Ухвала суду № 137447438, 16.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/662/25

2-п/303/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Гейруш Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

21.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вказує, що на момент ухвалення Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області заочного рішення від 25.03.2025 року у справі №303/662/25 вже було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2026 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви по суті призначено на 16.06.2026 року.

Заявник в судове засіданні не з`явилася, подала заяву, у якій просила судове засідання провести без її участі, заяву підтримала, просила її задовольнити з підстав, зазначених в заяві.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з`явився, подала до суду заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення, в яких просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що позовна заява була подана до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2025 року у справі №907/112/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 206 435,03 (двісті шість тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 03 копійки) гривень, яка складається із заборгованості за основним боргом - 22 499,99 гривень, заборгованості за відсотками - 138 372,54 гривень, нарахованих процентів за 81 календарних днів - 45 562,50 гривень, витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень та витрати на професійну правничу допомогу 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень.

Заочне рішення у даній справі ухвалено 25.03.2025 року, тобто після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки заявник у своїй заяві наводить обставини, які впливають на юрисдикцію для вирішення даної справи, враховуючи порушення справи про неплатоспроможність боржника, яка перебуває у провадженні Господарського суду Закарпатської області за №907/112/25, а тому суд вважає за необхідне скасувати заочне рішення, ухвалене в цивільній справі № 303/662/25.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник та спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно.

Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі N 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі N 50/311-6).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 23.09.2021 по справі № 904/4455/19 зазначає, що процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у частині третій статті 7 КУзПБ встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.

Дана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Згідно з пункту першого частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Водночас, відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ухвалене 25 березня 2025 року по справі №303/662/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід скасувати та вказану справу направити за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для подальшого розгляду.

Керуючись ст. 258-261, 287, 288, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №303/662/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати.

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, направити до Господарського суду Закарпатської області (адреса місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 2А, м.Ужгород, Закарпатська область), за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Л.В.Курах