Ухвала суду № 137446718, 16.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа 181/1445/24

Провадження № 1-кп/185/332/26

У Х В А Л А

іменем України

16 червня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 (дистанційно),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),

обвинуваченого - ОСОБА_3 (дистанційно),

установив:

Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядається вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 строком на 60 днів, без визначення розміру застави, яке мотивоване тим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_3 , думку якого підтримала його захисник адвокат ОСОБА_5 , проти клопотання прокурора заперечував, посилаючись на те, що вже тривалий час перебуває під вартою, втім прокурором не доведено його винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Дослідивши клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов такого висновку.

Так, згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 408 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не відпали.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, суд на даному етапі розгляду провадження не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, а також, з метою запобігання перешкоданню встановленню істини по справі.

Суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів .

Зважаючи на тяжкість, специфіку, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, враховуючи тривалий час перебування обвинуваченого під вартою, суд не погоджується з доводами прокурора щодо неможливості визначення застави та вважає за можливе визначити розмір застави, у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, на рівні 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 998 400,00 грн, (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн 00 коп.), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369 - 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14.08.2026 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму застави у розмірі 998 400,00 грн, (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн 00 коп.).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі установи попереднього ув`язнення необхідно негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

3) здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.

Термін обов`язків у разі внесення застави визначити до 16.08.2026.

У випадку невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам та надіслати до установиви попереднього ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної cкарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1