Ухвала суду № 137441957, 11.06.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/792/26 Провадження №: 1-кс/630/309/26

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2026 року м. Люботин

Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 10 червня 2026 року по кримінальному провадженню № 12026221320000261 від 09 червня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Манченки Харківського району Харківської області, громадянина України, українця, з повною середньо освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи з дитинства, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але (зі слів) фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,

в с т а н о в и в:

11 червня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором заступником керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221320000261 від 09 червня 2026 рок. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що 06 червня 2026 року у період часу з 15-45 год. по 16-00 год. (більш точного часу встановити не вдалось), малолітні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гралися на дитячому майданчику поблизу будинку АДРЕСА_3 . У цей час до них підійшов ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який почав спілкуватися з дітьми та доєднався до гри.

Тоді ж, не пізніше зазначеного періоду часу, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням у тіло іншої особи, стосовно малолітньої ОСОБА_9 .

З метою реалізації вказаного умислу, під приводом продовження гри, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пройти до нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 .

Перебуваючи в приміщенні вказаної будівлі, 06 червня 2026 року у період часу з 15-45 год. по 16-00 год. (більш точного часу встановити не вдалось), діючи умисно, наполегливо, аморально і цинічно, порушуючи право на статеву свободу, статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_9 , а також на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, користуючись довірливістю та беззахисністю останньої, достовірно знаючи, що вона є малолітньою та у вказаній будівлі відсутні будь-які інші дорослі особи, вчинив насильницькі дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_9 , яка з огляду на своє малолітство, взагалі не має соціального досвіду щодо стосунків між статями, не обізнана щодо фізіології сексуальних контактів, не розуміє їхньої природи, соціального, морального та юридичного значення і, відповідно, соціально-правових наслідків.

Протиправні дії ОСОБА_4 виразилися в тому, що він своїми руками, відсуваючи спідню білизну ОСОБА_9 , торкався статевих органів останньої без проникнення, після чого, знявши з себе власні штани та спідню білизну, перебуваючи в оголеному стані, став на коліна перед малолітньою ОСОБА_9 та, приспустивши спідню білизну останньої, повернув її спиною до себе та проводив між її ногами власним статевим членом.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 , всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (ратифікованій 20 червня 2012 року) та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, порушив права потерпілої малолітньої ОСОБА_9 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток. Ці права гарантуються ст. 52 Конституції України, згідно з якою будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом, та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а саме у вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 153 КК України, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (сексуальне насильство).

Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

В обґрунтування клопотання слідчий також посилався на те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та на наявність ризиків, передбачених в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний, знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинене; може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою примусити їх змінити раніше надані показання або відмовитися від надання показань; та вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане слідчим клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого та просив відмовити в його задоволенні, оскільки подію кримінального правопорушення ще потрібно буде довести належними доказами. Захисник просив взяти до уваги, що ОСОБА_4 є інвалідом 3-ї групи з дитинства і потребує через це періодичних обстеження та лікування, він тривалий час проживає в родині, яка ним опікується, а також отримує соціальні виплати від держави через свою інвалідність. Тому твердження слідчого та прокурора про відсутність у ОСОБА_4 доходів, як ознака наявності ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, є лише припущенням. Тим більше, ОСОБА_4 намагається працювати і тим самим отримувати дохід на забезпечення своїх потреб. Також захисник зауважив на тому, що ані слідчим, ані прокурорами в судовому засіданні не доведено належними доказами існування ризику можливого незаконного впливу на свідків чи потерпілу особу. А тому достатнім для забезпечення поведінки підозрюваного буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечив та просив призначити йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання в АДРЕСА_2 , де він проживає з ОСОБА_11 та його матір`ю, та які опікуються ним та контролюються його пенсійні виплати; вони отримують його пенсію по інвалідності, а потім дають йому гроші у відповідності до його потреб. А щодо обставин правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють, він вирішив нічого поки що не пояснювати.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані слідчим на обґрунтування клопотання докази, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні Слідчого відділу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221320000261 від 09 червня 2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

Відповідно до короткого викладу обставин, зазначених у витязі з ЄРДР від 09 червня 2026 року, вказано, що 06 червня 2026 року приблизно о 16-00 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в нежитловій будівлі поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникнення в тіло іншої особи, без добровільної згоди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла чотирнадцяти років.

