Рішення № 137446175, 16.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1701/26

Провадження № 2/539/1529/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи

У квітні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, про що 25 липня 2016 року зроблено запис № 11.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок садибного типу літ. «А-1» загальною площею 54,2 кв. м, житловою - 32,2 кв. м, нежитловою - 22 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: погріб під літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», погріб під літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», огорожа № 1, колодязь 1/2 ч. № 2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

29 червня 2016 року секретарем виконавчого комітету Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області Шевченко Н. Г. за реєстровим № 77 посвідчений заповіт від імені спадкодавця ОСОБА_3 на все майно в рівних частках, яке їй належало, на користь сина - ОСОБА_1 та дочки - ОСОБА_2 .

Першою Лубенською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 206/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадкоємцями на все майно, що прийняли спадщину за заповітом, є син - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_2 . У матеріалах спадкової справи міститься письмова заява чоловіка померлої - ОСОБА_4 , якою останній відмовився від прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у справі немає.

Бажаючи юридично оформити спадкові права на житловий будинок № 29, 06 квітня 2026 року позивачі звернулися до державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 квітня 2026 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як вони не надали докази, які б посвідчували право власності спадкодавця на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Позивачі не мають можливості реалізувати свої спадкові права у нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 за життя набула право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами відповідно до закону, який діяв на час його набуття, проте на час своєї смерті не здійснила державної реєстрації свого права власності. Спори щодо права власності на вказане нерухоме майно відсутні.

На підставі викладеного позивачі просили: визнати за ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку житлового будинку садибного типу літ. «А-1», загальною площею 54,2 кв. м, житловою - 32,2 кв. м, нежитловою - 22 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: погріб під літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», погріб під літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», огорожа № 1, колодязь 1/2 ч. № 2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку вказаного житлового будинку садибного типу літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами.

Рух справи

16 квітня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2026 року справу № 539/1701/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято до розгляду позовну заяву, призначено підготовче судове засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачам - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Витребувано у Лубенської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 206/2016, заведеної на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Представник позивачів - адвокат Попова І. П. звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просила провести підготовче судове засідання без її участі та без участі позивачів.

Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області звернулася до суду із заявою, в якій просила розглянути справу без участі свого представника, вказувала, що проти позову не заперечує.

07 травня 2026 року до суду надійшла копія спадкової справи, заведеної на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2026 року, в судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі.

У судове засідання 16 червня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, подали до суду заяви, в яких просили провести судовий розгляд за їхньої відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, про що 25 липня 2016 року складено актовий запис № 11.

За змістом заповіту, посвідченого 29 червня 2016 року за реєстровим № 77 секретарем виконавчого комітету Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області Шевченко Н. Г., ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день її смерті, у рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Першою Лубенською державною нотаріальною конторою (правонаступником якої є Лубенська державна нотаріальна контора) відкрито спадкову справу № 206/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями за заповітом, що прийняли спадщину, є дочка - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_1 . У матеріалах спадкової справи міститься заява про відмову від спадщини чоловіка померлої - ОСОБА_4 . Інших заяв про прийняття/відмову від спадщини немає, інші заповіти відсутні.Спадкоємці прийняли спадщину шляхом подання нотаріусу заяв про прийняття спадщини від 08 листопада 2016 року (зареєстрованих за № 117 та № 116), тобто у межах строку, встановленого для прийняття спадщини. Чоловік померлої - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується випискою з погосподарської книги.

Постановою державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К. від 06 квітня 2026 року № 506/02-31 відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . У постанові зазначено, що спадкоємці не надали доказів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок.

Згідно з випискою з погосподарської книги по селу Калайдинці Лубенського району Полтавської області на 2016 - 2023 роки від 09 березня 2026 року вих. № 02-20-9/10-20, виданою старостою Калайдинцівського старостинського округу, власником та головою домогосподарства житлового будинку АДРЕСА_1 , була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 11 від 25 липня 2016 року). Членом сім`ї значиться чоловік - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Житловий будинок 1967 року побудови, матеріал стін - цегла, загальна площа - 53,1 кв. м, у тому числі житлова - 34 кв. м, кількість житлових кімнат - 3.

Рішенням Лубенської міської ради «Про перейменування вулиць, провулків та тупиків населених пунктів Лубенської територіальної громади» від 22 лютого 2024 року вулиця Першотравнева перейменована на вулицю Калинова.

За змістом повідомлення відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11 березня 2026 року № 326/02-14 згідно з даними книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі станом на 31 грудня 2012 року право власності (користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок АДРЕСА_1 , за померлою ОСОБА_3 не зареєстроване.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 16 березня 2026 року № 428 станом на 29 грудня 2012 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстрований.

Згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна, виготовленим 11 березня 2026 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок садибного типу літ. «А-1», збудований у 1967 році, загальною площею 54,2 кв. м, з них житлова площа - 32,2 кв. м, допоміжна (нежитлова) - 22 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: погріб під літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», погріб під літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», огорожа № 1, колодязь 1/2 ч. № 2 (ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.3296093.5010009.20260318.44.0000.52).

Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 2674 від 11 березня 2026 року (реєстраційний номер документа ТІ01:5767-4042-1055-4219) проведено повторну технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Площа забудови - 76,2 кв. м, загальна площа - 54,2 кв. м, кількість поверхів - 1, житлова площа - 32,2 кв. м, нежитлова площа - 22 кв. м, кількість житлових кімнат - 2, опалення - місцеве, водопостачання, газопостачання, електропостачання - наявні.

Відповідно до звіту № 48Т про оцінку вартості об`єкта нерухомості, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Естіма», станом на 08 квітня 2026 року ринкова вартість житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою становить 82 688 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою. Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту різноманітних приватних прав, зокрема спадкових (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

За приписами частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За змістом частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Позивачі просили визнати за ними у порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який побудований у 1967 році, тобто до 05 серпня 1992 року. При вирішенні спору у цій справі про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися, зокрема, законодавством, яке визначало виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_3 на час закінчення будівництва спірного нерухомого майна.

Особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, визначено статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною другою статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо (постанова Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 481/1284/21).

Записами у погосподарській книзі та технічним паспортом підтверджується, що спірний житловий будинок (домоволодіння) збудовано у 1967 році, тобто до 05 серпня 1992 року, власником зазначено ОСОБА_3 .

На час закінчення будівництва спірного домоволодіння підтвердженням належності житлового будинку (його частини) певній особі був запис в погосподарських книгах. Виникнення у ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно не залежало від державної реєстрації цього права чи від отримання документів про прийняття об`єкта до експлуатації.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі № 370/1954/14-ц викладено висновок про те, що «житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, не відносяться до самочинного будівництва».

Оцінюючи наявні у справі докази, суд бере за основу відомості про технічні характеристики житлового будинку садибного типу літ. «А-1», зазначені у технічному паспорті від 11 березня 2026 року та у витягу з Реєстру будівельної діяльності від 11 березня 2026 року, згідно з якими загальна площа будинку становить 54,2 кв. м, житлова - 32,2 кв. м, нежитлова - 22 кв. м. Зазначені відомості отримані за результатами технічної інвентаризації об`єкта та є актуальними, тоді як виписка з погосподарської книги відображає облікові дані щодо площі за більш ранній період, унаслідок чого суд враховує її в частині, що не суперечить даним технічної інвентаризації.

При цьому необов`язковість проведення технічної інвентаризації, передбачена частиною другою статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також відсутність державної реєстрації права власності за спадкодавцем не впливають на сам факт виникнення у ОСОБА_3 права власності на спірне домоволодіння за законодавством, чинним на час закінчення його будівництва у 1967 році. Державна реєстрація має не правовстановлююче, а правопідтверджуюче значення, а тому її відсутність не спростовує належності спірного майна спадкодавцеві.

Таким чином, правильним в оцінці спірних правовідносин є висновок про те, що ОСОБА_3 правомірно набула у власність спірне домоволодіння.

За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як убачається з матеріалів спадкової справи № 206/2016, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви про прийняття спадщини 08 листопада 2016 року, тобто у межах установленого законом строку, унаслідок чого вважаються такими, що прийняли спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці за заповітом прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , до складу якої входить житловий будинок садибного типу літ. «А-1», загальною площею 54,2 кв. м, житловою - 32,2 кв. м, нежитловою - 22 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Встановлено, що постановою Лубенської державної нотаріальної контори від 06 квітня 2026 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки спадкоємці не надали документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично належав померлій ОСОБА_3 .

У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 вказано, що «у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Оскільки позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , то їхні права підлягають захисту у судовому порядку.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21 виклав висновок про те, що «законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права».

Під час розгляду справи відповідач через свого представника подав заяву, в якій вказував, що проти позову не заперечує. Водночас суд зважає, що визнання відповідачем позову саме по собі не є підставою для його задоволення; рішення ухвалюється за результатами повного та всебічного дослідження доказів, які підтверджують обґрунтованість заявлених вимог.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що задоволення позову може порушити права та інтереси інших осіб.

Позивачі, будучи спадкоємцями за заповітом щодо майна ОСОБА_3 , позбавлені можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно. Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Оскільки позивачі позбавлені можливості визнати право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є доведеними й обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Керуючись статтями 12, 13, 258 - 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку садибного типу літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м, нежитловою площею 22 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: погріб під літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», погріб під літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», огорожа № 1, колодязь 1/2 ч. № 2, у порядку спадкування за заповітом, що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку садибного типу літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м, нежитловою площею 22 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, а саме: погріб під літ. «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», погріб під літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», огорожа № 1, колодязь 1/2 ч. № 2, у порядку спадкування за заповітом, що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Позивач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Відповідач - Територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 33; ЄДРПОУ - 21053182).

Суддя М. М. Пилипчук