Рішення № 137436292, 16.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5931/25

Номер провадження 2/570/1565/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" в особі представника - адвоката Усенка М.І. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10125,00 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2022 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою було укладено Договір про споживчий кредит № 103768252 (Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідачка отримала 2500 грн. та зобов`язалася сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачкою не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений Кредитним договором.

29.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 94-МЛ/Т. Відповідно до умов цього Договору відбулося відступлення права вимоги, та відповідно до статті 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги щодо осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги за Кредитним договором № 103768252 від 18.12.2022 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Сума заборгованості відповідачки відповідно до Виписки з особового рахунка становить 10125 грн. З них: 1) прострочена заборгованість за сумою кредиту- 2500 грн.; 2) прострочена заборгованість за сумою відсотків - 7150 грн.; 3) прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 475 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2025 р. позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19.01.2026 р., ухваленого у заочному та спрощеному порядку, позов задоволено повністю.

18.02.2026 р. до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 вх.№3145 про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19.01.2026 року, в якій вона просить суд переглянути зазначене заочне рішення та скасувати його, призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою суду від 03.03.2026 р. заяву відповідачки про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 18.03.2026 р. заяву відповідачки про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення суду від 19.01.2026р., - скасовано.

06.04.2026 р. відповідачкою надіслано до суду відзив вх.№6464, у якому вона просить позов задовольнити частково; стягнути з неї тіло кредиту у розмірі 2500,00 грн; відсотки по кредиту у розмірі 7150,00 грн стягнути у розмірі та у співвідношенні до тіла кредиту; у задоволені стягнення з відповідачки комісії за видачу кредиту у розмірі 475,00 грн - відмовити повністю.

В обґрунтування відзиву ОСОБА_1 вказує на відсутність доказів надсилання на її адресу повідомлення про відступлення права вимоги, що порушує ч.1 ст.1082 ЦК України. Протягом майже трьох років відповідачку жодним чином не було повідомлено про відступлення права вимоги, вона не мала можливості погасити борг, оскільки не мала доступу до електронного кабінету ТОВ «Мілоан» та не мала жодних відомостей про відступлення її боргу, у зв`язку з чим оскаржити зазначені дії вона також не мала можливості.

Відповідачка також зазначає, що заборгованість за нарахованими відсотками становить - 7150,00 грн та заборгованість за комісією за видачу кредиту - 475,00 грн, а всього у сумі 7625,00 грн, що не є співмірним тілу кредиту у сумі 2500,00 грн, тому ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір відсотків по кредиту. Також відповідачка просить не задовольняти вимогу позивача щодо стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 475,00 грн, посилаючись на положення постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17, відповідно до якої банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь.

Додатково у відзиві відповідачка просить суд відмовити у стягненні з неї 8000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу, вказуючи на розбіжності у документах, які представник позивача надав як докази отримання позивачем професійної правничої допомоги, а також на завищений розмір гонорару адвоката у зв`язку із типовістю та стандартності цієї категорії справ.

30.04.2026 р. представником позивача адвокатом Усенком М.І. було подано до суду додаткові пояснення вх.№8120, у яких він зазначає, що в матеріалах судової справи наявна копія Письмової претензії №22587476/119 від 16.10.2025 року, в якій ОСОБА_1 було повідомлено про відступлення права вимоги від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» на користь Позивача, а також про наявність заборгованості у розмірі 10125 грн. Як слідує з Опису вкладення до листа № 0505390893056 (міститься в матеріалах справи) Відповідачці 12.11.2025 року було надіслано Письмову претензію № 22587476/119 від 16.10.2025 року на адресу: АДРЕСА_1 .

Також представник позивача зазначає, що відповідно до умов кредитного договору № 103768252 від 18.12.2022 р., а саме п. 1.2., 1.3., 1.3.1., 1.3.2., 1.4., 1.5., 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3., 1.6. зазначеного договору, нарахування відсотків за цим договором було правомірним, оскільки у своєму позові Позивач не має наміру стягнути з Відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією.

Щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу представник позивача зазначив, що такі витрати є документально підтверджені та доведені, а тому підлягають стягненню з відповідачки.

У судове засідання представник позивача адвокат Усенко М.І. не з`явився, у додаткових поясненнях вх.№8120 від 30.04.2026 р. просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, вказавши, що позовні вимоги вона визнає частково, а саме в частині стягнення з неї тіла кредиту у розмірі 2500 грн. Відсотки за користування кредитом відповідачка просить зменшити та стягнути в межах тіла кредиту. Також відповідачка уточнила своє заперечення щодо стягнення з неї витрат позивача на правничу допомогу, вказавши, що просить відмовити у стягненні з неї 8000,00 грн.

Вислухавши доводи відповідачки по суті позовних вимог, вивчивши заяви по суті справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.12.2022 між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 103768252, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" зобов`язалося надати відповідачці кредит в розмірі 2500,00 грн, на строк загальною тривалістю 104 дні з 18.12.2022 р. Відповідачка в свою чергу зобов`язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у визначений строк.

У п.1.5.1. договору передбачено сплату відповідачкою комісії за надання кредиту у сумі 475,00 грн., нарахованої за ставкою 19.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Пунктами 1.3.1.-1.3.2. договору встановлено, що пільговий період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та закінчується 01.01.2023 р. (рекомендована дата платежу). Поточний період складається з 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.04.2023 р., що визначено в договорі як дата остаточного погашення заборгованості.

Відповідно до п.п.1.5.2.-1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 700,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 6750,00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414962*70.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.

Згідно із пунктами 6.1., 6.2 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проєкт цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, зокрема, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору).

Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є Графік платежів, згідно з яким визначено до сплати суму кредиту у розмірі 2500,00 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 7450,00 грн., комісія за надання кредиту у розмірі 475,00 грн.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної генеральним директором ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідачка ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником 18.12.2022 р. із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L10055, направленого на відповідний номер телефону НОМЕР_1 .

Анкета-заява на кредит № 103768252 від 18.12.2022 р. містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачкою у ТОВ «Мілоан».

Факт надання ТОВ «Мілоан» для відповідачки грошових коштів за кредитним договором №103768252 від 18.12.2022 р. підтверджується Платіжним дорученням 56097843 від 18.12.2022 р., відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку відповідачки ОСОБА_1 НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 2500,00 грн., призначення платежу: «Кошти згідно договору 103768252». Таким чином, ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором №103768252 від 18.12.2022р.

29.03.2023р. між ТОВ "Мілоан" (Кредитор) та ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" (Новий Кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" право вимоги до позичальників, включно із договором про споживчий кредит № 103768252 від 18.12.2022 р., укладений між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою.

Пунктом 6.2.3. Договору №94-МЛ/Т передбачено, що Права Вимоги переходять до Нового Кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь Кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у п.7.1. цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №2) відповідно до п.8.3.2. Договору.

Пунктом 7.1. Договору визначена сума компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги становить 436837,19 грн. На підтвердження оплати зазначеної суми позивачем надано квитанцію АТ «Райффайзен Банк» від 29.03.2023 р. №70800.

Також позивачем на підтвердження переходу права вимоги за Кредитним договором №103768252 від 18.12.2022р. від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.03.2023 р. до Договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т від 29 березня 2023 р.

Згідно із витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т від 29.03.2023р., заборгованість відповідачки перед позивачем становить 10125,00 грн., з яких 2500,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 7150,00 грн. заборгованість по відсотках, 475,00 грн. заборгованість по комісії.

Окрім того, відповідно до п.3.2.6. Кредитного договору №103768252 від 18.12.2022р. передбачено право Кредитодавця відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04.червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як доказ наявності заборгованості за кредитним договором у розмірі 10125,00 грн., заявленому у позові, позивач надав суду, зокрема, Відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103768252, видану ТОВ «Мілоан» (далі - Відомість) та Виписку з особового рахунка за Кредитним договором №103768252 від 18.12.2022р., з яких вбачається, що прострочена заборгованість відповідачки складає 2500,00 грн. за сумою кредиту, 475,00 грн. за комісіями, 7150 грн. за відсотками, що в сумі складає 10125,00 грн.

Відомістю також підтверджується розмір заборгованості відповідачки за процентами, нарахованої згідно із п.п. 1.3.1., 1.5.2. Кредитного договору протягом пільгового періоду з 18.12.2022 р. по 01.01.2023 р. у розмірі 700,00 грн., та нарахованої згідно із п.п. 1.3.2., 1.5.3. Кредитного договору протягом поточного періоду з 02.01.2023 р. по 29.03.2023 р. у розмірі 6450,00 грн., що в сумі складає 7150 грн. заборгованості за процентами, заявленої в позові.

Із Відомості встановлено, що нарахування відсотків за кредитним договором відбувалося з 18.12.2022 р. по 29.03.2023 р. - тобто, в межах встановленого кредитним договором строку кредиту тривалістю 104 дні, тому суд погоджується, що нарахування ТОВ «Мілоан» відсотків за кредитним договором у розмірі 7150 грн було правомірним.

З огляду на заперечення відповідачки в частині нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 475,00 грн суд наголошує на тому, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 було вказано на неправомірність нарахування комісії за обслуговування кредиту, оскільки відповідно до умов кредитного договору банком було встановлено плату за послуги, які він зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначено:

«31.16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

31.17. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

31.18. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.»

Як вже зазначалося, згідно із п.1.5.1. договору позичальник сплачує комісію за надання кредиту у сумі 475,00 грн., нарахованої за ставкою 19.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Отже, кредитним договором прямо передбачено нарахування комісії за надання кредиту, і таке нарахування не суперечить чинному законодавству, а тому було правомірним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" є новим кредитором за кредитним договором №103768252 від 18.12.2022р. на підставі укладеного між ним та ТОВ «Мілоан» договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т від 29.03.2023р., внаслідок чого у нього наявне право вимоги до відповідачки.

Щодо наведених у відзиві аргументів відповідачки про неповідомлення її щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором суд зазначає, що відповідно до ст.516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Згідно із правовою позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 по справі № 185/6699/15, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості. Правовим наслідком неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов`язанні є надання йому права погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання буде вважатися належним.

Відповідно до правового висновку, сформованого у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі 667/11010/14-ц, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідачка не надала доказів здійснення нею повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором ані перед первісним кредитором ТОВ «Мілоан», ані перед позивачем, що свідчить про невиконання нею умов кредитного договору.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором №103768252 у розмірі 10125,00 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту 2500,00 грн., заборгованість за процентами - 7150,00 грн, заборгованість за комісією - 475,00 грн., є доведеною та підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі.

Також суд вважає за доцільне наголосити на тому, що Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Щодо стягнення 8000,00 грн. витрат позивача на професійну правову допомогу та заперечень відповідачки проти такого стягнення суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8ст.141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача сплачені витрати на професійну допомогу. На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) №Д/6836 від 22.10.2025 року до договору №0107 від 01.07.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № Д/6836 від 22.10.2025 року.

Також до позовної заяви було додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 2093, виданого 29.09.2012 р. на ім`я Усенка Михайла Ігоровича.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, враховуючи наявність заперечень відповідачки, характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, розмір витрат позивача на професійну правничу домогу, які підлягають з відповідачки на користь позивача, слід зменшити до 1000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором №103768252 від 18.12.2022 р. в сумі 10125,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кв. корп.28, м. Львів, Львівський Львівська.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.