Рішення № 137442469, 04.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3333/26

Провадження № 2/727/1618/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Това-риства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА») звернулося до суду із позовом до Лізуна Микити Володимиро-вича (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у за-гальному розмірі 47 460,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.06.2025 року між позивачем та відпо-відачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений Дого-вір про надання кредиту № 544701-КС-001 в електронній формі. За умовами Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 14 000,00 грн. на строк 24 тижні. За ко-ристування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 1% в день. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши 14 000,00 грн. на платіжну картку відповідача. Однак відповідач умови договору не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки не повернув. Станом на 15.02.2026 року (згідно з позовом) або на 17-18.02.2026 року (згідно з розрахунком та довідкою) заборгованість становить 47 460,00 грн.. Вказана сума складається з: 14 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 23 660,00 грн. прострочені відсотки; 2 800,00 грн. заборгованість за ко-місією; 7 000,00 грн. нарахування за ст. 625 ЦКУ (або штрафи). Позивач просить стягнути вказану суму боргу, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 березня 2026 року у даній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Лебідь К.В. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце су-дового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності або клопотань про від-кладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рі-шення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, належним чином пові-домлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на наявність усіх передбачених законом підстав, суд ухвалив прове-сти заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутріш-нім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосе-редньому їх дослідженні, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають част-ковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.06.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом акцептування публічної оферти був укладений Договір про надання кредиту № 544701-КС-001 в електронній формі. Підписання договору відбулося в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-9813, який був надісланий на номер телефону відповідача НОМЕР_2 . Згідно з по-ложеннями статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до умов Договору (пункти 2.1, 2.3, 2.7, 2.8), Кредитодавець надає По-зичальнику кредит у розмірі 14 000,00 грн. на строк 24 тижні, з датою повернення до 15.12.2025 року. Пунктом 2.4 Договору встановлено стандартну фіксовану процентну ставку у розмірі 1% в день. Пунктом 2.5 Договору передбачено сплату комісії за ви-дачу кредиту в розмірі 2 800,00 грн..

Свої зобов`язання з перерахування коштів позивач виконав у повному обсязі. Згідно з Підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових кош-тів від 30.06.2025 року, кошти у сумі 14 000,00 грн. були успішно перераховані на пла-тіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зо-бов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених до-говором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Від-повідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чи-ном і у встановлений строк. Відповідач свої договірні зобов`язання не виконав.

Вирішуючи спір у частині стягнення заборгованості за сумою кредиту та від-сотками, суд виходить з наступного. Заборгованість за тілом кредиту становить 14 000,00 грн.. Вказана сума повністю підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню. Щодо заборгованості по відсотках у розмірі 23 660,00 грн. суд зазначає, що згідно з розрахунком позивача, вказані відсотки були нараховані за ставкою 1% в день виключно в межах узгодженого сторонами строку кредитування (з 30.06.2025 по 15.12. 2025 року, що становить 169 днів). Математичний розрахунок (14 000 грн. х 1% х 169 днів = 23 660 грн.) є правильним. Таке нарахування повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/ 9519/12), згідно з якою нарахування договірних відсотків є правомірним в межах по-годженого строку кредитування. Отже, вимоги про стягнення відсотків у розмірі 23 660,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 2 800,00 грн. з огляду на наступне. Пунктом 2.5 Договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту. Проте, відповідно до ча-стини 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забо-роняється встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-яку плату (комісію) за дії, які він здійснює на власну користь (оформлення договору, надання кредиту, ве-дення справи тощо). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та Касаційний цивільний суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 695/3474/17 сформували сталу практику, згідно з якою дії кредитодавця щодо видачі кредиту не є самостійною послугою, що надається споживачу. Стягнення комісії за на-дання кредиту є перекладанням на споживача витрат за операційну діяльність фінан-сової установи. Таким чином, умова пункту 2.5 Договору є нікчемною (несправед-ливою) в силу прямої вказівки закону, а заборгованість за комісією не підлягає стяг-ненню.

Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7 000,00 грн., які позивач ідентифікує одночасно як нарахування за ст. 625 ЦКУ та як штраф. Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд констатує наявність неусувних суперечностей у письмових доказах позивача: у Довідці про стан заборгованості від 18.02.2026 р. сума у 7 000,00 грн. визначена як «Заборгованість по штрафам», у позов-ній заяві вона названа «нарахування відповідно до ст. 625 ЦКУ», а у детальному Роз-рахунку заборгованості ця ж сума зафіксована у стовпці «Нарахування за ст. 625 ЦКУ». Правова природа договірної неустойки (штрафу) та компенсаційних нарахувань за статтею 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати) є принципово різною. Позивач не надав суду жодного математичного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних. Більше того, заявлена сума (7 000 грн.) становить рівно 50% від тіла кредиту, що вказує на штучне застосування ліміту штрафних санкцій (п. 7.5 Договору), а не на реальний розрахунок збитків від знецінення національної валюти. Враховуючи супе-речливість доказів та відсутність алгоритму нарахування суми за ст. 625 ЦКУ, суд приходить до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог у цій ча-стині.

Отже, загальна сума заборгованості, яка є належним чином доведеною та під-лягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 37 660,00 грн. (14 000,00 грн. основного боргу + 23 660,00 грн. відсотків).

Розподіл судового збору здійснюється відповідно до вимог статті 141 ЦПК Ук-раїни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.. Оскільки позов задоволено частково (задоволено вимоги на суму 37 660,00 грн. із заявлених 47 460,00 грн., що становить 79,35%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 112,61 грн. (2 662,40 грн. х 79,35%).

Керуючись статтями 526, 530, 1048, 1054 ЦК України, статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задо-вольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстро-ване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДР ПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411) заборгованість за Договором про надання кредиту № 544701-КС-001 від 30.06.2025 року у загальному розмірі 37 660,00 грн. (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят гри-вень 00 копійок), що складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 14 000,00 грн.;

- заборгованості по відсотках за користування кредитом 23 660,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 112,61 грн. (дві тисячі сто дванадцять гривень 61 копійка).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рі-шення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Терещенко О.Є.