Рішення № 137444762, 08.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/26714/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар Ільчук Г.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Довбиша О.Л.,

представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Роя В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення коштів, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 був мобілізований 19.10.2022 до лав Збройних Сил України. З метою отримання заробітної плати оформив карту для виплат в АТ КБ «Приватбанк». В червні 2025 р. через відкритий банківський рахунок були проведені три транзакції автоматичного погашення простроченої заборгованості за рахунком 29**10 від імені АТ КБ «Приватбанк», а саме: 1) 10.06.2025 - на суму 10293,12 грн, 2) 11.06.2025 - на суму 250,18 грн, 3) 12.06.2025 - на суму 125,09 грн. Загальна сума списань - 10668,39 грн. В зв`язку з цим він звернувся до найближчого відділення АТ КБ «Приватбанк», де йому пояснили, що списання здійснене у зв`язку із наявністю заборгованості за кредитним договором №DNH4KS32900415 від 05.05.2006.

Він 05.05.2006 не укладав жодних кредитних договорів, оскільки 02.05.2006 втратив паспорт громадянина України, що підтверджується довідкою від 27.12.2007, виданою Замостянським ВМ ВМС України у Вінницькій області. Новий паспорт громадянина України він отримав 23.02.2007.

07.05.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 111920,26 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2017 визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. таким, шо не підлягає виконанню. В рішенні суд взяв до уваги довідку від 27.12.2007, видану Замостянським ВМ ВМС України у Вінницькій області про те, що спірний кредитний договір був укладений через три дні після втрати паспорта громадянина України.

Відповідач не мав законних підстав для проведення транзакції списання грошових коштів з рахунку позивача. Дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача, як споживача фінансових послуг.

Незаконне списання відповідачем грошових коштів призвело до того, що позивач, який є військовослужбовцем, не отримав частину заробітної плати, зарахованої на його картковий рахунок, та частково був позбавлений засобів для існування та утримання його сім`ї, що негативно вплинуло на звичайний спосіб його життя. Крім того, позивач вимушений витрачати свій час для встановлення причин списання коштів. Внаслідок неправомірних дій банку позивачу завдано моральну шкоду. З урахуванням наведеного, вимог розумності і справедливості, позивач оцінює розмір спричиненої йому моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 10668,39 грн, у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн. (а.с. 1-4)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Довбиш О.Л. позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин, просить його задоволити.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Рой В.Л. позов не визнав, суду пояснив, що списання коштів з рахунку позивача банком здійснено правомірно відповідно до п. 1.1.3.1.6. Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», з якими позивач був ознайомлений відповідно до п. 21 його Заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил надання послуги "Картка для виплат" від 14.10.2022. Тобто, між позивачем і банком було укладено договір про надання платіжних послуг 14.10.2022. Банком було списано кошти з рахунку позивача в погашення заборгованості за кредитним договором від 05.05.2006 (заява позивача від 05.05.2006), за цим договором банком було надано позивачу кредит в сумі 5151,85 грн строком на 24 місяці, відсоткова ставка 2,09% в місяць, а позивачем було отримано товар (за кредитні кошти). Заява на отримання кредиту містить підпис позичальника, персональні дані в заяві збігаються з даними позивача, за деяким виключенням (даних, які зазначаються зі слів позичальника). Належним доказом не спростовано того, що підпис належить позивачу у цій заяві (договорі). Просить відмовити в задоволенні позову щодо повернення списаних коштів, а також і щодо відшкодування моральної шкоди. Крім того, вважає, що спричинення моральної шкоди і розмір грошової компенсації позивачем не доведено. Надав письмові пояснення. (а.с. 40-44)

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 укладено договір на відкриття поточного рахунку з відповідачем АТ КБ «Приватбанк»: на а.с. 22 24 копія заяви ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» від 14.10.2022, на а.с. 25-34 - копія Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк».

Згідно п. 21 заяви ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» від 14.10.2022 клієнт підтверджує, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщено на сайті https://privatbank.ua/terms. (а.с. 23)

Відповідно до п. 1.1.3.1.6. Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта у межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з рахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), а також при ініціюванні клієнтом валютних операцій із купівлі, продажу, обміну безготівкової іноземної валюти через платіжні пристрої, у межах платіжного ліміту рахунка. (а.с. 31 зворот)

На а.с. 10 - копія інформації (знімків екрана телефона), на яких зафіксовано автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком 29**10 на суми: 10293,12 грн 10.06.2025; 250,18 грн 11.06.2025; 125,09 грн 12.06.2025.

На а.с. 20 заява №DNH4KS32900415 від 05.05.2006 про надання кредиту в розмірі 5151,85 грн строком на 24 місяці, відсоткова ставка 2,09% в місяць, кредитування: купівля ТНС та сплата комісії банку і компанії, позичальник: ОСОБА_1 .

На а.с. 45 розрахунок заборгованості за договором №DNH4KS32900415 від 05.05.2006 станом на 08.01.2026, з якого вбачається погашення заборгованості в сумах: 10293,12 грн 10.06.2025; 250,18 грн 11.06.2025; 125,09 грн 12.06.2025.

На а.с. 48 - виписка по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з 05.05.2006 по 12.11.2025.

На а.с. 49 - виписка по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 з 05.05.2006 по 12.11.2025.

На а.с. 50 копія видаткової накладної №РВ-71 від 05.05.2006 на отримання товару (холодильник і автомагнітола) на загальну суму з ПДВ 4154,72 грн, отримувачем зазначений ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2017 (справа №127/6998/17) виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі №2045 від 07.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №DNH4KS32900415 від 05.05.2006, визнаний таким, що не підлягає виконанню. (а.с. 8 зворот 9)

На а.с. 8 довідка Замостянського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області №20727 від 27.12.2007, видана ОСОБА_1 про те, що він звертався в Замостянський РВ ВМУ ВМВ ВМВС України у Вінницькій області з приводу втрати паспорта громадянина України. Звернення ОСОБА_1 зареєстроване в ЖРЗПЗ №3286 від 02.05.2006.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020, справа №129/1033/13-ц).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного суд вважає, що доводи, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, зокрема те, що позивач 05.05.2006 не укладав кредитних договорів, оскільки ним втрачено паспорт, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом справи (неукладення позивачем кредитного договору №DNH4KS32900415 від 05.05.2006 належними і допустимими доказами не доведено), а право банку списувати кошти з рахунків клієнта у межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з рахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання) передбачено умовами договору, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення коштів потрібно відмовити.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Оскільки вимога позивача про відшкодування моральної шкоди пов`язана з вимогою про визнання дій незаконними, стягнення коштів, яка задоволенню не підлягає, в задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 23, 1167, 1212 ЦК України

ст. ст. 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення коштів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

відповідач Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Повне рішення виготовлено 08.06.2026.

Суддя О.О. Венгрин