Органом досудового розслідування є відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.

Постановою начальника СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 09 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000261 була створена група слідчих, до складу якої включені слідчі ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 10 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000261 була створена група прокурорів для здійснення процесуального керівництва, до якої включені заступник керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 та прокурори Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 .

Отже клопотання подано уповноваженим слідчим за погодженням з уповноваженим прокурором.

10 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221320000261 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а саме у вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 153 КК України, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (сексуальне насильство).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження № 12026221320000261, а саме:

електронним рапортом Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 09 червня 2026 року про надходження зі служби «102» повідомлення від ОСОБА_18 про те, що 06 червня 2026 року приблизно о 16-00 год. її доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її подругу невідомий чоловік відвів в закинутий будинок неподалік, розбещував дитину, ліз руками в трусики, торкався статевим органом статевих органів дитини; а також повідомила опис зовнішності чоловіка;

протоколом від 09 червня 2026 року прийняття заяви від ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про вчинене кримінальне правопорушення, в якому вона просить вжити заходів до двох невідомих чоловіків, які 06 червня 2026 року вчинили дії сексуального характеру щодо її доньки за адресою: АДРЕСА_4 ;

протоколом огляду місця події від 09 червня 2026 року, згідно з яким в період часу з 15-53 год. і до 16-12 год. був проведений огляд території дитячого майданчику, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та на якій також виявлена закинута будівля, всередині якої відсутні меблі чи інша техніка, та приміщення якої ніким не використовуються;

протоколом допиту від 09 червня 2026 року свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , зі своєю донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підтвердила, що її донька 06 червня 2026 року приблизно о 15-30 год. пішла гуляти на дитячий майданчик в с. Барчани зі своєю подругою ОСОБА_19 , і що донька повернулась додому приблизно о 16-00 год. та розповіла, що її намагались вкрасти якісь бандити, які перебували на майданчику. Свідок ОСОБА_18 також пояснила, що вранці 09 червня 2026 року до неї зателефонувала сестра ОСОБА_20 ОСОБА_21 та повідомила, що, зі слів ОСОБА_22 , 06 червня 2026 року під час прогулянки на майданчику до дітей підійшов невідомий чоловік у червоній футболці та покликав ОСОБА_22 та ОСОБА_23 до закинутої будівлі поруч з майданчиком, і що в будівлі цей чоловік, переконуючи дітей, що вони разом гратимуться в ігри, зняв з ОСОБА_23 шорти та труси, та почав торкатися статевих органів дитини, і що чоловік також зняв з себе шорти та труси, і далі чоловік своїм статевим органом водив між ногами дитини. Дітей це налякало, але чоловік сказав, що це така весела гра. Діти втекли додому, та проходячи повз магазин побачили іншого чоловіка, який раніше прийшов до дитячого майданчику разом з чоловіком у червоній футболці, та сказали йому, що його друг робив з ними погані дії;

свідоцтвом НОМЕР_1 від 28 січня 2021 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 , матір`ю якої є ОСОБА_18 ;

протоколом допиту від 09 червня 2026 року малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеного в присутності законного представника, педагога та психолога, та яка пояснила слідчому, що 06 червня 2026 року вона пішла гуляти на дитячий майданчик в с. Барчани зі своєю подругою ОСОБА_22 , і що вона бачила чоловіка в червоній футболці та сірий шортах, і що з чим чоловіком вона і Злата опинились у закинутій будівлі, яка знаходиться поряд з дитячим майданчиком, і що вона була без трусиків, а чоловік її торкався і також зняв свої труси. Вона намагалася відмовитися від того, що робив з нею чоловік, але він говорив їй, що буде весело. Також чоловік сказав її подружці ОСОБА_22 дивитися в інший бік попередити його, якщо хто-небудь буди йти до них. Вона вимагала чоловіка припинити свої, та побігла додому з подругою. Під час допиту ОСОБА_9 з використанням дитячої ляльки показала, як саме чоловік у червоній футболці торкався до неї своїм статевим органом;

протоколом від 09 червня 2026 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зафіксовано те, що потерпіла під час процесуальної дії з представлених їй на огляд фотознімків невідомих молодих чоловіків вказала на молодого чоловіка, який перебував з нею у закинутій будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , і що ним виявився ОСОБА_4 ;

