості за відсотками, 6000 грн. заборгованості за відсотками, відповідно до ст.625 ЦК України, 2400 грн. заборгованості за комісією.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 33960 грн. та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі просив про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.93,94,103).

Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, 15 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №552108-КС-001, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 12000 грн. на строк 16 тижнів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день, комісії за видачу кредиту у розмірі 2400 грн. У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту у терміни, визначені договором, позичальник зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 700 000% річних від суми заборгованості в силу положень ст.625 ЦК України (п.7.5 договору) (а.с.14-17,18-48).

Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора UA-4313.

Відповідач прострочила виконання свого зобов`язання, оскільки порушила строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 26 лютого 2026 року має заборгованість в розмірі 33960 грн., в т.ч.: 12000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 13560 грн.- заборгованості за відсотками, 6000 грн. заборгованості за відсотками, відповідно до ст.625 ЦК України, 2400 грн. заборгованості за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості (а.с.11-12,13).

Відповідно до копії платіжного доручення, 15 серпня 2025 року через АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ОСОБА_1 здійснено переказ коштів згідно договору №552108-КС-001 від 15 серпня 2025 року у сумі 12000 грн. (а.с.51).

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260409/49542-БТ від 16 квітня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 15 серпня 2025 року було зараховано 12000 грн. (а.с.96-98).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.5.2.3 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення терміну дії договору.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27960 грн. (12000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 13560 грн.- заборгованості за відсотками, 2400 грн. заборгованості за комісією).

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь банка 2192 грн. 01 коп. (27960*2662,40/33960=2192,01) витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 27960 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень) заборгованості по кредитному договору №552108-КС-001 від 15 серпня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2192 грн. 01 коп. (дві тисячі сто дев`яносто дві гривні одна копійка) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік