Рішення № 137445688, 11.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2797/26

провадження №: 2/398/3188/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" червня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

головуючого судді Подоляк Я.М.,

з участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.09.2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №45-413-850-2-19-Г (з ануїтентними платежами), відповідно до п.1.1 якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором, які позичальник зобов`язалась повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Згідно умов Договору відповідач зобов`язалась повернути одержаний кредит у повному обсязі у строки, визначені Договором, своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтентні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах(п.3.2.3 Кредитного договору)

Банк свої зобов`язання перед позичальником за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши їй кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Відповідач кредит одержала, що відображено у виписках з її рахунку.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплати відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач не виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернула кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 78 414,16 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 21 864,99 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 12 014,21грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 44 534,96 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» (банк) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

У п. 1 Договору про відступлення права вимоги вказано, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

27.12.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» уклали Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. У п. 1 вказаного Договору зазначено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Згідно з п. 4 Договору № 1/12, із урахуванням змін, внесених у цей пункт Додатковою угодою № 1 від 23.05.2025 року, сторони узгодили ціну Договору та строки здійснення розрахунків за його умовами.

Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача - боржника за кредитним договором № 45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 року.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 78 414,16 грн, а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 300,00 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду.

26.05.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та наявні підстави для відмови у задоволенні позову виходячи із наступного.

Вважають, що долучена позивачем до позову довідка заборгованості не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки виконана без деталізації механізму визначення (підрахунку) сум заборгованості, у ній не наведено математичних формул із підставлянням до таких формул конкретних числових значень, накопичення сум у розрахунку логічно не обґрунтовано, відсутні будь-які відомості стосовно того в який спосіб та згідно яких правил суми зростають і яким чином узгоджуються між собою. Так, зокрема, взагалі відсутні відомості щодо розміру процентної ставки, правил нарахування комісії. Таким чином, враховуючи відсутність належного обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, вважають, що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог. Відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, у позовній заяві позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 12 014,21 грн. За змістом позову, вищезазначена заборгованість нарахована за період з 11.09.2019 року по 03.09.2024 року. Згідно інформації з долученого паспорта споживчого кредиту строк кредитування складає 24 місяці. У відповідності до умов долученого позивачем Кредитного договору №45-413- 850-2-19-Г від 11.09.2019 року, відповідачу було, надано кредит строком з 11.09.2019 року по 10.09.2021 року включно (строк кредитування). В той же час, позивач просить стягнути заборгованість за даним договором, що складається з заборгованості за відсотками, які нараховані по 03.09.2024 року, тобто понад вказаний строк кредитування. Відповідач зазначає, що вищезазначений розмір відсотків нараховано поза 24 місячний строк кредитування та жодних належних та допустимих доказів на підтвердження узгодження або пролонгації строку нарахування відсотків (процентів) до позовної заяви не долучено. Жоден із наданих позивачем документів не свідчить про виникнення законного права стягнення відсотків поза строком кредитування, який у спірних правовідносинах складає з 11.09.2019 року по 10.09.2021 року, а отже нарахування заборгованості за відсотками поза строком кредитування з 11.09.2021 року по 03.09.2024 року у спірних правовідносинах є безпідставним та незаконним. Крім того, у пункті 2.13 Кредитного договору зазначено, що процентна ставка за користування кредитом за наявності заборгованості відсутня.

Згідно інформації зазначеній у паспорті споживчого кредиту, розмір відсотків складає 4688,18 грн останній платіж за якими визначено 10.09.2021 року.

В той же час, як було зазначено вище, у позовній заяві позивач просить стягнути відсотки у розмірі 12 014,21 грн за період з 11.09.2019 року по 03.09.2024 року, що вочевидь суперечить вказаним умовам кредитного договору, оскільки перевищує строк кредитування, який закінчився 10.09.2021 року. Таким чином, нарахування заборгованості за відсотками у розмірі 7 326,03 грн (що розраховано за формулою: 12 014,21 грн - 4688,18 грн) понад строк кредитування (тобто після 10.09.2021 року) є незаконним та безпідставним. В той же час, згідно долученої позивачем виписки з 11/09/2019 по 02/12/2022 АТ «МЕГАБАНК» було отримано грошові кошти у розмірі 2815,68 грн., які було зараховано як погашення відсотків.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується отримання первісним кредитором погашення відсотків у розмірі 2 815 грн 68 коп., то заборгованість відповідача, з урахуванням суми відсотків за строк кредитування, має бути зменшена до розміру 1872 грн 50 коп., що розрахована за наступною формулою: 4688 грн 18 коп. (відсотки за умовами Кредитного договору) 2815 грн 68 коп. (сума за відсотками отримана первісним кредитором) = 1872 грн. 50 коп.

