Рішення № 137435911, 15.06.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3121/25

Провадження № 2/559/172/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ТзОВ "Коллект Центр»" в особі директора М.Ткаченко звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 31.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3748469, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. 29.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу, згідно з яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором №3748469 щодо відповідача. 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги ТОВ «Колект Центр» згідно Договору факторингу №10-03/2023/01. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 36360 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

Відповідач згідно поданої заяви позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині стягнення з нього заборгованості лише за тілом кредиту. Щодо заявлених вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками та комісією, вважає, що суд має врахувати ту обставину, що відповідач є військовослужбовцем, проходить військову службу з 2021 року і по даний час, являється учасником бойових дій та має статус багатодітної сім`ї. Тому просить позов задовольнити частково.

Представником позивача подано додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що надані відповідачем документи щодо проходження військової служби не підтверджують права останнього на застосування пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців». Тому нарахування відсотків здійснено правомірно і такі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

04.08.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 17.12.2025 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представниця позивача просить розгляд справи проводити без її участі. Зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов, про що подала відповідну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви, просить справу розглянути без його участі, взяти до уваги його письмову заяву та задовольнити позовні вимоги частково.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 31.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №3748469, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн. Строк кредитування 15 днів (п.1.3 Договору). Комісія за надання кредиту становить 160 грн. та нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3% від суми кредиту за кожен день користування коштами. Згідно п. 1.6 Договору стандартна процентна ставка фіксована та складає 5% від суми кредиту за кожен день користування. Також Договором передбачена пролонгація строку кредитування шляхом сплати комісії за пролонгацію та певної частини заборгованості (а.с.19-21).

Згідно Додатку №1 до Договору, сторонами погоджено «Графік платежів» та визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.37).

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом ОСОБА_1 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.49).

Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 вказаного договору про споживчий кредит є заява позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача (а.с.51).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №3748469 від 31.08.2021 ідентифікований ТОВ Мілоан». Акцепт договору позичальником, здійснений за допомогою аналога електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, представленого у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, а саме: 31.08.2021 отримав одноразовий ідентифікатор: U50227. Номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_9 (а.с.57).

Укладаючи вищевказаний Договір відповідач та ТОВ «МІЛОАН» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується електронною квитанцією LigPay (а.с.58).

Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №3748469, наданого первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 4000 грн., а ТОВ «Мілоан» проводив щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами (а.с.7).

29.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал було укладено Договір факторингу №29-11-102, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором №3748469 щодо відповідача ОСОБА_1 (а.с.10-12).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 03.12.2021, підтверджує факт переходу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.16).

На виконання умов Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «МІЛОАН» грошові кошти у розмірі 4 593 071,73 грн. згідно платіжного доручення №308250005 від 03.12.2021 (а.с.15).

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 29.11.2021 до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №3748469 в сумі 18960 грн., з яких: 4000 грн. - сума виданого кредиту; 13800 грн. - сума заборгованості за відсотками та 1160 грн. - комісія (а.с.23).

Згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за Договором №3748469, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 36 360 грн., з яких 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 13800 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1160 грн. - комісія та 17400 грн. - відсотки, нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.8).

10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 (а.с.24-26).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 10.01.2023, підтверджує факт переходу від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.38 зворот).

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 10.03.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №3748469в сумі 36360 грн., з яких 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 31200грн. - сума заборгованості за відсотками та 1160 грн. - комісія (а.с.33-36).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 07.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 36360 грн., з яких 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 31200грн. - сума заборгованості за відсотками та 1160 грн. - комісія (а.с.9).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем. Згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_3 , останній зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_4 22.12.2020 на посаду водія, 27.04.2021 переведений на посаду начальника електростанції в/ч НОМЕР_4 . В подальшому, 26.02.2022 ОСОБА_1 був зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_5 (а.с.90-92).

Згідно рекомендаційного листа командира в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_1 відібрано для проходження військової служи у в/ч НОМЕР_6 (а.с.89).

Крім того, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_7 , а також статус батька багатодітної сім`ї (а.с.94,95).

Згідно довідки №14/852 від 07.03.2026, ОСОБА_1 в період з 04.02.2026 по 14.02.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України (а.с.121).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною першоюст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг`визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 31.08.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору №3748469 про надання споживчого кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та комісії за надання кредиту.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками суд погоджується з доводами сторони відповідача та зазначає наступне. Відповідач є військовослужбовцем, проходить військову службу з 2020 року, що підтверджується записами у його військовому квитку, відтак призваний на військову службу ще до 31.08.2021, тобто до укладення кредитного договору, та проходить військову службу по теперішній час, у зв`язку з чим, на нього поширюються пільги встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. На переконання суду надані відповідачем документи підтвреджують право останнього на застосування вказаної пільги, оскільки чинне законодавство України не встановлює виключного переліку документів, якими може підтверджуватися факт призову та проходження військоовї служби. Військовий квиток за своєю правовою природою є офіційним документом, що засвідчує правовий статус військовослужбовця, а записи в ньом, засвідчені підписом посадової особи та гербовою печаткою, мають юридичну силу для третіх осіб, у тому числі для банківських установ Тому, у цій часині позовних вимог слід відмовити.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №01-07/2024 від.01.07.2024; Заявкою на надання юридичної допомоги №184 від 02.06.2025; Витягом з Акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 (а.с.45-48, 50). Позовні вимоги задоволено судом на 14%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 339,14 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1820 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за кредитним договором №3748469 від 31.08.2021 у розмірі 5 160 (п`ять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 339,14 грн. та 1820 грн. витрат на правову допомогу, а разом 2 159 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень 14 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926, електронна адреса info@collect-center.co.ua.

Представниця позивача: Ткаченко Марія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_8 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська