Ухвала суду № 137439277, 15.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9371/25

Провадження № 1-кп/202/805/2026

УХВАЛА

Іменем України

15 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

провівши в залі суду в м. Дніпрі судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України,

за участі учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

В ході судового розгляду кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання, при цьому посилався на продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_8 і обвинувачений ОСОБА_4 заперечували у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_7 і обвинувачений ОСОБА_3 заперечували у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, у суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, ознайомившись з матеріалами клопотання, суд враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 426-1 КК України, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме здійснити спроби продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується зумовлена тим, що ОСОБА_4 з метою спотворення обставин вчинення ним кримінального правопорушення може вчинити інший злочин, пов`язаний з заподіянням шкоди життю та здоров`ю потерпілого ОСОБА_6 .

Ураховуючи те, що встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів і підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачається, доказів, які б підтверджували неможливість на даний час перебування останнього під вартою суду не надано.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу, суд виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано. Таким чином, на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що запобігти вище зазначеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , без визначення розміру застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання, суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Згідно ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Особисте зобов`язання полягає у покладені на обвинуваченого зобов`язанням виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК Кодексу і є самим м`яким запобіжним заходом.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання суд оцінює в сукупності такі обставини: обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 426-1 КК України, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання; наявність статусу командира, з використанням службовими повноваженнями якого, під час дії військового стану та безперешкодним доступом до зброї ОСОБА_3 може спробувати вчинити спроби перешкоджанню кримінальному провадженню; здійснити спроби продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, пов`язаний з заподіянням шкоди життю та здоров`ю потерпілого ОСОБА_6 , а тому суд приходить до висновку у задоволенні клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 426-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 13 серпня 2026 року, включно.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 426-1 КК України,запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на два місяці, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання, реєстрації, несення військової служби.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча: ОСОБА_1