Рішення № 137448197, 16.06.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

16.06.2026

Справа № 482/282/26

Номер провадження 2/482/765/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 0997310576, укладеним 12.03.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та відповідачем, за умовами якого відповідач отримав кредит, зі сплатою процентів за користування ним.

18.10.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір № 18-10/21, відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 0997310576 від 12.03.2020 року.

10.01.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 0997310576 від 12.03.2020 року.

Посилаючись на те, що всупереч умовам укладеного договору відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 51756,20 грн. з яких: 5020,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 46736,20 грн. заборгованості за процентами, які позивач просив стягнути з відповідача разом із сумою судового збору та витратами на правову допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка, будучи належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 272 ЦПК України повідомленою про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавала, правом надання відзиву не скористалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12.03.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0997310576, за умовами якого:

товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які є невід`ємною частиною Договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами (п. 1.1);

кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту (п. 1.2);

загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень (п. 1.5);

в рамках дії даного Договору сторони погодили наступні загальні умови, а саме: до умов даного Договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами. Максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем): 30 календарних днів. Діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті): 20 000,00 гривень. Максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості: 1,75 % (п. 1.6);

протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил (п. 1.7);

дія цього Договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв`язку з закінченням строку дії Договору (п. 1.9);

строк останнього траншу не може перевищувати строк, вказаний в п. 1.2. Договору. Максимальна вартість кредиту за діючим лімітом у грошовому вираженні становить: 735 грн. Максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75 % (п. 1.10);

за продовження / зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), Позичальником сплачуюються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції на вимогу товариства) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту

датою видачі кредиту є «12» березня 2020 (дата перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника) (п. 1.13);

розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту (п. 1.15.);

сторони домовились, що в разі наявного простроченого боргу позичальника товариство має право звернутись одразу до суду за захистом своїх прав та інтересів без направлення попередньо письмової вимоги до позичальника про повернення боргу (п. 2.5);

позичальник має право в межах строку користування кредитною лінією подавати необмежену кількість запитів на отримання чергового кредиту (траншу) на умовах, визначених договором (п. 2.7.);

позичальник має право на умовах, визначених в правилах, продовжити строк дії користування поточним кредитом (траншем) (п. 2.8.);

строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість користування поточним кредитом (п. 3.3.).

Відповідно до заявки-анкети на отримання кредиту від 05.07.2020 року, ОСОБА_1 просив про надання йому кредиту в розмірі 5020,00 грн., терміном на 30 днів, на реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_1 .

Згідно з Акцептом оферти від 05.07.2020 року на отримання 4 траншу кредиту згідно заявки-анкети на отримання кредиту від 05.07.2020 року, позичальник акцептував надання йому чергового траншу (кредиту) в розмірі 5020,00 грн., терміном на 30 днів, із відсотковою ставкою 1,75 % за один день користування кредитом, загальна вартість кредиту 2 636 грн.

Вказаний договір, а також заявка-анкета на отримання кредиту та Акцепт оферти, підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5020,00 грн. підтверджено інформацією товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення» про здійснення переказу на суму 5020,00 грн. на номер картки НОМЕР_2 .

18.10.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір № 18-10/21, відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 0997310576 від 12.03.2020 року.

10.01.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 0997310576 від 12.03.2020 року.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, до товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0997310576 від 12.03.2020 року (номер у реєстрі 7743).

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором № 0997310576 від 12.03.2020року становить 91200,85, яка складається з 5020,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 80822,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги, 5358,85 грн. заборгованості за нарахованими процентами нарахованими з моменту відступлення права вимоги.

Проте, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором лише у сумі 51756,20 грн. з яких: 5020,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 46736,20 грн. заборгованості за процентами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0997310576 від 12.03.2020 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

На підставі зазначеного, керуючись принципом диспозитивності та враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача, згідно умов вказаного договору, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5020,00 грн., оскільки доказів сплати такої заборгованості або спростування долучених позивачем розрахунків відповідачем не надано.

Разом із тим, визначаючи суму заборгованості за процентами, суд враховує правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування за 4 траншем кредиту 30 днів, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, є безпідставними.

При цьому судом враховано, що позивачем не підтверджено жодними доказами продовження чи зміну позичальником, у відповідності до п. 2.8. та п. 3.3. договору, строку дії користування поточним кредитом 4 траншем. Не містять матеріали справи і Заявок-анкет та Акцептів оферти про отримання позичальником попередніх траншів, і визначених в ним умов кредитування, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку правомірності нарахування відсотків за такими попередніми траншами.

З огляду на викладене з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі (5020,00 грн. х 1,75% х 30 днів) 2636,00 грн., що також відповідає узгодженій між сторонами в Пропозиції надання 4 траншу кредиту від 05.07.2020 року та в Акцепті оферти від 05.07.2020 року на отримання 4 траншу кредиту, загальній вартості кредиту у грошовому вираженні.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої-третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 2411 від 01.12.2025 року та витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, за якими вартість наданих послуг у даній справі, а саме надання усної консультації та складання позовної заяви складає 16000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд встановив, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають такі послуги як «надання усної консультації» мають організаційний характер та зводяться до формування правової позиції позивача та є складовою підготовки позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги, як окремі послуги.

У цій справі суд, враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн. за складання типової позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи, оскільки ціна позову складає 51756,20 грн., з яких підтверджено позивачем лише заборгованість в розмірі 7 656,00 грн.

Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000,00 грн. за складання типової позовної заяви у малозначному спорі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 393,77 грн. судового збору, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (14,79%).

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306), заборгованість за договором надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0997310576 від 12.03.2020 року у розмірі 7656,00 (сім тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок) грн., яка складається із 5020,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та 2636,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) 393,77 (триста дев`яносто три гривні 77 копійок) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) 4000,00 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя В.М. Кічула