Рішення № 137436706, 16.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Чернігів Справа № 320/49897/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Васил`євій А.М.,

за участю представника позивача Коробейнікової О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Регіонального сервісного центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максима Бялого щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 79011443 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частина перша статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»);

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максима Бялого винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 79011443 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частина перша статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях листом від 16.09.2025 за вих. № 31/33/17-9743-2025 повідомив відповідача, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 620/60/25 виконане в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження, а саме довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 була виготовлена 21.05.2025 за № 31/33/17-67 та направлена до Головного управління ПФУ в Чернігівській області. Однак, станом на час подання позовної заяви, постанови про закінчення виконавчого провадження № 79011443 в установленому законом порядку не винесено.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.07.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом по справі № 620/60/25 був виданий виконавчий лист про зобов`язання Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , визначеного станом на 01.01.2023, в якій, окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, вказати надбавку за особливості проходження служби та премію в середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто за січень 2023 року, з урахуванням висновків суду, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023.

На підставі виконавчого листа № 620/60/25, виданого 17.07.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим Максимом Глібовичем винесено постанову від 05.09.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79011443 (а.с. 110).

В ході здійснення вказаного виконавчого провадження, відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 05.09.2025 № 79011443 та про стягнення виконавчого збору від 05.09.2025 № 79011443 (а.с. 111, 112).

Позивачем було направлено державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялому Максиму Глібовичу повідомлення про фактичне добровільне виконання рішення суду та про закриття виконавчого провадження (а.с. 113-115).

Також до вказаного повідомлення було додано копію довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.05.2025 № 31/33/17-67 (а.с. 116).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до змісту статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, такої засади, як обов`язковості виконання рішень.

Згідно пункту 3 частини першої статті 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями пункту 1 частини третьої статті 18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

При цьому, стаття 63 Закону передбачає обов`язок державного виконавця перевірити виконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно за виконавчим документом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що умовою закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону є фактичне виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Тобто, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

За встановленими обставинами, позивачем було підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.05.2025 № 31/33/17-67, в якій, зокрема, заначено розмір надбавки за особливості проходження служби - 30% та премія - 94%.

В матеріалах виконавчого провадження № 79011443 містяться пояснення 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області, які подані в межах розгляду справи № 620/60/25, відповідно до яких за аналогічною чи прирівняною посадою, з якої був звільнений ОСОБА_1 (пожежний-рятувальник), відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені станом на 01.02.2023 року становлять: розмір надбавки за особливості проходження служби - 50%; розмір щомісячної премії - 141% (а.с. 126-зворот - 127).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 620/60/25, зокрема, зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення, в якій, окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, вказати надбавку за особливості проходження служби та премію в середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто за січень 2023 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 620/60/25 виконано не в повному обсязі, оскільки під час виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.05.2025 № 31/33/17-67 надбавка за особливості проходження служби та премія вказана не в середніх розмірах за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, а тому у відповідача не було правових підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Регіонального сервісного центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Регіонального сервісного центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) (бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 45574396).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 43315602).

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