Рішення № 137440808, 16.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/797/26

провадження №: 2/398/2015/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"16" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», представник позивача адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у лютому 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 19 672,55 грн та судових витрат. Позивач просить стягнути на свою користь витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2025 року між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання коштів у кредит № 8124241 на суму 8 900,00 грн. Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були перераховані на її банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» на підставі договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року. Згідно з розрахунками позивача, сума заборгованості становить 19 672,55 грн, яка складається з: 8 900,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 6 767,55 грн - заборгованість за процентами; 4 005,00 грн - сума заборгованості за пенею (неустойкою).

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, цією ж ухвалою та ухвалою суду від 29 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію (докази) щодо емітування банківської картки та руху коштів по рахунку відповідачки.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала, про причини неявки суд не повідомила. Судова повістка, надіслана відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання, повернулася до суду 26 березня 2026 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання. За таких обставин суд вважає відповідачку належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки відповідачка, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд цієї справи на підставі наявних доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

16 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання коштів у кредит з оплатою частинами (Надійний) № 8124241. Суд дослідив електронну копію цього договору, що надана позивачем.

Перед укладенням договору відповідачка пройшла процедуру ідентифікації клієнта за посередництвом системи BankID НБУ через АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що дозволило кредитодавцю отримати та підтвердити її персональні дані. Відповідачка приєдналася до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «378224». Згідно з Довідкою про ідентифікацію, цей унікальний цифровий код був надісланий відповідачці 16.07.2025 року о 13:40:47 на вказану нею адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до умов вказаного договору, сторони погодили такі умови кредитування:

сума кредиту - 8 900,00 гривень;

строк кредитування (строк договору) - 360 днів (з 16.07.2025 по 10.07.2026 року);

період сплати платежів - 30 календарних днів. Договором визначено, що мінімальний обов`язковий платіж (сплата нарахованих процентів) підлягає сплаті кожні 30 днів користування кредитом, а загальна кількість таких обов`язкових платежів становить 11. Основну суму боргу (тіло кредиту) позичальник має повернути в останній день строку кредитування разом з останнім платежем по відсотках, якщо не здійснить дострокового погашення;

процентна ставка - фіксована у розмірі 0,95% на день;

комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1 535,25 грн;

неустойка у разі порушення строків повернення кредиту - 445,00 грн за кожен день прострочення.

Договором встановлено два різні порядки зарахування сплачених позичальником коштів у разі їх недостатності. Зокрема, пунктом 6.7 Договору передбачено загальну черговість: «6.7. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором... у повному обсязі, зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснюється Кредитодавцем в наступному порядку: 6.7.1. У першу чергу сплачуються Проценти за користування Кредитом, Комісія за надання кредиту, Неустойка та інші платежі (у випадку їх нарахування)». Водночас, пунктом 6.8 Договору сторони прямо погодили спеціальну імперативну черговість для кредитів, розмір яких перевищує одну мінімальну заробітну плату: «6.8. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором... у повному обсязі, сума Кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснюється Кредитодавцем в наступному порядку: 6.8.1. У першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту (його частина) та прострочені проценти за користування Кредитом... 6.8.2. У другу чергу сплачуються сума Кредиту (його частина) та Проценти за користування Кредитом. 6.8.3. У третю чергу сплачуються неустойка, Комісія за надання кредиту та інші платежі відповідно до Договору (у випадку їх нарахування)»

Договором прямо передбачено безумовне право позичальника на дострокове повернення коштів. Зокрема, у п. 6.12 Договору зазначено: «Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути Кредит. У разі дострокового повернення Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю усі проценти за користування Кредитом за період фактичного користування Кредитом та Комісію за надання кредиту». Крім того, згідно з п. 6.12.2 Договору: «У випадку часткового дострокового повернення Кредиту у першу чергу сплачуються всі проценти за користування Кредитом за період фактичного користування Кредитом, Комісія за надання кредиту, залишок суми підлягає зарахуванню в рахунок погашення основної суми боргу. [...] При цьому, нарахування Процентів проводиться за період фактичного користування Кредитом, в тому числі за день повернення Кредиту».

Окремо умовами договору (п. 6.13) встановлено право кредитодавця вимагати дострокового повного погашення кредиту у разі прострочення позичальником сплати будь-якого чергового платежу на строк понад 62 календарних дні. Відповідно до п. 6.13.1 Договору, відповідна вимога надсилається у вигляді електронного повідомлення на електронну адресу позичальника і вважається отриманою з моменту отримання кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення. Після отримання вимоги позичальник зобов`язаний погасити заборгованість протягом 30 календарних днів. Згідно з технічним звітом системи кредитодавця (таблиця «Повідомлення направленні споживачеві фінансових послуг» у Довідці про ідентифікацію), відповідна «Вимога про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав» була успішно направлена відповідачці на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 14.11.2025 року о 07:12:28 (статус направлення: «Message is sent»). У тексті вказаної Вимоги відповідачці було надано 30 календарних днів (до 14 грудня 2025 року включно) для сплати заборгованості за Договором.

На виконання умов зазначеного договору первісний кредитор 16 липня 2025 року ініціював перерахування кредитних коштів у розмірі 8 900,00 грн на банківську платіжну картку відповідачки. Факт ініціювання переказу коштів підтверджується Довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне здійснення платіжної операції № 033217378499 від 16.07.2025 року на картку № НОМЕР_1 .

Належність вказаного карткового рахунку ОСОБА_1 та фактичне зарахування на нього кредитних коштів офіційно підтверджено відповіддю та банківською випискою, наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (лист № 20.1.0.0.0/7-260505/121226-БТ від 09.05.2026 року) на виконання ухвал суду про витребування доказів від 25.03.2026 та 29.04.2026 року. Банк підтвердив, що платіжна картка № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) дійсно емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 ). Відповідно до наданої банком виписки про рух коштів за цим рахунком 16.07.2025 року на вказаний картковий рахунок відповідачки було зафіксовано успішне зарахування кредитних коштів у сумі 8 900,00 грн (деталі операції: «EPS*MNT, KYIV CLICKCREDIT1_M, KYIV».

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 8124241 від 16.07.2025 року виконувала частково. Як вбачається з таблиці розрахунку «Оплати», за час дії договору відповідачка здійснила три платежі на загальну суму 5 443,25 грн, а саме: 15.08.2025 року - 4 516,75 грн; 15.09.2025 року - 426,50 грн; 26.09.2025 року - 500,00 грн.

Відповідно до таблиці «Розрахунки», вказані кошти були зараховані кредитодавцем у рахунок повного погашення комісії за надання кредиту в розмірі 1 535,25 грн, а залишок коштів розподілено на часткове погашення нарахованих процентів та неустойки (пені). На погашення основної суми боргу (тіла кредиту) ці платежі кредитодавцем не спрямовувалися, у зв`язку з чим залишок за тілом кредиту залишився незмінним і становить 8 900,00 грн. У подальшому платежів на погашення заборгованості відповідачка не здійснювала.

Як вбачається з таблиці «Розрахунки», у зв`язку з простроченням відповідачкою сплати чергових мінімальних платежів, кредитодавцем у період з 14.09.2025 по 22.09.2025 року було нараховано неустойку (пеню) з розрахунку 445,00 грн на день, загальна сума якої за 9 днів прострочення склала 4 005,00 грн.

У зв`язку з подальшим невиконанням умов договору судом також досліджено електронну копію «Вимоги про повернення кредиту», датовану 14.11.2025 року, у якій кредитодавець повідомив відповідачку про наявність прострочення за договором та висунув вимогу про повне дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати її отримання, тобто до 14 грудня 2025 року включно. Ця вимога згідно з умовами кредитного договору була наді лагна відповідачу на електронну пошту, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Станом на 22.12.2025 року (дату фіксації боргу перед відступленням права вимоги) загальна сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення, становить 19 672,55 грн. Зазначена сума складається із:

заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 8 900,00 грн;

заборгованості за нарахованими процентами - 6 767,55 грн;

заборгованості за пенею (неустойкою) - 4 005,00 грн.

