Ухвала суду № 137436517, 16.06.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/472/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа №600/472/25-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо не звернення до Голови Служби безпеки України із рапортом про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення як військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області на підставі підпункту «в» пункту 48 Розділу IV Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007. Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Херсонській області звернутися до Голови Служби безпеки України із рапортом про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення як військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області на підставі підпункту «в» пункту 48 Розділу IV Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, в якій він просить суд зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області подати звіт про виконання судового рішення у даній справі протягом 10 днів з дня постановлення відповідної ухвали суду.

Подану заяву обґрунтовано тим, що відповідачем у добровільному порядку не виконано рішення суду в даній справі, у зв`язку з чим 27 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду у справі №600/472/25-а. 02 червня 2025 року постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській області, в АР Крим та в м. Севастополі ПМУ МЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №600/472/25-а, виданого судом 23 травня 2025 року. Разом з цим, станом на день звернення позивача до суду з цією заявою рішення суду у справі №600/472/25-а не виконано і в примусовому порядку, на підтвердження чого в заяві містяться посилання на інформацію про виконавче провадження №7823993. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду у справі №600/472/25-а.

Згідно з частиною першою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи те, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду. Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття судом таких процесуальних заходів і надати докази на підтвердження наміру відповідача ухилятись від виконання рішення суду або ж наявності факту реального ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання рішення суду. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов`язків та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Лише наявність обґрунтованих та достатніх сумнівів у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення, надає право (а не обов`язок) суду встановлювати судовий контроль.

Судом встановлено, що 23 травня 2025 року Чернівецьким окружним адміністративним судом на підставі заяви ОСОБА_1 було видано виконавчий лист про зобов`язання Управління Служби безпеки України в Херсонській області звернутися до Голови Служби безпеки України із рапортом про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення як військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області на підставі підпункту «в» пункту 48 Розділу IV Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кліміченко Г.С. від 02 червня 2025 року відкрито виконавче провадження №78239933 з примусового виконання виконавчого листа №600/472/25-а.

Тобто, позивачем було використано своє право на пред`явлення рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі №600/472/25-а до примусового виконання на підставі виданого судом виконавчого листа №600/472/25-а від 23 травня 2025 року.

У зв`язку з наведеним суд зазначає таке.

Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1-5 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, у випадку пред`явлення рішення суду до примусового виконання обов`язок щодо вчинення відповідних дій та вжиття заходів, спрямованих на належне виконання рішення суду, а також надання належної оцінки вчинюваних боржником дій при примусовому виконанні рішення суду, покладається на виконавця.

Як встановлено судом, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №600/472/25-а від 23 травня 2025 року.

Станом на день розгляду судом заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у матеріалах справи відсутні докази щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 23 травня 2025 року №600/472/25-а.

Суд зауважує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої вказаної статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, у разі незгоди стягувача із діями, вчиненими державним чи приватним виконавцем в ході виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, або ж у випадку допущення державним чи приватним виконавцем бездіяльності під час здійснення виконавчого провадження, стягувач має право оскаржити відповідні дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця у судовому порядку шляхом подання позовної заяви.

Відповідно, у разі, якщо державним виконавцем не вчиняється жодних дій, пов`язаних з примусовим виконанням рішення суду у справі №600/472/25-а, заявник не позбавлений права на оскарження бездіяльності державного виконавця шляхом подання позову до суду у порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

Відтак, з огляду на відсутність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №600/472/25-а, суд приходить до висновку про передчасність тверджень позивача щодо не виконання (неналежного виконання) рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у цій справі, що, на думку заявника, зумовлює необхідність установлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №600/472/25-а.

Враховуючи викладене, суд вважає передчасним подання позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі, що у свою чергу свідчить про відсутність достатніх підстав для використання судом свого права (а не обов`язку) на встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Керуючись статтями 241, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк