Рішення № 137450722, 11.06.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/616/26

Провадження № 2-а/499/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №7061072 від 21.042026 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрити провадження по справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21.04.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Залож Кариною Миколаївною була складена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7061072, згідно якої його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 510 грн. 00 коп.

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною і такою, що має бути скасована, а провадження по справі закрите.

Позивач, вважаючи постанову незаконною, посилався на ту обставину, що він керуючи ТЗ був пристебнутий паском безпеки. Поліцейський при інкримінуванні йому порушення п. 2.3.в. ПДР України, посилався лише на відеозапис відповідно до якого неможливо встановити чи було правопорушення взагалі. Вказаний відеозапис не може бути належним та допустимим доказом у цій справі. На даному відеозаписі не може бути зафіксовано те, що він був не пристебнутим паском безпеки під час руху так, як це не відповідає дійсності, оскільки 21.04.2026 року, він керуючи автомобілем Renault Master д/н НОМЕР_1 по трасі М05 Київ-Одеса був пристебнутий паском безпеки, однак доїжджаючи до КП біля с. Дачне по дорозі утворилася тягучка з машин, оскільки на КП поліцейські здійснювали перевірки документів водіїв. Для того, щоб дістати всі свої документи, які знаходилися в бардачку салону авто, він відстебнув ремінь безпеки, оскільки він заважав дістатися до бардачка, та в цей час до нього підійшла співробітник поліції, на вимогу якої він пред`явив всі необхідні документи. Побачивши, що він в момент перевірки документів був не пристебнутий, співробітник поліції, не зважаючи на його пояснення, винесла оскаржувану постанову. Жодних інших доказів поліцейський не надає, постанова складена формально без розгляду адміністративної справи, ігноруючи фактичні обставини, безпідставність та необґрунтованість покладаючись лише на суб`єктивну думку поліцейського.

Тобто враховуючи вказане, можна дійти висновку що інкриміноване йому правопорушення незаконне та безпідставне та необґрунтоване, а сама постанова незаконна та підлягає скасуванню, оскільки не містить прямих доказів керування мною автомобілем без пристебнутого ременя безпеки.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак надав до суду відзив на позов та долучив відеозапис з місця зупинки водія та винесення оскаржуваної постанови. Згідно відзиву, сторона відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними, оскільки за відеозаписі з нагрудної камери поліцейської вбачається факт керування позивачем транспортним засобом не пристебнутим ременем безпеки, що є порушенням п.2.3.в ПДР.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою ЕНА №7061072 від 21.04.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Залож Кариною Миколаївною була складена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7061072, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 510 грн. 00 коп.

Згідно з мотивувальною частиною постанови, 21.04.2026 о 09:40 в селі Дачне по трасі М-05 Київ-Одеса на 452 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2. 3. в. Правил дорожнього руху Порушення правил користування ременями безпеки.

Зазначене також підтверджується наданим до відзиву відеозаписом з місця зупинки позивача. Окрім цього, з відео вбачається, що позивач, під час розгляду справи про притягненням його до адміністративної відповідальності відзначав поліцейській про необхідність ознайомлення його з матеріалами справи, а саме з відеозаписом з місця зупинки, разом з тим ОСОБА_1 на місці зупинки таких відеозапис не було надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності та має сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян завдавати матеріальних збитків.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що не вчиняв інкримінованого адміністративного правопорушення, а постанова винесена без належних і допустимих доказів, зокрема без підтвердження факту порушення Правил дорожнього руху технічними засобами фіксації, у зв`язку з чим вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Натомість представник відповідача у відзиві зазначив, що постанова винесена правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами, зокрема відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який зафіксував, що позивач керував транспортним засобом непристебнутим ременем безпеки, а також його власними поясненнями під час зупинки транспортного засобу.

Вказаний відеозапис, який міститься в матеріалах справи, містить дані, на підставі яких можливо встановити обставини допущеного позивачем правопорушення, а тому вказаний доказ є належним та допустимим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в обґрунтування позову вказує також на недотримання інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, на порушення права закріпленого у ст.268 КУпАП, зокрема на ненадання для ознайомленням відеозапису з місця зупинки.

У відповідності до статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності визначені статтею 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

З аналізу вказаних приписів слідує про наявність у суб`єкта владних повноважень - посадової особи органів Національної поліції, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, законодавчо встановленого обов`язку із забезпечення осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, можливість користування правами, наведеними у статті 268 КУпАП.

Порушення таких прав, зокрема, права на участь захисника або інших прав, передбачених статтею 268 КУпАП, може відбутись у разі подання особою, яка притягається до відповідальності певних клопотань та необґрунтованої відмови у їх задоволенні з боку уповноваженої посадової особи.

Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.

Відповідно до частини 1статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підтвердження законності постанови про адміністративне правопорушення відповідачем до відзиву надано відеозапис з нагрудної бодікамери, яка розміщена на одязі поліцейського.

Зі змісту відеозапису встановлено, що працівник поліції розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та роз`яснив позивачу права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема, право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, при цьому позивач зазначив, що його права йому зрозумілі. Разом з тим, позивач заявив усне клопотання працівникові поліції щодо ознайомлення з відеозаписом з місця зупинки.

Вказаним відеозаписом зафіксовано, що інспектор належним чином не відреагував на вказане клопотання, відеозапис для ознайомлення не надав.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери підтверджено, що позивачу обмежено право для реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

В Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі в ч. 4, 8 ІІІ Розділу "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаному вище випадку, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

Таким чином інспектор правомірно розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, а тому його дії щодо складання оскаржуваної постанови не є незаконними.

З приведеного вбачається, що уповноваженою особою відповідача при винесенні оспорюваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а саме відеозаписом.

Вказане свідчить, що інспектор фактично не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, а саме - правом на ознайомлення з матеріалами справи, яким він бажав скористатися під час розгляду справи, що прямо передбачено чинним законодавством.

Суд зазначає, що недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.05.2020 року по справі №640/16220/16-а, та в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що інспектором не вжито належних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим інспектор порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Окрім того суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що підставою скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, наявність або відсутність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлювались. Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови та надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1,3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 19, 72-77, 78, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.122, 245,246,247,251,254,258,279 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста 3 м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову ЕНА від 21.04.2026 №7061072 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