Також вважають, що підстави для стягнення заборгованості за комісіями відсутні, оскільки позивачем не долучено доказів на підтвердження конкретизації обсягу послуг за які передбачено стягнення комісії, у справі відсутні докази погодження із відповідачем їх вичерпного переліку та умов.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 44 534,96 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав, а отже підстави для їх задоволення відсутні.

В той же час, згідно долученої позивачем виписки з 11/09/2019 по 02/12/2022 АТ «МЕГАБАНК» було отримано грошові кошти у розмірі 3771,56 грн., які було зараховано як сплата комісій.

Таким чином, оскільки сплата суперечить законодавству України та не передбачено умовами договору, отримані первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК» грошові кошти у розмірі 3 771 грн 56 коп. підлягають зарахуванню в рахунок погашення суми заборгованості за кредитом (у тому числі простроченої) .

Крім того, представником відповідача надано контррозрахунок заборгованості, та зазначено, що навіть за умови відхилення вищевказаних аргументів, заборгованість у спірних правовідносинах підлягає зменшенню до 19 965 грн 93 коп, з яких: заборгованість за кредитом - 18 093,43 грн., що розрахована за формулою: 21 864,99 грн. (заборгованість за кредитом, згідно позову) 3771,56 грн. (кошти сплачені відповідачем за безпідставними комісіями) = 18 093,43 грн.; заборгованість за відсотками: 1872 грн 50 коп., що розраховано: 4688 грн 18 коп. (відсотки за умовами Кредитного договору) 2815 грн. 68 коп. (сума за відсотками отримана первісним кредитором) = 1872 грн 50 коп.

Також, представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідач категорично не погоджується із вказаним позивачем розміром судових витрат в сумі 11 200,00 грн, та вважає, що є підстави для відмови у його стягненні або щонайменше зменшення виходячи з того, що доказів здійснення відповідних витрат (оплати) позивача за професійну правничу допомогу у вказаному розмірі до позову не долучено. Також не надано детального опису робіт (наданих послуг).

Отже, оскільки позивачем не подано документ, із яким процесуальне законодавство пов`язує вирішення питання визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відсутні підстави для проведення відповідного розподілу судових витрат позивача у цій частині.

Також зазначив,що до переліку послуг правничої допомоги віднесено «Проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника вартістю 1 200,00 грн проте, даний вид робіт не можна віднести до правничої допомоги саме в контексті судових витрат, оскільки у зв`язку із судовим розглядом справи такі роботи (послуг) взагалі є неконкретизованими та не є неминучими.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, з урахуванням зазначеного, вартість судових витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 11 200 грн, 00 коп., не є підтвердженою, не відповідає критерію «розумності», є суттєво завищеною та неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаної роботи. Крім того, з огляду на відсутність, передбаченого процесуального оформлення наданої правничої допомоги такі витрати взагалі не підлягають компенсації.

Разом із тим, зазначає, у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення таких судових витрат, відповідач вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу слід зменшити до 2 500,00 грн.

Крім того, представник відповідача у відзиві зазначив, що на виконання вимог приписів пункту 8 частини 3 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач наводить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи: 20 000 гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу. Відповідач заявляє про те, що відповідні докази розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Відповідач у судове засідання також не з`явилася.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення щодо позовних вимог, викладені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

11.09.2019 року ОСОБА_1 підписано заяву №205010 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ «МЕГАБАНК», в якій зазначила свої особисті дані та інформацію щодо кредиту, зокрема: сума кредиту 26 939,66 грн, термін користуванні - 24 місяці, процентна ставка 15,0% річних, комісія - 3,5 % від суми кредитування, щомісячно, очікуваний щомісячний платіж 2 257,05грн.

