Рішення № 137450415, 15.06.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 361/1488/26

Провадження № 2/740/1651/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

15 червня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

У лютому 2026 року ТДВ «СГ «Оберіг» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу 4630,50 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також інфляційні витрати в сумі 1 006,65 грн, 3% річних у сумі 307,14 грн, пеню в сумі 2983,14 грн, всього 8927,43 грн. Позов обґрунтований тим, що між позивачем та ОСОБА_2 26 грудня 2021 року укладений договір (поліс) №ЕР-207442624 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту щодо автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 . 25 січня 2022 року в м.Києві на проспекті Гагаріна 2а, відбулося ДТП за участю транспортного засобу «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Daewoo Gentra», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено автомобіль «Daewoo Gentra», номерний знак НОМЕР_2 . Враховуючи наявність Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу ТДВ «СГ «Оберіг» здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля у розмірі 9261 грн. Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом №1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4630,50 грн. 10 листопада 2023 року відповідачу було направлено досудову вимогу про відшкодування вказаних грошових коштів. Однак, станом на дату подання даної позовної заяви відповідач не сплатив кошти позивачу, внаслідок чого позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України здійснено розрахунок штрафних санкцій за період з 16 листопада 2023 року по 31 січня 2026 року. Представник позивача адвокат Войціховський А. просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2622,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 8022,50 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2026 року справу передано до Ніжинського міськрайонного суду за підсудністю, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в АДРЕСА_1 .

Вказана справа отримана Ніжинським міськрайонним судом 07 квітня 2026 року.

Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 14-30 год 15 червня 2026 року, про що винесена відповідна ухвала про відкриття провадження від 14 квітня 2026 року, і заперечення сторін під час судового розгляду відсутні.

Відповідно до заяви від 15 червня 2026 року представник позивача адвокат Войціховський А. просить справу розглянути за відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , на вказану адресу судом надіслано рекомендоване повідомлення про судовий розгляд, відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Інші заяви, клопотання сторін станом на 15 червня 2026 року відсутні.

Враховуючи викладене та позицію представника позивача адвоката Войціховського А. встановлені підстави згідно з ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.

25 січня 2022 року в м.Києві на проспекті Гагаріна 2а, відбулося ДТП за участю транспортного засобу «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Daewoo Gentra», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .. В результаті зазначеної ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) визначено винним відповідача ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , яким порушені правила дорожнього руху.

Відповідно до копії полісу №ЕР-207442624 від 26 грудня 2021 року наявна інформація про укладення даного договору між ТДВ «СГ «Оберіг» та ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб-автомобіль марки ««Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , страхова сума за шкоду заподіяну майну 130000 грн, договір діє з 27 грудня 2021 року по 26 грудня 2022 року.

Заяву про виплату страхового відшкодування водієм транспортного засобу «Daewoo Gentra», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 подано 30 березня 2022 року.

Згідно копії страхового акту ТДВ «СГ «Оберіг» №36718/1 від 08 квітня 2022 року вищезазначена дорожньо-транспортна пригода від 25 січня 2022 року визнана страховим випадком, розмір страхового відшкодування становить 9261 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції №2858 від 11 квітня 2022 року ТДВ «СГ «Оберіг» здійснено виплату у розмірі 9261 грн на користь ОСОБА_3 згідно страхового акту №36718/1 від 08 квітня 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Відповідно до п.38-1.1 ст.38-1Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених п.13.2 ст.13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

За таких обставин 4630,50 грн, що відповідає 50% виплаченого розміру страхового відшкодування, підлягають стягненню із відповідача на користь позивача, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Правовідношення, в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Оскільки правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов`язанням, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16).

Згідно з ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Натомість, суд не може погодитись із нарахуванням пені в сумі 2983 грн 14 коп за період з 16 листопада 2023 року по 31 січня 2026 року включно, оскільки положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЦК України та умовами договору страхування, укладеного між сторонами, не передбачене право страховика нараховувати страхувальнику пеню за порушення строків виплати в порядку регресу страхової суми, оскільки за п.36.5 ст.36 вказаного вище Закону право на отримання пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення їй виплати страхового відшкодування з вини страховика має саме особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, а не страховик.

За вказаних обставин суд вважає вимогу позивача зі стягнення пені в розмірі 2983,14 грн необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з розрахунку, доданого до позову, з яким погоджується суд, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 307,14 грн та інфляційні втрати у сумі 1066,65 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 5944,29 грн (4630,50+1006,65+307,14=5944,29).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову частково на 66,58% (5944,29/8927,43*100=66,58) та сплати позивачем 2662 грн 40 коп судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 1772,62 грн судового збору (2662,40*66,58/100=1772,62).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представництво ТДВ «СГ «Оберіг» здійснюється адвокатом Войціховським А.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 16 липня 2025 року та додатковою угодою до даного договору від 01 січня 2026 року та довіреністю № 2026/Ю/5 від 01 січня 2026 року, що відповідає приписам ч.4 ст.62 ЦПК України, відповідно до якої повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно з актом надання послуг від 31 січня 2026 року до Договору про надання правової допомоги адвокатом Войціховським А.В. надані послуги щодо аналізу матеріалів, наданих клієнтом, надання консультацій, складання, оформлення та подання до суду позовної заяви, додатків до неї (вартість 8022,50 грн).

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 8022,50 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 4000 грн витрат на правничу допомогу, а із врахуванням задоволення позову частково, правнича допомога до стягнення підлягає визначенню у сумі 2663,20 грн (4000*66,58/100=2663,20).

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 265, 279-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місцезнаходження-03040, м.Київ, вул.Васильківська, 14, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-39433769, 4630 грн 50 коп виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 1006 грн 65 грн інфляційних втрат, 307 грн 14 коп трьох процентів річних, а всього стягнути 5944 (п"ять тисяч дев"ятсот сорок чотири) грн 29 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місцезнаходження-03040, м.Київ, вул.Васильківська, 14, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-39433769, 1772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн 62 коп судового збору, 2663 (дві тисячі шістсот шістдесят три) грн 20 коп витрат на правничу допомогу.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник