Рішення № 137435676, 10.06.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/740/26

пров. № 2/544/654/2026

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.

секретаря судового засідання Ралець О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пирятин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №12451169 від 15.08.2021 в сумі 19 610,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.08.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №12451169, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 300,00 грн, для задоволення власних потреб, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок відповідача. За користування кредитом відповідач зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%, яка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта, при цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) у розмірі 2% на умовах, визначених кредитним договором. Строк кредитування з 15 серпня 2021 року по 13 листопада 2021 року (пільговий період з відсотковою ставкою 2% з 15 серпня 2021 року по 31 серпня 2021 року, стандартний період з відсотковою ставкою 3% з 01 вересня 2021 року по 13 листопада 2021 року).

31 серпня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали Додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року, згідно якого в Договір про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року були внесені зміни. Узгоджено, що строк кредитування становить з 15 серпня 2021 року по 29 листопада 2021 року (пільговий період з відсотковою ставкою 2% з 15 серпня 2021 року по 05 вересня 2021 року, стандартний період з відсотковою ставкою 3% з 06 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року).

05 вересня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали Додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року, згідно якого в Договір про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року були внесені зміни. Узгоджено, що строк кредитування становить з 15 серпня 2021 року по 29 листопада 2021 року (пільговий період з відсотковою ставкою 2% з 15 серпня 2021 року по 15 вересня 2021 року, стандартний період з відсотковою ставкою 3% з 16 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року).

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. В свою чергу відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання, за кредитним договором.

01.09.2025 було укладено Договір факторингу №01092025/1відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС»відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №12451169 від 15.08.2021.

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»наділено правом вимоги до відповідача за договором №12451169 від 15.08.2021в сумі 19 610,00 грн, з яких: 5 300,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14 310,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №12451169 від 15.08.2021у розмірі 19 610,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Позовна заява містить клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності, а також він не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача також не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 15.08.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №12451169, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 300,00 грн, для задоволення власних потреб, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок відповідача. За користування кредитом відповідач зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%, яка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта, при цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) у розмірі 2% на умовах, визначених кредитним договором. Строк кредитування з 15 серпня 2021 року по 13 листопада 2021 року (пільговий період з відсотковою ставкою 2% з 15 серпня 2021 року по 31 серпня 2021 року, стандартний період з відсотковою ставкою 3% з 01 вересня 2021 року по 13 листопада 2021 року).

31 серпня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали Додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року, згідно якого в Договір про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року були внесені зміни. Узгоджено, що строк кредитування становить з 15 серпня 2021 року по 29 листопада 2021 року (пільговий період з відсотковою ставкою 2% з 15 серпня 2021 року по 05 вересня 2021 року, стандартний період з відсотковою ставкою 3% з 06 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року).

05 вересня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали Додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року, згідно якого в Договір про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року були внесені зміни. Узгоджено, що строк кредитування становить з 15 серпня 2021 року по 29 листопада 2021 року (пільговий період з відсотковою ставкою 2% з 15 серпня 2021 року по 15 вересня 2021 року, стандартний період з відсотковою ставкою 3% з 16 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року).

Договір про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року та Додаткові договори до кредитного договору № 12451169 від 15.08.2021 року та додатки до них підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 256718.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» виконав обов`язок та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3152_251023172908 від 23-10-2025 згідно з якою 15-08-2021 20:18:59 було здійснено транзакцію на суму 5 300,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 103194944, призначення платежу: «Зачисление 5300 грн на карту НОМЕР_1 ».

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

01.09.2025 було укладено Договір факторингу №01092025/1відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС»відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №12451169 від 15.08.2021.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» наділено правом вимоги до відповідача за договором №12451169 від 15.08.2021.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №12451169 від 15.08.2021року, заборгованість ОСОБА_1 становить 19 610,00 грн, з яких: 5 300,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14 310,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відносно вказаного розрахунку заборгованості наданого позивачем, суд зазначає наступне.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 зазначено, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Таким чином, обов`язок щодо повернення коштів за кредитним договором має абсолютний характер і його невиконання можливо виключно у визначених законом випадках.

