Ухвала суду № 137448116, 16.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3880/25

УХВАЛА

іменем України

"16" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 24 вересня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 24.09.2024-100002565. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн з загальним строком користування коштами протягом 124 днів з дня надання, з первинним строком користування кредитом у 31 день з дня його надання (період кредитування продовжується кожні 31 день), а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування коштами протягом перших 2 чергових періодів, у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами протягом наступних періодів, комісію за надання кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 540,00 грн у кожному з двох чергових періодів.

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку в розмірі 60,00 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 365,00 % річних за період прострочення.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 16200,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5580,00 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 540,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1080,00 грн, неустойка в розмірі 3000,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 листопада 2025 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором розмірі 12120,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5580,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 540,00 грн.

02 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Могилу С.М. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, вказуючи на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, у зв`язку з чим не міг прийняти участь у розгляді справи та реалізувати свої процесуальні права. Водночас, матеріали справи не містять доказів підписання відповідачем кредитного договору, отримання ним кредитних коштів. Також відповідач не погодився з розміром нарахованих процентів, комісії.

Крім цього, заявник просив поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Вказаною ухвалою заяву про перегляд заочного рішення призначено до судового розгляду на 16 червня 2026 року.

В судове засіданні відповідач ОСОБА_1 , його представник адвокат Могила С.М. не з`явилися, останній надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Представник ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (ст. 286 ЦПК України).

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1ст. 287 ЦПК України).

Згідно ч.1ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, закон встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставами для скасування судом заочного рішення, а саме:

- відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, повістка про виклик відповідача до суду була направлена за зареєстрованим місцем його проживання, яка не була вручені та повернута до суду з формулюванням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Що стосується інших доводів заяви про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи та зазначено в рішенні суду, кредитний договір № 24.09.2024-100002565 від 24 вересня 2024 року був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, відомості щодо особи позичальника (прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, реквізити банківської картки), складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

При цьому, без реєстрації позичальника на сайті кредитодавця та входу до свого особистого кабінету, а також формування заявки на отримання кредиту, без отримання позичальником смс-повідомлення із зазначенням одноразового ідентифікатора для підписання договору та введення ідентифікатора з метою підписання правочину договір між сторонами не був би укладений. Тому вчинення позичальником вказаного алгоритму дій свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов правочину та уклали договір. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20.

Крім цього, з матеріалів справи, зокрема копії довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 95-1107 від 11 липня 2025 року, вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником шляхом перерахування 24 вересня 2024 року кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на спростування вказаної обставини, зокрема в тій частині, що банківська картка, на яку здійснено грошовий переказ, йому не належить, або доказів, що б підтвердили невиконання позивачем обов`язку щодо зарахування кредиту на рахунок відповідача.

Також суд зазначає, що визначена до стягнення заборгованість за процентами повністю узгоджується з умовами кредитного договору (п.п.3,4,6,7 договору), у тому числі за узгодженими сторонами процентними ставками та в межах встановленого строку кредитування (6000,00 грн (заборгованість за кредитом) х 1% х 62 дн + 6000,00 грн (заборгованість за кредитом) х 0,5% х 62 дн), заборгованість за комісією за надання кредиту узгоджується з п.8 кредитного договору (6000,00 грн (заборгованість за кредитом) х 9%). Будь-яких обмежень щодо можливості встановлення комісії за надання кредиту (на відміну від комісії за обслуговування кредиту, яка регулюється спеціальними правилами встановлення та відповідними обмеженнями) Закон України «Про споживче кредитування» не містить.

Обумовлений розрахунок відповідачем не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.

За встановленого, оскільки відповідач не довів усіх обставин, що в своїй сукупності є підставами для скасування судом заочного рішення, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258-260,287-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.В.Лузан