Ухвала суду № 137435549, 10.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.06.2026Справа № 643/12418/15-ц Провадження № 4-с/554/34/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця; заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Меженський Віктор Валентинович,-

ВСТАНОВИВ :

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця, в якій просить визнатинеправомірною бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 76294096 за виконавчим листом № 643/12418/15-ц, виданим 26.07.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , щодо невиконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року у справі № 643/12418/15-ц; зобов`язати державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 76294096 за виконавчим листом № 643/12418/15-ц, виданим 26.07.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , невідкладно фактично належним чином в повному обсязі виконати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року у справі № 643/12418/15-ц.

В обґрунтування доводів скарги, заявник посилається на те, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року по справі № 643/12418/15-ц (провадження № 2/554/4527/2023) частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та ухвалено, крім іншого, в рахунок задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за договором позики від 10.11.2010 року в редакції відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору позики на суму заявлених в цьому позові вимог щодо стягнення неповернутої частини позичених коштів у розмірі 29 000 доларів США, трьох процентів річних у розмірі 1 458 доларів США, що загалом становить суму у розмірі 30 458 доларів США та неустойки в сумі 918 000 грн., - звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із застосуванням визначеної ст. 41 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. З метою збереження предметів іпотеки до моменту їх реалізації, передати ці предмети іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в управління ОСОБА_1 на період їх реалізації з наданням права обладнання предметів іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до об`єктів нерухомого майна, зміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предметів іпотеки з правом отримання орендної плати.

25.03.2024 року Полтавський апеляційний суд за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року прийняв постанову, в якій суд, крім іншого, залишив без задоволення цю апеляційну скаргу та залишив без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року.

26.07.2024 року на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року, ОСОБА_1 судом виданий Виконавчий лист № 643/12418/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із застосуванням визначеної ст. 41 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. З метою збереження предметів іпотеки до моменту їх реалізації, передати ці предмети іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в управління ОСОБА_1 на період їх реалізації з наданням права обладнання предметів іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до об`єктів нерухомого майна, зміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предметів іпотеки з правом отримання орендної плати.

03.10.2024 року в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» вказаний виконавчий лист засобами поштового зв`язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю та описом вкладення було подано стягувачем до Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України разом із заявою про відкриття за ним виконавчого провадження.

17.10.2024 року державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за вказаним вище виконавчим листом було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76294096 зі звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження № 76294096 17.10.2024 року за вказаним виконавчим листом № 643/12418/15-ц до моменту подання цієї скарги, окрім постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, взагалі не було вчинено ніяких виконавчих дій, спрямованих на фактичне виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року у справі №643/12418/15-ц.

Так, державним виконавцем не було вчинено навіть найпростіших заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»: державний виконавець не звертався до суду із клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон; не виносив постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин; не звертався до органів досудового розслідування із заявою про невиконання боржником рішення суду та, навіть, не запропонував стягувачу самому звернутися до органів досудового розслідування із такою заявою.

У межах виконавчого провадження № 76294096 державними виконавцями Салтівського ВДВС у місті Харкові вчинено низку формальних, неповних або зовсім відсутніх дій, що у своїй сукупності свідчать про бездіяльність виконавця та неналежне виконання обов`язку із забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що підтверджується наступними обставинами.

Так, державним виконавцем було порушено цю норму Закону, з матеріалів АСВП вбачається, що після відкриття провадження 17.10.2024 року було направлено стандартні запити до ПФУ, ДПСУ, МВС та винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Проте, після вчинення цих первинних кроків, у діях державного виконавця настала абсолютна пауза тривалістю 10 місяців. У період з листопада 2024 року по 29.08.2025 року виконавцем не було вчинено жодної виконавчої дії щодо оновлення інформації про майновий стан боржника.

Більш того, хронологія записів в АСВП чітко свідчить про те, що виконавець поновив роботу лише 29.08.2025 року тобто виключно як реакцію на письмову заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 року з вимогою надати інформацію про стан виконавчого провадження.

У відповідях державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, отриманих на ці звернення, відсутні конкретні дії, які вчинялися з метою реального, а не фактичного, виконання рішення суду.

Незважаючи на те, що боржник протягом тривалого часу ігнорує цю вимогу та не надає інформацію про свій майновий стан, державний виконавець не вжив жодних заходів для притягнення боржника до передбаченої законом відповідальності (зокрема, у вигляді штрафу за невиконання законних вимог виконавця). Це свідчить про небажання виконавця застосовувати реальні важелі впливу на боржника.

17.10.2024 року державним виконавцем Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Меженським В.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Однак, даної постанови в Автоматизованій системі виконавчого провадження не вбачається.

В той же час у своїй відповіді від 29.08.2025 року № 193748 про надання інформації на заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 року про стан та перебіг виконавчого провадження №76294096 виконавець зазначає, що нежитлові приміщення 5, 6 площею 29,2 кв.м. в літ. «У-1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.10.2024 року належать на праві власності ТОВ «ХАРКІВ ?????T». Таким чином, таке невиконання своїх службових обов`язків та бездіяльність державного виконавця в частині винесення постанови про арешт майна боржника призвела до незаконної зміни власника.

29.08.2025 року державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом державного виконавця від 29.08.2025 року. В той же час в Автоматизованій системі виконавчого провадження немає ніяких документів, які б свідчили про призначення виконавцем виїзду за адресою на 29.08.2025 року, тим самим було порушено дану норму Закону.

Дії державного виконавця щодо встановлення факту руйнування майна виключно на підставі власного акту є незаконними. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.11.2020 року у справі № 04/5026/803/2012, акт державного виконавця не є належним та допустимим доказом знищення нерухомого майна.

Державний виконавець не має ні повноважень, ні спеціальних (будівельно- технічних) знань, щоб одноосібно і лише на підставі власного візуального огляду встановлювати юридичний факт знищення нерухомого майна. В такому випадку у матеріалах виконавчого провадження мають бути докази від уповноважених органів або експертів (акт Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) про пожежу, обстріл чи інше руйнування, акт комісійного обстеження пошкодженого або знищеного об`єкта, складений представниками органу місцевого самоврядування або військової адміністрації, матеріали технічної інвентаризації (БТІ), що засвідчують факт знищення майна, витяг з Державного реєстру речових прав про припинення права власності на цей об`єкт у зв`язку з його знищенням).

Таким чином, державний виконавець не навів законних підстав аби констатувати об`єктивну неможливість передачі майна стягувачу через його руйнування. Вважає, що такі дії державного виконавця є незаконними і нічим іншим як бездіяльністю при примусовому виконанні рішення суду.

Тривале невиконання свого майнового зобов`язання боржником містить ознаки такого протиправного діяння, однак виконавець безпідставно уникає ініціювання кримінального провадження щодо боржника ОСОБА_4 . Отже, бездіяльність державного виконавця Меженського В.В., в провадженні якого перебуває виконавчий лист №643/12418/15-ц, виданий 26.07.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 призвела до порушення прав та законних інтересів стягувача: спричинила збитки, недоотримання доходів, нанесла матеріальну шкоду, що суперечить ст.18 Закону № 1404-VIII, де зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавцем не було вчинено конкретних дій а саме не передано майно в управління ОСОБА_1 та не розпочато процедуру звернення стягнення на майно шляхом його реалізації на електронних торгах.

Стягувач переконаний, що бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є нічим іншим як безпідставним затриманням виконання судового рішення та порушує права та законні інтереси стягувача.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року відкрито провадження по даній справі та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Представник Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бондаренко В.О. надала суду письмові додаткові пояснення у справі. Зазначила, що 17.10.2024 року державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

17.10.2024 року, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які підлягають стягненню з боржника, складають 303,00 грн.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що нежитлові приміщення 5, 6 площею 29,2 кв.м. в літ. «У-1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.10.2024 року належать на праві власності ТОВ «ХАРКІВ ПРОФІТ», (інший власник).

Державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 . В результаті виїзду встановлено, що будівля за вищезазначеною адресою знищена, про що складено акт державного виконавця. Факт знищення підтверджується і довідкою про знищення/знесення майна.

Вищезазначені обставини унеможливлюють виконання рішення суду. Просить відмовити у задоволенні скарги заявника. Вважає суму понесену на правничу допомогу неспівмірною та необґрунтованою.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, в скарзі просив про розгляд скарги у відсутність сторони заявника.

Державний виконавець до суду не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року по справі № 643/12418/15-ц (провадження № 2/554/4527/2023) частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та ухвалено, крім іншого, в рахуно к задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за договором позики від 10.11.2010 року в редакції відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору позики на суму заявлених в цьому позові вимог щодо стягнення неповернутої частини позичених коштів у розмірі 29 000 доларів США, трьох процентів річних у розмірі 1 458 доларів США, що загалом становить суму у розмірі 30 458 доларів США та неустойки в сумі 918 000 грн., - звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із застосуванням визначеної ст. 41 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. З метою збереження предметів іпотеки до моменту їх реалізації, передати ці предмети іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в управління ОСОБА_1 на період їх реалізації з наданням права обладнання предметів іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до об`єктів нерухомого майна, зміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предметів іпотеки з правом отримання орендної плати (а.с.11-21).

25.03.2024 року Полтавський апеляційний суд за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року прийняв постанову, крім іншого, залишив без задоволення цю апеляційну скаргу та залишив без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року.

26.07.2024 року на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року, ОСОБА_1 судом виданий Виконавчий лист № 643/12418/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із застосуванням визначеної ст. 41 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. З метою збереження предметів іпотеки до моменту їх реалізації, передати ці предмети іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в управління ОСОБА_1 на період їх реалізації з наданням права обладнання предметів іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до об`єктів нерухомого майна, зміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предметів іпотеки з правом отримання орендної плати (а.с.22-23).

03.10.2024 року в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» вказаний виконавчий лист засобами поштового зв`язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю та описом вкладення було подано стягувачем до Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України разом із заявою про відкриття за ним виконавчого провадження (а.с.24-25).

17.10.2024 року державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за вказаним вище виконавчим листом було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76294096 зі звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26-27).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями статей 447, 451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статями 1-2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби органи державної виконавчої служби дозволяли, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до положень пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

За змістом частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, відповідно до наведеної норми права, повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Встановлено та не заперечується учасниками справи, що виконавче провадження № 76294096 не виконане.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Ураховуючи, що відкрите постановою державного виконавця від 17.10.2024 року виконавче провадження № 76294096 у передбачений законом строк не виконано, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії виконавцем не вчинено, жодних доказів існування обставин, що унеможливлюють його виконання державним виконавцем не надано, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною.

Крім того, вирішуючи спір, встановивши порушення державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження», невиконання судового рішення у передбачений законом строк, невчинення дій для виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про покладення на державного виконавця обов`язків вжити заходів, необхідних для примусового виконання рішення суду. Зазначений спосіб захисту прямо передбачений частиною другою статті 451 ЦПК України та є ефективним, оскільки спрямований на поновлення прав заявника, реальне виконання протягом розумного строку остаточного судового рішення від 26.10.2023 року у справі № 643/12418/15-ц.

Аналогічні всиновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року (справа № 641/3070/17; провадження № 61-45196св18).

Відтак, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих доказів у справі, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про задоволення скарги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця; заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Меженський Віктор Валентинович,- задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 76294096 за виконавчим листом № 643/12418/15-ц, виданим 26.07.2024 року Октябрським районним судом м.Полтави, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , щодо невиконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2023 року у справі № 643/12418/15-ц.

Зобов`язати державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 76294096 за виконавчим листом №643/12418/15-ц, виданим 26.07.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави, про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення № 5,6 в літ. «У-1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здійснити всі необхідні та достатні дії для примусового виконання у повному обсязі рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 року у справі № 643/12418/15-ц.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.М.Чуванова