Рішення № 137434487, 12.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/438/26

2/532/597/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»,

представник позивача - Усенко М. І.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Зачепіло З. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 26104 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 29.03.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2210690 про надання споживчого кредиту. На підставі зазначеного договору відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі 8050 грн на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язаний одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, натомість відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а саме не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість.

30.10.2020 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020, згідно умов якого, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2210690 від 29.03.2020 року.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, а тому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26104 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 8050 грн та заборгованість за процентами 18054 грн.

Враховуючи викладене представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 210690 від 29.03.2020 року в загальному розмірі 26104 грн і понесені судові витрати.

18 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З. Я. заперечує щодо задоволення позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, позивачем не обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та не можливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Також зазначає, що наявна сума заборгованості за тілом кредиту менша, аніж кредит, який отримав відповідач при укладенні договору, що може вказувати на те, що відповідачем здійснювались часткові оплати на погашення заборгованості перед позивачем, однак підтверджуючих документів позивач не надав.

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містить відомостей, що дозволяє перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, а також правильність нарахування відсотків позивачем. До того ж, та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості.

Вважає, що встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що становить 18 054,00 грн, є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. За таких обставин, прохає відмовити у задоволенні позову в зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог. Також прохає зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 3000 грн.

20 березня 2026 року від представника позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи сторони відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором. Твердження відповідача про те, що Товариством не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт перерахунку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитних коштів відповідачу, є необґрунтованими та помилковими. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків, на які посилається відповідач, не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. Відтак, позивачем було надано достатні докази, що підтверджують перерахування кредитних коштів та виникнення заборгованості. Також наданий суду розрахунок заборгованості узгоджується із умовами кредитного договору. Твердження сторони відповідача про те, що проценти за користування кредитними коштами було неправильно нараховано та нібито є несправедливими відносно відповідача, є безпідставним, оскільки воно суперечить фактичним обставинам справи та умовам кредитного договору. Відповідач був належним чином ознайомлений з усіма умовами договору та не заявляв будь-яких заперечень щодо їх змісту, а тому підтвердив своє усвідомлене волевиявлення, добровільність укладення договору та повну згоду з його умовами, в тому числі розмір процентів, що будуть нараховуватись на кредитні кошти. Вказує, що нарахування процентів є наслідком недобросовісних дій та неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, оскільки у встановлений Договором строк заборгованість та проценти не були сплачені. За таких обставин, прохає позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 квітня 2026 року зобов`язано представника АТ КБ «ПриватБанк» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області інформацію про те, чи була успішною транзакція, здійснена 29.03.2020 року, в сумі 8050 грн на банківську картку НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )? Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти НОМЕР_1 ?

Представник позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Зачепіло З. Я, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги не визнає та прохає відмовити у їх задоволенні.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 29.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2210690, відповідно до якого кредитодавець надає споживачу грошові кошти (кредит) у сумі 8050 грн, а позичальник зобов`язується повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 17-20).

Відповідно до п. 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні Пароля входу до Особистого кабінету/ Мобільного додатку та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІТС Товариства. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.

Згідно п. 1.2, 1.3 Договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні в загальному розмірі 8050,00 грн, на строк 30 днів, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тип процентної ставки: фіксована. Знижена процентна ставка становить 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (п. 1.5 Договору).

Згідно п. 1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за зниженою ставкою складає 12409,08 грн, за стандартною ставкою 12638,50 грн.

Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору (п. 1.4 Договору).

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.

Також у п. 4.1-4.5 Договору визначені умови пролонгації кредиту, а саме строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 Договору, якщо між сторонами досягнута домовленість про таке продовження. Споживач може ініціювати продовження строку користування строком. Пропозиція (оферта) споживача про продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Товариство має право протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем Товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем відповідних дій (здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів), та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінету. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ОСОБА_1 активував функцію пролонгації продовження строку кредиту, передбаченого п. 1.4 Договору на сайті Товариства шляхом здійснення платежу на користь Товариства (сплата процентів), а також, що Товариством направлено відповідачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на його засоби зв`язку. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, за умовами Договору, кредит надано строком на 30 днів (строк кредитування) від дати отримання кредиту позичальником.

До договору додано Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 2210690 від 29.03.2020 року та паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), зокрема щодо строку кредитування (30 днів) та процентної ставки, а також загальної вартості кредиту за весь строк користування кредитом, що було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» була надана довідка про ідентифікацію позичальника, де зазначаються його особисті дані, його номер телефону, а також одноразовий ідентифікатор який був відправлений на номер телефону.

Згідно з умовами п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

На підтвердження перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача позивачем надано довідку №6517-ВП від 16.12.2025 року, що видана ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до якої ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 29.03.2020 року здійснило успішний переказ грошових коштів у розмірі 8050,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 (а.с. 21 зворот). Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та через ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надало позичальнику кредитні кошти в сумі 8050,00 грн. Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується також наданою АТ КБ «ПриватБанк» довідкою про наявність банківської картки (рахунку) НОМЕР_3 (а.с. 108).