Отже, зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи презумпцію правомірності укладених між сторонами кредитних договорів такі договори у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених ними прав і обов`язків сторін.

Доказів повного виконання умов кредитного договору №12451169 від 15.08.2021року та повернення коштів відповідач не надав, що в загальному, свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині. Проте загальний розмір заборгованості позивачем визначено невірно і такий підлягає перерахунку.

Так, відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На основі аналізу цих правових норм Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Згідно укладеного Договору про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року (зі змінами внесеними Додатковими договорами від 31.08.2021 року та від 05 вересня 2021 року) строк кредитування становить з 15 серпня 2021 року по 29 листопада 2021 року. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, умови пролонгації строку кредитування договір не містить, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за договором позики до 04 грудня 2021 року, що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Окрім цього, розмір застосованої відсоткової ставки під час виготовлення розрахунку заборгованості не відповідає умовам укладеного Договору про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року (зі змінами внесеними Додатковими договорами від 31.08.2021 року та від 05 вересня 2021 року).

Так, кредитним договором в період з 15 серпня 2021 року по 15 вересня 2021 року передбачена пільгова відсоткова ставка в розмірі 2%, а в період з 16 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року передбачена стандартна відсоткова ставка в розмірі 3%, однак первісним кредитором при виготовленні розрахунку заборгованості в період з 01 вересня 2021 року по 03 вересня 2021 року та в період з 06 вересня 2021 року по 15 вересня 2021 року було застосовано стандартну відсоткову ставку 3%, хоча слід було застосовувати пільгову відсоткову ставку 2 %.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність самостійного обрахування заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року (зі змінами внесеними Додатковими договорами від 31.08.2021 року та від 05 вересня 2021 року).

Так, за умовами укладеного договору сума кредиту становить 5 300,00 грн. В період з 15 серпня 2021 року по 15 вересня 2021 року передбачена пільгова відсоткова ставка в розмірі 2%, що становить 3 286,00 грн відсотків (5 300,00 грн * 2% * 31 день = 3 286,00 грн), а в період з 16 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року передбачена стандартна відсоткова ставка в розмірі 3%, що становить 11 925,00 грн відсотків (5 300,00 грн * 3% * 75 днів = 11 925,00 грн).

Загальна заборгованість за відсотками становить 15 211,00 грн (3 286,00 грн + 11 925,00 грн = 15 211,00), а враховуючи часткові сплати заборгованості в сумі 2 173,00 грн (1 696,00 грн + 477,00 грн = 2 173,00 грн), сума заборгованості за відсотками становить 13 038,00 грн (15 211,00 грн - 2 173,00 грн = 13 038,00 грн)

Отже загальна сума заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року становить 18 338,00 грн з яких: 5 300,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 13 038,00грн - сума заборгованості за відсотками, яку і потрібно стягнути з відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач надав суду докази сплати ним судового збору в сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 12451169 від 03.03.2026 року). Оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме в сумі 2 489,70 грн з розрахунку: 18 338,00 грн х 2 662,40 грн / 19 610,00 грн = 2 489,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»та ФОП ОСОБА_2 домовились, що в порядку та на умовах, визначених договором, адвокат надає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»юридичну допомогу.

Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 500,00 грн, що підтверджується Додатковою угодою №12451169 до Договору № 39493634 від 02.01.2026 року, Актом про надання правничої допомоги від 16 лютого 2026 року, Детальним описом робіт виконаних адвокатом від 16 лютого 2026 року.

Враховуючи вищезазначене, витрати на правничу допомогу у сумі 5 500,00 грн, які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними доказами, однак оскільки позов задоволено частково, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу підлягають стягненню пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме в сумі в сумі 5 143,24 грн з розрахунку: 18 338,00 грн х 5 500,00 грн / 19 610,00 грн = 5 143,24 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (07406 м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 12451169 від 15.08.2021 року, яка становить 18 338 (вісімнадцять тисяч триста тридцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (07406 м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634) 2 489,70 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (07406 м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634) 5 143,24 грн витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», 07406 м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л.Малицька