Ухвала суду № 137451118, 10.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/6640/26

Провадження №1-кп/523/1458/26

УХВАЛА

10 червня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000459 від 04 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.28, ч. 4 ст. 111-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Пересипського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Пересипському районному суду міста Одеси, підстав для закриття у підготовчому судовому засіданні немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Також прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. При цьому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. Разом тим, зазначила, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою не підлягає задоволенню, оскільки, на її думку, прокурором не доведено наявність ризиків, на які він посилається в клопотанні. Зазначила, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 є нетяжким злочином, обвинувачений перебуває під вартою вже майже 8 місяців. Вказала на відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має дитину, до взяття під вартою працював учителем, що вказує відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просила застосувати до обвинуваченого домашній арешт або при продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі, який передбачений кримінальним процесуальним законом.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.

Кримінальне провадження підсудне Пересипському районному суду міста Одеси, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину. Проте, його віднесено до категорії кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді від 24 жовтня 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який у подальшому продовжувався, останній раз до 29 червня 2026 року.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

При вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні злочину проти основ Національної безпеки України, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання винуватими, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме в умовах воєнного стану, та відомості що характеризують особу обвинуваченого, його стан здоров`я, та вважає, що з метою дотримання його належної процесуальної поведінки слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, в якому обвинувачується.

Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ Національної безпеки України та щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши в сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Водночас, зважаючи на тривалий строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу, а саме з 24 жовтня 2025 року, та враховуючи те, що запобіжний захід є засобом забезпечення кримінального провадження, а не покаранням, суд, керуючись вимогами ст. 183 КПК України, вважає за можливе визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суд вважає, що розмір застави в цьому випадку має відповідати не лише тяжкості кримінального правопорушення, а й особливому характеру справи, зважаючи на дію в країні воєнного стану та звинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину проти основ Національної безпеки України, та таким, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже, на думку суду, з урахуванням конкретних обставин справи, обвинуваченому слід визначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд вважає, що саме такий розмір застави відповідає тяжкості та суті кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 , та, зважаючи на соціальний статус обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, його не можна вважати непомірним тягарем для останнього.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177,178, 182, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, в приміщенні Пересипського районного суду міста Одеси на 10 червня 2026 року о 15 год 00 хв.

Судовий розгляд здійснювати відкрито, суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 08 серпня 2026 року включно з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без права внесення застави.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний у виді застави в розмірі 500 (п`ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000,00 грн.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Пересипського районного суду міста Одеси за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ України в Одеські області; ЄДРПОУ 26302945; Банк отримувача Державна казначейська служба України; р/р №UA418201720355249001000005435; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали Пересипського районного суду міста Одеси від 10.06.2026, по справі № 523/6640/26, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, номеру телефону;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Київської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків визначити до 08 серпня 2026 року включно.

В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1