Таким чином, вищенаведене підтверджує факт існування кредитних правовідносин між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

30 жовтня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №2210690 від 29.03.2020 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 27-31).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

На виконання Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30 жовтня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Авентус України» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 30 жовтня 2020 року (а.с. 32).

Також суду надано платіжну інструкцію № 20049 від 30.10.2020 про сплату за договором про відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 (а.с. 32 зворот).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 30 жовтня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30 жовтня 2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2210690 у загальній сумі 26104 грн (а.с. 31 зворот).

Згідно наданої ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором № 2210690 від 29.03.2020 року вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 32800 грн, яка складається із:

- 8050 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 18354 грн - заборгованість за процентами (а.с. 22-27).

Також вбачається відмітка про оплату процентів на суму 300 грн (19.05.2020 року в розмірі 200 грн та 05.06.2020 року в розмірі 100 грн), однак відомостей про те, що обидві операції були виконані позичальником в рахунок погашення заборгованості (сплати процентів), а не виключно внутрішнім бухгалтерським проведенням, які б свідчили про фактичну сплату боргу боржником реальним надходженням коштів, суду не надано. Відтак, характер цього надходження визначається виключно внутрішнім бухгалтерським проведенням, а не реальною оплатою з боку клієнта.

Детального розрахунку нарахувань відсотків за кредитним договором суду не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення ТОВ «АВЕРТУС УКРАЇНА» свого права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту та отримав від первісного кредитора кредитні кошти на суму 8050 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картку позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, доказів протилежного суду не надано, при цьому позивач на підставі договору відступлення набув право грошової вимоги до боржника, тому з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8050 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає таке.

Так, позивач, окрім основної суми кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами у розмірі 18054 грн.

Як встановлено судом, відповідачу було надано кредит в сумі 8050 грн на строком на 30 днів, тобто до 28.04.2020 року (дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів), дата надання кредиту 29.03.2020 року, а відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах Договору.

Строк кредитування також був визначений у Паспорті споживчого кредиту, а також Графіку платежів. Доказів пролонгації відповідачем строку кредиту, визначеного в п. 1.4 Договору, матеріали справи не містять.

Відтак, проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2210690 від 29.03.2020 року розраховуються в межах строку кредитування.

До того ж у відповіді на відзив на позовну заяву самим позивачем зазначено, що строк кредитування складає 30 днів, тобто визнає факт укладення кредитного договору на визначений сторонами строк.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 30 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.

Як вбачається із картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), проценти за весь період кредитування, починаючи із 29.03.2020 року нараховувались за стандартною процентною ставкою (1,90 % згідно п. 1.5.2 Договору).

Також суд звертає увагу, що сторонами у п. 1.8 Договору визначено, що знижена процентна ставка 1,81% в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту (30 днів), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Однак за наявними матеріалами справи відповідач не здійснив повне погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, за простими математичними розрахунками, розмір процентів відповідно до умов договору, які слід стягнути з відповідача на користь позивача за користування кредитом за 30 календарних днів (строк кредитування) становить 4588,50 грн, які розраховані судом таким чином: 8050 грн (тіло кредиту) х 1,90% (проценти за користування кредитом) х 30 днів (строк кредиту), що також відображено у картці обліку договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (загальна сума станом на 28.04.2020 року складає 12638,50 грн).

Суд також зазначає, що вказана вартість кредиту погоджена сторонами відповідно до Паспорту споживчого кредиту, із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Власного розрахунку (контррозрахунку) за кредитним договором сторонами надано не було.

Таким чином, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначивши суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного строку кредитування, вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача заборгованість за тілом кредитом, що становить 8050 грн та правомірно нараховані відсотки за 30 днів строку кредитування із дати надання кредиту 29.03.2020 по дату повернення 28.04.2020 року, що становить 4588,50 грн.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 12638,50 (8050 + 4588,50) грн.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 26104 грн, а задоволено на 12638,50 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1289,03 грн (виходячи з розрахунку: 12638,50 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума витрат) / 26104 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича; Акт № 253 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 13.02.2026 року, що є додатком до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; детальний опис наданих послуг до Акту №253 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 13 лютого 2026 року у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник: ОСОБА_2 (а.с. 35-36).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем становить 8000,00 грн, враховуючи рівень складності справи та реальності правничих витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 3873,28 грн ( виходячи з розрахунку: 12638,50 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 8000 грн (сума заявлених витрат на правничу допомогу) / 26104 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Разом з тим, стороною відповідача заявлено клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу до 3000 грн.

За таких обставин, суд вважає за можливе обмежити належну до стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши її у сумі 3000 грн, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2210690 від 29.03.2020 року в розмірі 12638,50 (дванадцять тисяч шістсот тридцять вісім гривень п`ятдесят копійок) гривень, яка складається із:

- 8050 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 4588,50 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1289,03 (одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять гривень три копійки) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя