Рішення № 137445698, 15.06.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1655/25 Провадження № 2/613/860/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1655/25, пров. № 2/613/860/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», представники позивача адвокати Столітній М.М. та Крюкова М.В. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 158 613 грн., з яких сума кредиту - 24 900 грн.; сума процентів за користування кредитом - 81 049 грн. 50 коп; нараховані позивачем проценти за 141 календарний день - 52 663 грн. 50 коп.; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.; нараховувати інфляційні втрати і 3% річних починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних; роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Представник позов мотивує тим, що 19 травня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1616322 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало відповідачу кредит в сумі 24 900 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 1616322 від 19 травня 2024 року загальною сумою 158 613 грн., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 24 900 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 81 049 грн. 50 коп., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 141 календарних днів - 52 663 грн. 50 коп.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року по даній справі скасовано, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання засідання не з`явилась, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином. Надала до суду додаткові пояснення, в яких вказала, що позивач повністю проігнорував її ключовий довід порушення кредитором максимальної процентної ставки. Позивач продовжує вимагати відсотки за ставкою 1,5% на добу, свідомо замовчуючи набрання чинності Законом України № 3498-ІХ. Згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, з 21серпня 2024 року діє імперативне обмеження ставки на рівні 1% на добу. Оскільки договір укладено 19 травня 2024 року, позивач та первісний кредитор мали право застосовувати денну ставку виключно 1,5% до 20 серпня 2024 року та 1% починаючи з 21 серпня 2024 року. Натомість нарахування здійснювалося із завищенням. У наданому позивачем розрахунку заборгованості фігурує сума 12 450 грн. штрафних санкцій. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання, і такі платежі підлягають обов`язковому списанню кредитодавцем, тому вважала, що включення цих сум до загального розрахунку боргу є протиправним. Також вказала, що дана справа є типовою і її складання не потребувало від адвоката значного часу, у зв`язку з чим вважала, що справедливим розміром компенсації на правничу допомогу по даній категорії справ є сума, що не перевищує 1500 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19 травня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1616322, шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію», який ОСОБА_1 підписала за допомогою одноразового ідентифікатора «R947».

Згідно з умовами п.п. 1.3- 1.4 договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 24 900 грн.; тип кредиту кредит; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п.п. 1.5.1. 1.5.2 договору, стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; знижена процентна ставка 1,200% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 18 червня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно до п.п. 1.8 1.10.2 договору, загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 134 460 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 132 219 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9 089,90% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 7 202,45% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 159 360 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 157 119 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250116-352 від 16 січня 2025 року, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 19 травня 2024 року перераховано кошти на картковий рахунок клієнта НОМЕР_1 в сумі 24 900 грн.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надано інформацію № 20.1.0.0.0/7-250908/37082-БТ від 11 вересня 2025 року, згідно змісту якої, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 19 травня 2024 року здійснено переказ грошових коштів в сумі 24 900 грн.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір-є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання позики № 0961142400 від 15 березня 2020 року було укладено в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За змістом ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту № 1616322 від 19 травня 2024 року підписаний відповідачем електронним підписом.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем, таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі 561/77/19.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

24.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого первісний кредитом за плату відступив, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача, про що усіх боржників в особистих кабінетах було повідомлено із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора.

Відповідно до копії розрахунку за договором № 1616322 від 19 травня 2024 року, станом на 14 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає: 171 810 грн., з яких 24 900 грн. заборгованість за тілом кредиту; 81 049 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором; 52 663 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 141 календарний день; 12 450 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено укладення між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору № 1616322 від 19 травня 2024 року. Даний факт також визнаний відповідачем та не оспорюється ним.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.

Перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 24 900 грн. на підставі договору № 1616322 від 19 травня 2024 року підтверджується інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-250908/37082-БТ від 11 вересня 2025 року, згідно змісту якої, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 19 травня 2024 року здійснено переказ грошових коштів в сумі 24 900 грн.

Враховуючи, що позивачем доведено факт, укладення між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору № 1616322 від 19 травня 2024 року, видачі їй кредитних коштів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором та позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до копії розрахунку за договором № 1616322 від 19 травня 2024 року, станом на 14 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає: 171 810 грн., з яких 24 900 грн. заборгованість за тілом кредиту; 81 049 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором; 52 663 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 141 календарний день; 12 450 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

При цьому, позивачем стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами п. 6. 4 договору, в сумі 12 450 грн. заявлено не було та дана сума списана кредитором відповідно до відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України та не є предметом позову.

Щодо стягнення відсотків, нарахованих первісним кредитором та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед первісним кредитором, вбачається, що у період з 19 травня 2024 року по 24 грудня 2024 року, утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у сумі 81 049 грн. 50 коп.

Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25 грудня 2024 року по 14 травня 2025 року здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 52 663 грн. 50 коп.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Враховуючи вищевикладене , згідно з вказаним Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів, тобто з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; починаючи з 21 серпня 2024 року, - 1%.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримала кредитні кошти 19 травня 2024 року у розмірі 24 900 грн.

З умов вказаного вище Закону, суд доходить такого висновку: з 19 травня 2024 року по 20 серпня 2024 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до розрахунку денної процентної ставки в розмірі 1,5 % складає 35 109 грн.; з 20 серпня 2024 року по 25 грудня 2024 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до розрахунку денної процентної ставки в розмірі 1 % складає 31 374 грн., з 25 грудня 2024 року по 14 травня 2025 року розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до розрахунку денної процентної ставки в розмірі 1 % складає 34 860 грн.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 101 343 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про нараховування інфляційних втрат і 3% річних починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних та роз`яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Крім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 19 травня 2024 року, тобто, у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час, отже в частині позовних вимог, що стосуються нараховування інфляційних витрат, 3% річних та роз`яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду в порядку його виконання, суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1616322 укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 19 травня 2024 року, в сумі 126 243, з яких 24 900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 101 343 грн. заборгованість за відсотками.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задоволено на 79,59 % , відповідно судовий збір підлягає стягненню у розмірі 79,59 % від сплаченої суми, тобто 1 927 грн. 59 коп.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141,253, 256 -259, 264-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження - 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1616322 від 19 травня 2024 року в сумі 126 243 (сто двадцять шість тисяч двісті сорок три) гривні, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 927 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять сім гривень 59 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 ( п`ять тисяч) гривень, ВСЬОГО: 133 170 ( сто тридцять три тисячі сто сімдесят) гривень 59 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 15 червня 2026 року.

СУДДЯ