11.09.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №45-413-850-2-19-Г (з ануїтентними платежами), згідно якого кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками. Кредит надається на споживчі цілі, а саме шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою. Цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК» (п.п.1.1 -1.3)

В розділі 2 визначено умови та порядок надання кредиту, а саме: тип кредиту кредит; кредит надається на строк з 11.09.2019 до 10.09.2021включно; загальний розмір кредиту 26 939,66 грн.; процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) - 15% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка 134,112 %; загальна вартість кредиту на дату укладення договору 55 200,09 грн.; розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 3,50%; розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 2 257,05 грн; процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п.2.2 договору 0,1% річних.

Позичальник зобов`язується: повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 0 10.09.2021; своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах (п.п.3.2.1, 3.2.3 договору).

Відповідно до п. 3.3.4. кредитодавець має право відступити право вимоги за Договором відповідно до цивільного законодавства.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 10.09.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Закінчення строку договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.7.1, 7.3 договору).

Таким чином, АТ «МЕГАБАНК» виконав свої зобов`язання за договором, надавши кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі, який відповідач одержав, що відображено у виписках з його рахунку.

Договір укладено сторонами в паперовому вигляді та підписано відповідачем. Крім того, відповідач власним підписом засвідчив факт отримання оригіналу цього договору в день його укладення.

Позивачем також надано паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем, та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором за договором про споживчий кредит.

Факт видачі коштів ОСОБА_1 підтверджується копією заяви на видачу готівки №TR 2034486.2089.46 та виписками з особових рахунків ОСОБА_1 за період з 11.09.2019 до 03.09.2024, яка також свідчить про користування відповідачем кредитними коштами.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 78 414,16 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 21 864,99 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 12 014,21грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 44 534,96 грн.

Згідно з протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 до переможця електронного аукціону ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшов пул активів (майна), належного АТ «МЕГАБАНК», а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість фізичних осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 20 054 од.

Платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024 року, призначення платежу: «373981351629, оплата за лот GL1N426240, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», код ЄДРПОУ: 40916672, протокол GFD001-UA-20240618- 01260 від 09.07.2024 року, ціна продажу: 23 425 777,00 грн без ПДВ», підтверджено здійснення оплати за Договором про відступлення права вимоги .

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимогивід 03.09.2024 року, реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів за такими договорами, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 року в загальному розмірі 78 414,16 грн, з яких: 21 864,99 грн заборгованість за основним боргом; 12 014,21 грн заборгованість за відсотками, 44 534,96 комісія.

Згідно з п. 2 договору №GL1N426240 від 03.09.2024 після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

27.12.2024 між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги.

У п. 4 Договору № 1/12 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 (Двадцять два мільйони сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1) В строк до 31 грудня 2024 року включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000 (вісім мільйонів тридцять тисяч гривень) 00 копійок; 2) В строк до 31 серпня 2025 року включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000 (чотирнадцять мільйонів сімсот тисяч гривень) 00 копійок».

Сплата коштів в сумі 22 730 000,00грн ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на рахунок ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» підтверджується долученими до позовної заяви копіями платіжних інструкцій: №1074 від 27.12.2024 року в сумі 8 030 000,00 грн, №1091 від 31.01.2025 року в сумі 9 200 000,00грн, №1822 від 22.09.2025 року в сумі 5 500 000,00 грн.

Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.

Отже, відповідно до умов Договору № 1/12 набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами.

Згідно з витягом з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів за такими договорами, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 року в загальному розмірі 78 414,16 грн, з яких: 21 864,99 грн заборгованість за основним боргом; 12 014,21грн заборгованість за відсотками, 44 534,96 комісія.

Норми права та мотиви суду

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з відзиву, поданого представником відповідача, факт укладення кредитного договору останньою не заперечується.

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем суду не надано, отже заборгованість за кредитом у розмірі 21 864,99 грн є обґрунтованою.

Відповідно до підписаної 11.09.2019 року ОСОБА_1 заявки №205010 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ «МЕГАБАНК», та укладеного між ними договору №45-413-850-2-19-Г (з ануїтентними платежами) кредит надається на строк з 11.09.2019 до 10.09.2021включно.

У п.4.3 кредитного договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

Положеннями пункту 4.4 кредитного договору визначено, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів позивач обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. З цього моменту позивач припиняє нарахування щомісячної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому п. 2.11 цього договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди позичальник сплачує штраф у розмірі передбаченому п. 6.3. цього Договору.

Згідно з п.2.11 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний у п.2.2 договору (до 10 вересня 2021 року) становить 0,1 річних.

Наявні у справі виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 свідчать про те, що позивач після закінчення строку кредитування (після 10 вересня 2021 року) продовжував нарахувати відповідачу відсотки.

При цьому, з розрахунку заборгованості не зрозуміло як формувався розмір щомісячної простроченої заборгованості по тілу кредиту та нараховувалися відсотки, оскільки він не відповідає розміру зазначеному у таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню відсотки від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), яка була узгоджена сторонами у графіку платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 11.09.2019 року у розмірі 4688,18 грн.

Водночас, як слідує із виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 з 11.09.2019 року 02.12.2022, боржник сплатив нараховані відсотки за кредитними договором на загальну суму 2 815,68 грн ( 01.10.2019 - 224,50 грн; 01.11.2019 - 347,97 грн; 02.12.2019 - 323,72 грн; 03.01.2020 - 321,60 грн; 03.02.2020 - 54,02 грн; 17.03.2020 - 543,87 грн; 02.06.2021 - 1 000,00 грн).

Отже, враховуючи сплату відповідачем протягом періоду користування кредитом процентів у загальній сумі 2815,68 грн, що підтверджується виписками по рахунку за період з 11.09.2019 по 02.12.2022, фактичний розмір заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами становить 1872,50 грн (4688,18 грн - 2815,68 грн)

Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 44 534,96 суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Згідно пунктів 2.8, 2.9 розділу 2 кредитного договору №45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 року встановлено, що розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 3,5.

Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця у розмірі 2 257,05грн.

Разом з тим, кредитний договір №45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 року року не містить опису послуги, за яку здійснюється щомісячне нарахування комісійної винагороди.

Наведене дає підстави для висновку, що пункт договору, яким передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, суперечать положенням ч.ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 44 534,96 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

При цьому, як вбачається із виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 з 11.09.2019 року 02.12.2022, з суми здійснених відповідачем платежів на загальну суму 5 657,34 грн (01.10.2019 - 942,89 грн; 01.11.2019 - 942,89 грн; 02.12.2019 - 942,89 грн; 03.01.2020 - 942,89 грн; 17.03.2020 - 1713,18 грн; 23.03.2020 - 172,60 грн), було зараховано на оплату комісії по кредиту.

Враховуючи викладене заборгованість за тілом кредиту у розмірі 21 864,99 грн підлягає зменшенню на суму коштів зарахованих на оплату комісії, та підлягає до стягнення у розмірі 16 207,65 грн (21 864,99 грн - 5 657,34 грн)

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 18 080,15 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС»; вартість послуги (прейскурант) від 01.07.2025 року; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12097348 від 05.01.2026 року, згідно якого загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 11 200,00 грн, з яких 1 200,00 грн - проведення юридичного та фінансового аналізу, 10 000,00 грн - складання, підписання та подання до суду позову; реєстр боржників від 01.12.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №5817 від 04.07.2024 року; ордер на надання правничої допомоги від 11.08.2025 року.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Враховуючи, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об`єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, є малозначною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача жодного разу в судове засідання не з`явився. З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягають до відшкодування відповідачем на користь позивача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 613,87 (18 080,15х100/78414,16х2 662,40/100).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №45-413-850-2-19-Г від 11.09.2019 року в загальному розмірі 18 080,15 (вісімнадцять тисяч вісімдесят) гривень 15 копійок, з яких 16 207,65 грн - заборгованість за сумою кредиту (в тому числі прострочена), 1872,50 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 613,87 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, а всього 3 613,87 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено16.06.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», адреса місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, провулок Ушинського,1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М.Подоляк