Рішення № 137444981, 24.04.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/514/26

Єдиний унікальний № 748/4226/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Костюк С.О.,

за участі прокурора Драшпуль Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Шиленко Михайло Вікторович в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

26.12.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Шиленко М.В. в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , в якому сторона позивача просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:6027, площею 0,1000 га.

В обгрунтування позову прокурор зазначив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.01.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 та передано у його власність земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:4022, площею 1,0000 га. На підставі цього наказу внесено відомості про дану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, 28.03.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4022, площею 1,0000 га. На підставі поданої ОСОБА_2 заяви, ця земельна ділянка поділена на 10 земельних ділянок по 0,1000 га кожна, в тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:6027, площею 0,1000 га.

Відповідно до договору дарування від 17.05.2018, ОСОБА_2 подарувала земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:6027, площею 0,1000 га, ОСОБА_1 , який на час подачі позову продовжує рахуватися власником цієї земельної ділянки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Однак, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.01.2017 виданий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка входить до 100 метрової прибережної захисної смуги р.Річище, яка є протокою (рукавом) р.Дніпро.

Ухвалою суду від 06.01.2026 р. відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 10.02.2026 р.

28.01.2026 р. Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області направило до суду письмові пояснення в яких зазначило, що спірна земельні ділянка відносилася до земель запасу, а доданими до позову доказами не підтверджується факт знаходження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4022 в межах прибережної захисної смуги.

Судове засідання 10.02.2026 р. було відкладено на 06.03.2026 р. для повторного повідомлення відповідача та третіх осіб.

05.03.2026 р. прокурор направив до суду заперечення на пояснення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в яких зазначив, що належність земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4022 до земель запасу не виключає її належність до земель водного фонду.

Ухвалою суду від 06.03.2026 року підготовче провадження було закрите, а справу призначено до судового розгляду на 06.04.2026 року.

У зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладене на 23.04.2026 року.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, щодо заочного розгляду не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області справу просила розглянути без її участі.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, жодних заяв не подали.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти винесення заочного рішення не заперечував.

Заслухавши прокурора, дослідивши докази у справі, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

05.01.2017 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-300/14-17-сг було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особситого селянського господарства ОСОБА_3 та надано у власність йому земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:4022, площею 1,0000 га.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 451009557 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:4022, площею 1 га, за ОСОБА_3 від 01.03.2017 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-300/14-17-сг від 05.01.2017 року та заа ОСОБА_2 від 28.03.2018 року на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2018 року. Також зазнчаена довідка містить відомості про поділ цієї земельної ділянки 08.05.2018 року.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 451005181 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 7425584900:06:000:6027, площею 0,1 га, за ОСОБА_2 від 08.05.2018 року та за ОСОБА_1 від 17.05.2018 року на підставі договору дарування земельної ділянки від 17.05.2018 року.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (п. «є» ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України).

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (стаття 58 Земельного кодексу України та стаття 4 Водного кодексу України).

До земель державної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України (пункт «д» частини третьої статті 84 цього кодексу).

Частина друга статті 59 Земельного кодексу України обмежує можливість передання земель водного фонду у приватну власність випадком безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).

Відповідно до статі 60 Земельного кодексу України, статі 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 Земельного кодексу України, статті 89-90 Водного кодексу України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у Земельному кодексі України та Водному кодексі України.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц; пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц; пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (пункт 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Згідно з листом Державного агентства водних ресурсів України №4635/5/5/11-25 від 21.08.2025 водний об`єкт з назвою Річище є рукавом (частиною) річки Дніпро, яка належить до великих річок і прибережна захисна смуга встановлюється по берегах великих річок уздовж урізу води (у меженний період) шириною 100 метрів.

За відповіддю Приватного підприємства "Елітзем" на запит прокурора земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6026, площею 0,1000 га, входить до 100 метрової прибережно-захисної смуги річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро. До відповіді додана схема, на якій зеленим кольором зображено спірну земельну ділянку, а червоним кольором - межу прибережної захсиної смуги 100 м.

Доказами є будь-яки фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, кожна сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює докази належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає

Аналізуючи досліджені докази у сукупності, суд доходить висновку, що об`єкт з назвою ОСОБА_4 є рукавом (частиною) річки Дніпро. З досліджених вище доказів також встановлено, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача, оскільки задоволено позовні вимоги до нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Шиленко Михайло Вікторович (код ЄДРПОУ: 02910114, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 1) в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04412509, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 39764881, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 11А), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:6027, площею 0,1000 га.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської окружної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.04.2026 року.

Суддя В.О. Кухта