Ухвала суду № 137440935, 12.06.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 621/1845/25 № 1-кп/610/74/2026м. Балаклія12 червня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що саме цей вид запобіжного заходу необхідний для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання, без наведення обґрунтування.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.04.2026 дозволено затримання обвинуваченого ОСОБА_5 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

12.06.2026 обвинуваченого ОСОБА_5 фактично затримано поліцією в порядку виконання ухвали і доставлено до суду.

Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України - переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо. Крім того, більшість свідків, як і обвинувачений, є військовослужбовцями, товаришами по службі, деякі під час події знаходились з ним разом.

Обвинувачений в суді визнав, і відомостями про його особу підтверджено, що він раніше неодноразово вже притягувався до кримінальної відповідальності, щодо нього ухвалені вироки:

1)06.08.2007 року Первомайським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 162, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 153, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі;

2)13.04.2018 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на 3 роки;

3)20.06.2018 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на 3 роки;

4)10.09.2018 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

5)05.03.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України (вирок від 10.09.2018) до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Звільнився 17.05.2022 після відбуття покарання.

Маючи значний кримінальний досвід обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення, що може свідчити про його виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитись від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення та перевиховання, тому є обґрунтований підвищений ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Висновок суду також ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а це нетяжкий злочин. Обвинувачений не має запобіжників, які б могли утримувати у правовому полі, про що свідчить наявність у нього значного кримінального досвіду та його кримінальна біографія, не має позитивної репутації. Приймається до уваги і воєнний стан, тяжкий для держави та людей час.

Обвинувальний акт до суду надійшов 13.06.2025. Підготовчі судові засідання відкладалися внаслідок неприбуття обвинуваченого.

Будучи обізнаним про процесуальний статус підозрюваного, свої обов`язки, завершення досудового розслідування з передачею справи до суду, обвинувачений не повідомив прокурора та суд про зміну місця проживання, не надав своїх актуальних контактних даних, сам долею справи не цікавиться.

За повідомленим ним місцем реєстрації фактичного проживання у будинку ніхто не проживає через його пошкодження, за поліцейськими базами даних обвинувачений постійно переміщується територією України, про що свідчать звернення до поліції щодо подій з його причетністю.

За наданою поліцією інформацією обвинувачений за зазначеним ним місцем проживання та єдино відомим: АДРЕСА_1 фактично не проживає тривалий час, його теперішнє місце проживання/перебування не відоме, актуальні місцезнаходження та способи зв`язку з обвинуваченим не встановлені, що перешкоджало судовому провадженню. Тому судом був оголошений розшук обвинуваченого.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Інші позитивні дані про особу обвинуваченого цього висновку не спростовують. Не надано доказів того, що за своїми віком та станом здоров`я обвинувачений не може утримуватись під вартою або у тих умовах, за потреби, йому не може бути надана достатня кваліфікована медична допомога.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, на сьогоднішній час не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 182-183 КПК України, із урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, виключних обставин, майнового і сімейного стану, віку обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави у п`ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн х 15). Суд вважає, що саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього. Цей розмір не є завищеним, а мінімально необхідним.

На цьому етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які може вирішувати тільки при ухвалені судового рішення під час вирішення обвинувачення по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованості обвинувачення, остаточної правової кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-199, 331 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Клопотання прокурора задовольнити повністю.

2)Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, до 10 серпня 2026 року включно.

3)Визначити розмір застави у п`ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43264 гривні.

При внесенні вказаної застави ОСОБА_5 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді застави.

Заставу можливо внести в межах строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у випадку внесення застави оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.

Заставодавець зобов`язаний: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого. Попередити заставодавця, що у разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1

(отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674; призначення платежу: (застава, справа № __, підозрюваний ___ (прізв., ініціали), платник ___ (прізв., ініціали) (Балаклійський районний суд Харківської області).