Перехід права вимоги

16 вересня 2025 року між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та позивачем ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 16/09/25. Відповідно до умов цього договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог. Факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 8124241 від 16.07.2025 року підтверджується Витягом з Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року до вказаного Договору факторингу. Згідно із цим Витягом, сума відступленої заборгованості відповідачки на дату відступлення становить 19 672,55 грн (з яких: 8 900,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6 767,55 грн - заборгованість за відсотками, 4 005,00 грн - заборгованість за пенею). Виконання позивачем зобов`язання щодо оплати за відступлені права вимоги за цим Реєстром підтверджується наданою суду копією платіжної інструкції від 24.12.2025.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Згідно з пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. За приписами ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин або його умова не створює юридичних наслідків і визнання його недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, застосовуються вимоги цього Закону, крім частин другої - сьомої, абзацу другого частини десятої та частини дванадцятої статті 9, статті 19 та частини другої статті 21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування`у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до частини 3 статті 21 ЗУ «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ст 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік " з 1 січня 2025 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 8124241 від 16.07.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідачка була належним чином ідентифікована, ознайомилася з умовами кредитування і погодилася з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачкою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів у розмірі 8 900,00 грн підтверджується довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про здійснення платіжної операції від 16.07.2025 року та відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із випискою з рахунку відповідачки, у якій відображено фактичне зарахування цих коштів на її картку.

Відповідачка, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала. Як встановлено судом з розрахунку заборгованості, за час дії договору відповідачка здійснила частковий платіж на загальну суму 5 443,25 грн.

Суд констатує, що у зв`язку з порушенням відповідачкою графіка внесення обов`язкових платежів, кредитодавець правомірно скористався своїм правом, передбаченим п. 6.13 Договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, надіславши 14.11.2025 року вимогу про дострокове повне погашення кредиту. Оскільки у наданий 30-денний строк заборгованість погашена не була, строк виконання основного зобов`язання (повернення тіла кредиту) вважається таким, що настав.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача про стягнення неустойки (пені) у розмірі 4 005,00 грн, нарахованої 15.08.2025 та за період з 14.09.2025 по 22.09.2025 року, суд виходить з таких міркувань. Оскільки сума наданого відповідачці кредиту у розмірі 8 900,00 грн перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на момент укладення договору у 2025 році (8 000,00 грн), до спірних правовідносин у повному обсязі застосовуються імперативні норми Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру пені. Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону, пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. У 2025 році облікова ставка НБУ становила 15,5% річних. Натомість встановлений п. 2.2 Договору розмір пені становить 445,00 грн за кожен день прострочення, що дорівнює 5% на день від суми кредиту або 1825% річних. Такий розмір багаторазово перевищує визначений законом імперативний ліміт.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору, які обмежують права споживача порівняно із Законом, є нікчемними. Надаючи оцінку такій умові, суд враховує висновки Верховного Суду (постанови від 10.11.2021 у справі № 740/3852/19 та від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц), згідно з якими нікчемна умова є недійсною з моменту укладення (ab initio) і не створює юридичних наслідків, а суд констатує її нікчемність ex officio. Суд не наділений повноваженнями перебирати на себе договірні функції сторін та самостійно перераховувати пеню за ставкою НБУ, відтак відсутність дійсної договірної умови про розмір пені виключає можливість її стягнення. З огляду на це у стягненні 4 005,00 грн пені належить відмовити.

Перевіряючи правомірність наданого позивачем розрахунку заборгованості в частині розподілу здійсненого відповідачкою часткового платежу у загальному розмірі 5 443,25 грн (зокрема платежу від 15.08.2025 року), суд зазначає таке. Як вбачається з розрахунку, сплачені відповідачкою кошти були першочергово спрямовані кредитодавцем на повне погашення комісії за надання кредиту в розмірі 1 535,25 грн та пені у розмірі 445,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі встановлюється сувора черговість погашення: у першу чергу сплачуються прострочена сума кредиту та прострочені проценти; у другу чергу - поточна сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору (у тому числі комісії). Вказані імперативні вимоги закону сторони безпосередньо продублювали у пункті 6.8 Договору для кредитів, сума яких перевищує одну мінімальну заробітну плату.

