Ухвала суду № 137434256, 15.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/1282/26

Провадження № 2/552/1705/26

У Х В А Л А

15.06.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.,

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.,

За участю адвоката Каплунова О.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей, треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Полтавської міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дітей, треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Полтавської міської ради.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявила клопотання про визнання доказів та документів такими, що не мають юридичної сили, а саме: визнати недопустимими доказами та виключити з матеріалів справи №552/1282/26 копію паспорта серія НОМЕР_1 , виданий Солом`янським РВ ГУДМС України в м. Києві 06.10.2015 року на ім`я ОСОБА_1 та копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 , як такі, що втратили чинність; визнати ордер на надання правничої допомоги серія АI №2130515 від 18.12.2026 року та договір про надання правничої допомоги №17/12-КО-ОА від 17.12.2025 року такими, що не мають юридичної сили для підтвердження повноважень представника адвоката Каплунова О.Г. у справі №552/1282/26; визнати процесуальні дії, вчинені адвокатом Каплуновим О.Г. на підставі договору на надання правничої допомоги АI №2130515 від 18.12.2026 року та договору про надання правничої допомоги №17/12-КО-ОА від 17.12.2025 року (подання позову, клопотань), вважати такими, що вчинені неуповноваженою особою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 , представник позивача ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання.

Відповідач ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити.

Вивчивши зазначене клопотання відповідачки, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 229 ЦПК України встановлено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи наведене суд зазначає, що оцінка доказів буде надана судом після їх дослідження у судовому засіданні. При цьому, суд наголошує, що встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише під час прийняття рішення по справі. Недопустимість доказу не є очевидною. Особа, яка подала заяву, повинна подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє особі, яка зробила заяву, у збиранні доказів. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

Згідно ч. 4 ст. 265 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Таким чином, зважаючи на ч. 4 ст. 265 ЦПК України, питання щодо недопустимості доказів вирішується під час ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 58, 60, 61, 257, 260-261, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 надати копію свідоцтва про розірвання шлюбу та належним чином завірену копію паспорту.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В.Турченко