протоколом від 09 червня 2026 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зафіксовано те, що потерпіла під час процесуальної дії з представлених їй на огляд фотознімків невідомих чоловіків середнього віку вказала на чоловіка, який перебував неподалік від дитячого майданчику за адресою: АДРЕСА_3 , і що ним виявився ОСОБА_24 ;

протоколом допиту від 09 червня 2026 року малолітнього свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеного в присутності законного представника, педагога та психолога, та яка пояснила слідчому, що вона гуляла з подругою ОСОБА_23 на дитячому майданчику в с. Барчани, і що до них підбіг чоловік в червоній футболці та окулярах, який зняв з Поліни шорти та рукою заліз у труси. Те саме чоловік хотів зробити і з нею, але вона відмовилась та залишалась стояли в одному приміщенні з цим чоловіком, і він казав, що треба грати у гру стукати два рази. Також ОСОБА_22 пояснила, що коли вона з подругою йшла додому, то бачила й іншого чоловіка, якого вона запитала про те, що хотів від них той інший чоловік;

протоколом від 10 червня 2026 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю малолітнього свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому зафіксовано те, що свідок під час процесуальної дії з представлених їй на огляд фотознімків невідомих молодих чоловіків вказала на молодого чоловіка, який перебував з нею у закинутій будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , і що ним виявився ОСОБА_4 ;

протоколом від 09 червня 2026 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю малолітнього свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому зафіксовано те, що свідок під час процесуальної дії з представлених їй на огляд фотознімків невідомих чоловіків середнього віку вказала на чоловіка, який перебував неподалік від дитячого майданчику за адресою: АДРЕСА_3 , і що ним виявився ОСОБА_24 ;

протоколом допиту від 09 червня 2026 року свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі своєю матір`ю ОСОБА_25 , і що він неофіційно працює робочим на кладовищі в с. Барчани, і що ним також працює ОСОБА_4 протягом останніх десяти років. Свідок підтвердив, що 06 червня 2026 року приблизно о 12-00 чи 13-00 год. він разом з ОСОБА_4 повертався з кладовища додому, та він вирішив зайти в місцевий магазин з метою купити горілки. В цей момент він побачив, що на дитячому майданчику неподалік граються дві дівчинки віком 5-7 років. ОСОБА_4 запитав його, чи може він піти на дитячий майданчик покататися на гойдалці, поки він, ОСОБА_24 , буде в перебувати в магазині. Потім він, ОСОБА_24 , помітив, що ОСОБА_4 грається на майданчику з дівчатками і допомагає одній з них залізти на турнік. Далі він перебував в магазині, а коли вийшов з магазину, то до нього підбігли ті самі дівчинки та почали кричати йому, що «Ваш дядя к нам в трусики залазил». Він побачив, що ОСОБА_4 не має на дитячому майданчику. За п`ять хвилин ОСОБА_4 прийшов до магазину та він, ОСОБА_24 , запитав його, що чому діти на нього скаржаться, на що ОСОБА_4 відповів, що лише допоміг дитині, у якої впали трусики;

протоколом від 09 червня 2026 року про затримання ОСОБА_4 09 червня 2026 року о 20-51 год. в приміщенні СВ Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області як особи, на яку очевидці та потерпіла, а також сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують, що саме ця особа вчинила злочин. Під час проведення особистого обшуку у затриманого ОСОБА_4 виявлено і вилучено футболку бавовняну червоного кольору з написами спереду та ззаду, нижня білизна та книжка у червоній обкладинці з назвою «Сексуальная гармонія супружеской пары».

Отже, ОСОБА_4 , який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред`явлено ОСОБА_4 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки злочинних діянь, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 .

До того ж, слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не надає оцінку обставинам, на яких заснована підозра, а лише встановлює те, чи доводять наявні в розпорядженні слідчого і прокурора, здобуті ними докази під час досудового розслідування, обґрунтоване переконання в тому, що особа могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків в місті його проживання. З пояснень підозрюваного, наданих ним в судовому засіданні, випливає, що він тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_6 , а фактично проживає у будинку у свідка ОСОБА_26 та його матері ОСОБА_25 , не працює, що обумовлено інвалідністю, але отримує соціальні виплати як особа з інвалідністю. Однак грошові кошти, які надходять на його банківську картку, контролює саме ОСОБА_25 , від якої він, ОСОБА_4 , отримує грошові кошти у розмірі, яка вона визначає на свій розсуд. З цього слідчий суддя робить висновок, що наявність у ОСОБА_4 , з його слів, місця проживання і тривалість проживання в конкретному помешканні цілком залежить від волевиявлення сторонніх осіб, у яких до того ж відсутні взаємні права і обов`язки, притаманні членам однієї сім`ї, які б зумовлювати для них обов`язок піклуватися про ОСОБА_4 , в тому числі й через стан його здоров`я.

