Ухвала суду № 137443852, 16.06.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4516/26

Провадження № 2/442/2015/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"16" червня 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дрогобицької міської ради про визнання майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із позовом, у якому просять на підставі ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 322, 328, 392, 1216-1218, 1268, 1296, 1297 ЦПК України статей 4, 5, 10, 12, 13, 89, 263 ЦПК України визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКІП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКІІІ НОМЕР_3 ) право забудовника на спадкове майно за законом, а саме по 1/3 ідеальній частині за кожним на незавершений будівництвом житловий будинок за АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.

Згідно положень ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (стаття 185 ЦПК України).

Суддею при дослідженні поданої позовної заяви встановлено, що позивачем при поданні позову не дотримано вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Частинами 2, 3 цієї ж статті встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності від 22.12.1995 № 20 роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: а) про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника.

Так, у пункті 12 цієї постанови роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 „Про затвердження Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав (далі Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 даної постанови визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п. 38 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав, можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття „дійсна вартість є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття „ринкова вартість, під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Крім того, статтею 3 Закону України „Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 № 2658-III встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Застосовуючи порівняльний підхід, вартість майна, яке є предметом позову, може бути визначена проведенням оцінки майна (звіт про оцінку майна та /або інше), або виходячи із середньої вартості на день оцінки та у порівнянні з даними наданими позивачем за подібних об`єктів за інформацією мережі Інтернет, але таких даних та доказів позивачем не зазначено та не надано.

Таким чином, в даному випадку судовий збір повинен бути сплачений, виходячи з вартості майна. При цьому, слід мати на увазі, що його вартістю є не його інвентарна чи договірна вартість, а дійсна вартість майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок від 04.10.1991 № 7 (ч. 4 п. 6), розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано у цьому населеному пункті чи місцевості.

Проте позивачами не виконано зазначені вимоги закону.

Позивачами у позовній заяві зазначено, що ціна позову становить 269 029 грн, що є інвентаризаційною вартістю незавершеного будівництвом житлового будинку, проте у матеріалах позовної заяви відсутня експертна грошова оцінка частини незавершеного будівництвом житлового будинку, тому для визначення ціни позову позивачам необхідно в якості доказу вартості майна подати суду звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України „Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Так, за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем ОСОБА_2 долучено до позовної заяви платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2 690 грн 29 коп.

Таким чином, позивачам необхідно визначити ціну позову, яка відповідає реальній ринковій вартості станом на день пред`явлення позову до суду спірного нерухомого майна незавершений будівництвом житловий будинок за АДРЕСА_1 , з наданням до суду доказів на підтвердження вартості нерухомого майна. Також позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 слід сплатити судовий збір з урахуванням загальної суми позову пропорційно долі поданих кожним з позивачів вимог окремим платіжним документом, але не менше, ніж 1 331 грн 20 коп. та не більше 16 640 грн, а позивачу ОСОБА_2 у разі необхідності з урахуванням загальної суми позову, яка відповідає реальній ринковій вартості станом на день пред`явлення позову до суду спірного нерухомого майна, пропорційно долі поданих позовник вимог доплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, рахунок отримувача UA628999980313121206000013931, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дрогобицької міської ради про визнання майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини, залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кучаковський