Рішення № 137445706, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1239/26

Провадження № 2/638/4876/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

учасники справи:

позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України;

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу

встановив:

26 січня 2026 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Висоцька Христина Олегівна звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 06 липня 2025 року о 16:01 в м. Харкові за адресою: просп. Людвіга Свободи, 35-Б водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , по прибудинковій території, не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, щоб надати перевагу у русі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2025 року відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

При цьому вказаним судовим рішенням було встановлено факт порушення відповідачем, як водієм транспортного «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , вимог Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо - транспортної пригоди.

Тому, власник пошкодженого транспортного засобу «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , з метою отримання відшкодування збитків, на виконання вимог ст.32 Закону № 3720-IX, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, а також надав копії усіх необхідних документів, в тому числі тих, що підтверджували його право власності на транспортний засіб. Крім того, до заяви було долучено копію договору ОСЦПВ, який був чинним на момент ДТП щодо пошкодженого транспортного засобу. За фактом даної ДТП МТСБУ було відкрито регламентну справу № 126381.

Також представник позивача зазначає, так як досліджуваний автомобіль був виготовлений у 2007 році (тобто його строк експлуатації на момент ДТП перевищував 5 років), то до вартості відновлювального ремонту включалася вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу (тобто з врахуванням зносу). Вартість проведення такого автотоварознавчого дослідження становила 1 050,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 24787 (в якій вказано номерний знак транспортного засобу, щодо якого було замовлено послугу, та номер регламентної справи МТСБУ). Зазначена шкода, у визначеному спеціалістом розмірі, потерпілій особі особисто винуватцем ДТП відшкодована не була. При цьому договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

В зв`язку з настанням події, передбаченої п.1 ч.1 ст.43 Закону № 3720-IX, з урахуванням лімітів страхової відповідальності (страхових сум) та інформації, наявної в розпорядженні позивача, позивач 01 вересня 2025 року здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 939,01 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу без врахування ПДВ). Така виплата була здійснена на підставі наказу позивача № 3.1/26182 від 30 серпня 2025 року, що підтверджується доданими копіями такого наказу та довідки про розмір відшкодування № 1 від 29.08.2025 року та платіжної інструкції № 27680.

В зв`язку з наведеним Моторне (транспортне) страхове бюро України просить суд прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат: 8 939,01 грн. регламентна виплата за шкоду пов`язану з пошкодженням транспортного засобу; 1 050,00 грн. витрати пов`язані зі встановлення розміру збитків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, передбаченого статтями 274 279 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Причини неявки суду не повідомив, жодних заяв та заперечень не надав.

При цьому про зміну місця проживання відповідач. суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, та, зі згоди позивача, на підставі ухвали суду, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що 06 липня 2025 року о 16:01 в м. Харкові за адресою: просп. Людвіга Свободи, 35-Б водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , по прибудинковій території, не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, щоб надати перевагу у русі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2025 року відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. 7-8).

При цьому вказаним судовим рішенням було встановлено факт порушення відповідачем, як водієм транспортного «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , вимог Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо - транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_1 був пошкоджений автомобіль Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 .

Даний автомобіль був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №225278375 з терміном дії до 08 грудня 2025 року

Власник пошкодженого транспортного засобу «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , з метою отримання відшкодування збитків, на виконання вимог ст.32 Закону № 3720-IX, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, а також надав копії усіх необхідних документів, в тому числі тих, що підтверджували його право власності на транспортний засіб. Крім того, до заяви було долучено копію договору ОСЦПВ, який був чинним на момент ДТП щодо пошкодженого транспортного засобу. За фактом даної ДТП МТСБУ було відкрито регламентну справу № 126381.

Досліджуваний автомобіль був виготовлений у 2007 році (тобто його строк експлуатації на момент ДТП перевищував 5 років), то до вартості відновлювального ремонту включалася вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу (тобто з врахуванням зносу). Вартість проведення такого автотоварознавчого дослідження становила 1 050,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 24787 (в якій вказано номерний знак транспортного засобу, щодо якого було замовлено послугу, та номер регламентної справи МТСБУ). Зазначена шкода, у визначеному спеціалістом розмірі, потерпілій особі особисто винуватцем ДТП відшкодована не була. При цьому договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

В силу положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

У даній справі МТСБУ здійснило відшкодування регламентної виплати потерпілому у ДТП за страховика винної особи на підставі ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність останнього на момент скоєння ДТП не була застрахованою.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - цивільно-правова відповідальність) регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим Законом, іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. У разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Згідно з пп.1 п. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

На час скоєння вказаного ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, в зв`язку з настанням події, передбаченої п.1 ч.1 ст.43 Закону № 3720-IX, з урахуванням лімітів страхової відповідальності (страхових сум) та інформації, наявної в розпорядженні МТСБУ, останнє 01.09.2025 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 939,01 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу без врахування ПДВ).

Така виплата була здійснена на підставі наказу МТСБУ № 3.1/26182 від 30.08.2025 року, що підтверджується доданими копіями такого наказу та довідки про розмір відшкодування № 1 від 29.08.2025 року та платіжної інструкції № 27680 (а.с. 21, 22).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, оскільки в результаті ДТП, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , було пошкоджено автомобіль «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , а водій ОСОБА_1 , винний у настанні ДТП, на час скоєння пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ правомірно виплатило потерпілим грошові кошти в зазначеному розмірі в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, що зумовило виникнення у МТСБУ права на пред`явлення регресного позову до особи, винної в ДТП, а саме до ОСОБА_1 ..

Згідно зі ст. 81 ЦПК України що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч зазначеним вище вимогам відповідач не надав доказів добровільного відшкодування шкоди потерпілій стороні або сплаті МТСБУ грошових коштів в рахунок погашення виплаченої ним регламентної виплати у розмірі 8 939,01 грн, та 1 050,00 грн. витрати пов`язані зі встановлення розміру збитків. Крім того, відповідачем не надано доказів наявності у нього підстав для звільнення від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду відповідно до закону.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для судового захисту майнових прав позивача в обраний ним спосіб, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою у розмірі 8 939,01 грн, та 1 050,00 грн. витрат пов`язаних зі встановленням розміру збитків.

При цьому відповідачем не надано доказів відсутності у нього майна в розумінні вимог ЦК України, як і не надано інших доказів в межах розгляду даної цивільної справи, спрямованих на захист та реалізацію його законних прав, і доказів про наявність обставин, передбачених ст. 1179 ЦК України. Водночас суд вказує, що протягом всього строку розгляду даної цивільної справи вживав усіх заходів з метою і захисту, і реалізації законних прав відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 258-259, 263-265, 273-274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 8 939 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 01 коп. регламентної виплати за шкоду пов`язану з пошкодженням транспортного засобу; 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) грн 00 коп. витрати пов`язані зі встановлення розміру збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя В.М. Яковлева