Також слідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та що саме цей фактор може спонукати ОСОБА_26 та його матір ОСОБА_25 до припинення надання підозрюваному права проживання у своєму житловому будинку задля уникнення осуду з боку мешканців селища.

З наведеного вище також випливає, що можливість проживання і тривалість проживання ОСОБА_4 в певному місці залежить від особистого ставлення до нього з боку інших осіб, які є власниками або розпорядниками житлового приміщення, і що можливості перебувати постійно за адресою свого зареєстрованого місця проживання у нього не має можливості.

Саме від моменту повідомлення про підозру особа притягується до кримінальної відповідальності і отримує інформацію про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, та його правову кваліфікацію. В свою чергу це дає можливість підозрюваному спрогнозувати негативні для себе наслідки у вигляді певного покарання, яке може бути йому в майбутньому призначене, та його розмір. Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик її втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведене вище в сукупності може вказувати на наявність вагомого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від слідчого і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що може перешкодити завершенню досудового розслідування у найкоротші строки.

З огляду на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення заснована на показаннях малолітньої потерпілої і свідка та інших свідків, слідчий суддя вважає не підтвердженим існування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу чи свідків у кримінальному провадженні. В клопотанні слідчий вказав, що підозрюваний обізнаний про адреси місця проживання учасників кримінального провадження з наданих йому протоколів допиту таких осіб. Але з матеріалів клопотання випливає, що підозрюваний ОСОБА_4 міг дізнатися про потерпілу та свідків обвинувачення та зміст наданих ними показань лише після отримання від слідчого копій протоколів допитів разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак в момент вручення слідчим копії такого клопотання ОСОБА_4 вже був затриманий слідчим в порядку ст. 208 КПК України. Відповідно це вказує на безпідставність доводів слідчого. Отже ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі відсутній.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, слідчий суддя вважає, що такий ризик наразі актуальний, оскільки ймовірність вчинення дій, подібних до тих, які зазначені у повідомленні про підозру, на думку слідчого судді, не перебуває в залежності від відсутності у підозрюваного офіційного місця роботи чи навіть від наявності джерел доходу у виді соціальних виплат, а насамперед обумовлено інформацією, отриманою від свідка, про скарги сторонніх осіб про асоціальну та аморальну поведінку підозрюваного, спрямовану на малолітніх дітей, та спроби приховати епізоди злочинної діяльності шляхом переконання дітей не розповідати батькам про те, що з ними відбувалось.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вважає підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також слідчий суддя бере до уваги відомості про вік і стан здоров`я підозрюваного, але вважає, що такі дані про особу підозрюваного не знижують наявні ризики, оскільки не були тими чинниками, які могли б застерегти підозрюваного від вчинення дій, які розцінені органом досудового розслідування як такі, що містять в собі ознаки особливо тяжкого кримінального правопорушення.

За таких обставин, застосування до підозрюваного на даний час більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам.

Метою тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 poкy, п.32.SeriesA,№ 182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55. Series А, №300-А).

При вирішенні питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя також бере до уваги, що інтереси суспільства, яке піддається негативному впливу від позбавлення майна чи майнових прав, значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу підозрюваного ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням викладених вище обставин кримінального правопорушення, вчинення якого не супроводжувалось безумовним застосуванням насильства підозрюваним до потерпілої, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за можливе визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 99840,00 грн. (3328,00х30 = 99840,00).

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 194, 615 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 10 червня 2026 року по кримінальному провадженню № 12026221320000261 від 09 червня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» на період досудового розслідування, але не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 07 серпня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_7 заставу в розмірі 99840,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/792/26 від 11 червня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати підозрюваного таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- з`являтися на виклик до органу досудового розслідування, прокурора або суду, а вразі неможливості з`явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з малолітньою потерпілою, її законними представниками і свідками та іншими учасниками кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяОСОБА_1