Направивши платежі відповідачки першочергово на погашення комісії та неустойки (які відносяться до третьої черги), кредитор порушив імперативні вимоги статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 6.8 власного Договору, оскільки залишок заборгованості за основною сумою кредиту на той момент погашено не було. Крім того, як встановлено судом вище, умова договору щодо нарахування пені у розмірі 445,00 грн є нікчемною, відтак утримання цих коштів відбулося без законної підстави.

Зважаючи на викладене, утримані кредитодавцем кошти у загальному розмірі 1 980,25 грн (1 535,25 грн передчасно списаної комісії + 445,00 грн нікчемної пені) підлягають обов`язковому зарахуванню судом у рахунок погашення наявної законної заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) згідно з визначеною законом та договором черговістю. Відтак, заявлений позивачем залишок тіла кредиту у розмірі 8 900,00 грн має бути зменшений судом на 1 980,25 грн. Отже, обґрунтований залишок основного боргу, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 6 919,75 грн.

Оцінюючи вимогу про стягнення процентів у розмірі 6 767,55 грн, суд визнає її законною. Нарахування здійснено за фіксованою ставкою 0,95% на день, що не перевищує встановленого законом ліміту. За розрахунком суду, навіть у зв`язку зі зменшенням бази нарахування (тіла кредиту до 6 919,75 грн), загальна сума правомірно нарахованих процентів до дати закінчення строку добровільного виконання вимоги про дострокове повернення кредиту перевищує заявлені до стягнення 6 767,55 грн. Відповідно до принципу диспозитивності (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не виходить за їх межі. Відтак, вимога про стягнення процентів є доведеною та задовольняється у повному заявленому розмірі 6 767,55 грн.

Враховуючи, що до позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» на підставі Договору факторингу від 16.09.2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідачки, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 13 687,30 грн, яка складається з: 6 919,75 грн тіла кредиту та 6 767,55 грн процентів

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч.1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог (ціна позову) становить 19 672,55 грн. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 13 687,30 грн, що становить 69,58 % від заявленої суми позову. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 1 852,38 грн (2 662,40 грн ? 69,58%).

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн, суд враховує такі обставини.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, укладений з адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, та ордер адвоката серії АХ № 1287256. Також суду надано витяг з Акту № 4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.12.2025 року та витяг з Акту приймання-передачі справ від 22.08.2025 року, відповідно до яких адвокатом надано позивачу послуги щодо супроводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 4 500,00 грн. Згідно з деталізацією послуг, вказана сума включає: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції та збір доказів - 500,00 грн; підготовку та складання позовної заяви до боржника - 4 000,00 грн. Вартість послуг відповідає погодженим сторонами розмірам винагороди, визначеним у пункті 4.1 Договору. Фактичне понесення цих витрат позивачем підтверджується платіжною інструкцією на підтвердження оплати наданої правничої допомоги на загальну суму 216 000,00 грн (за сукупність справ згідно з актом № 4-ДІЛ).

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд виходить з того, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими та документально підтвердженими. Відповідачка своїм правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з їх неспівмірністю не скористалася.

Керуючись критеріями реальності та розумності, з огляду на відсутність відповідного клопотання відповідачки про зменшення цих витрат, заявлені витрати вважаються обґрунтованими. Водночас, зважаючи на часткове задоволення позову, зазначені витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог (69,58%), а саме у розмірі 3 130,90 грн (4 500,00 грн ? 69,58%).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №8124241 від 16.07.2025 року у розмірі 13 687 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 30 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1 852 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві) гривні 38 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 130 (три тисячі сто тридцять) гривень 90 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, адреса місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський