Ухвала суду № 137451213, 16.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 587/1087/23

Провадження № 1-в/592/91/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районий суд м. Суми у складі колегії суддів:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за заявою засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі,

у с т а н о в и в :

Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, в якій просить на підставі Закону України № 838-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, який набрав чинності 24 грудня 2015 року (далі Закон № 838-VІІІ), звільнити його від довічного позбавлення волі та звільнити з місць позбавлення волі в залі судового засідання.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що вироком Апеляційного суду Сумської області від 14.06.2007 він був засуджений до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Положеннями вказаного закону передбачено, що при призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов`язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання. Покарання у виді довічного позбавлення волі відсутнє у ч.1 ст.72 КК України, тому він підлягає звільненню від такого покарання.

Заслухавши засудженого та захисника на підтримку поданого клопотання, прокурора, який просив відмовити у його задоволенні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, ОСОБА_6 засуджений вироком Апеляційного суду Сумської області від 14.06.2007 за п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Вирок 16.10.2007 набрав законної сили та звернутий до виконання.

На даний час ОСОБА_6 перебуває в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)», у зв`язку з розглядом скарг і клопотань, поданих ним в порядку виконання вироку та з інших підстав.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 52 КК України основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Статтею 63 КК визначено, що покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Довічне позбавлення волі найсуворіше покарання у кримінальному праві України. Цей вид покарання передбачено в альтернативі з позбавленням волі на певний строк за обмежене коло особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

Частиною 1 статті 72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення:

1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;

2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Законом України № 838-VІІІ частину п`яту статті 72 КК викладено в редакції, згідно з якою зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вказаний закон також містить положення, згідно з якими при призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов`язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання.

Обґрунтовуючи свої вимоги до суду, засуджений ОСОБА_6 вказує, що відсутність у ч.1 ст.72 КК України такого виду покарання, як довічне позбавлення волі, є підставою для його звільнення від такого покарання.

Водночас, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 26.10.2017 у справі №344/7495/16, положення частини п`ятої статті 72 КК в редакції Закону №838-VІІІ слід тлумачити таким чином, що в ній фактично використане родове поняття позбавлення волі, яке складає зміст відразу двох видів покарань: позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. Відповідно, норма про зараховування попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі підлягає застосуванню як до осіб, які засуджені до позбавлення волі на певний строк, так і до тих, які засуджені до довічного позбавлення волі.

Крім того, положення ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VІІІ не може бути підставою для звільнення від покарання засудженого ОСОБА_6 , оскільки вказаною нормою закону регламентовано виключно порядок складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення, а не умови та підстави звільнення від покарання та його відбування.

За таких обставин, заява засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом семи діб з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Судді: ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10