Рішення № 137434012, 16.06.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/877/26

провадження 2/527/836/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/877/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 17 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 809611786, який було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8F74J. Згідно з умовами кредитного договору позичальник отримав кредит у загальному розмірі 21500,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку. Відповідач за користування кредитними коштами зобов`язаний був сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого неодноразово продовжували шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №164 від 14.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги.Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача.

20.10.2023 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 20/10/23-03, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників б/н від 20.10.2023 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 97655,27 грн.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язанні та станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість за кредитним договором становить 97655,27 грн, з яких 21499,60 грн заборгованість по тілу кредиту, 76155,67 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 809611786 від 17.09.2021 в сумі 97655,27 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду на 15:00 год 20.05.2026 повернулася до суду не вручені з відміткою «відмова» та на 11:30 год 16.06.2026 «адресат відсутній».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подав.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

17 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 809611786 (далі Договір), який підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8F74J. Згідно з умовами договору позичальник отримав кредит у розмірі 21500,00 грн (п.1.1.). Кредитна лінія надається строком на 26 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту позичальником (Дисконтний період), а саме до 13.10.2021 (п.1.7.). Згідно п. 4.2. строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом та до закінчення строку дії надання кредиту визначеного в п. 1.7. Договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8 та п. 1.12.1 Договору. На період строку визначеного в п. 1.7 Договору проценти нараховуються за щоденно за дисконтною процентною ставкою 0,69 % (п.1.9.1). Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту та застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користуванні ним (п.1.9.3) (а.с.75 - 78).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з Платіжних доручень, платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» отримувачу ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 було перераховано кошти в загальній сумі 21500,00 грн згідно договору № 809611786 від 17.09.2021 (а.с.105-110).

Згідно листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку НОМЕР_2 , на яку було зараховано в період з 17.09.2021 по 23.09.2021 грошові кошти у загальній сумі 21250,00 грн (а.с. 126-128)

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого неодноразово продовжували шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги (а.с.21-33).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 164 від 14.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 809611786 від 17.09.2021 на загальну суму 61135,94 грн (а.с. 34-35).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги (а.с.37-42).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 809611786 від 17.09.2021 на загальну суму 97655,27 грн (а.с.43-44).

20.10.2023 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК«ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 20/10/23-03, відповідно до умов якого позивач ТОВ «ФК«ЕЙС» отримав право грошової вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників (а.с.46-50).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 20/10/23-03 від 20.10.2023 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право до відповідача за Договором кредитної лінії № 809611786 від 17.09.2021 на загальну суму 97655,27 грн (а.с.51-52).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором кредитної лінії № 809611786 від 17.09.2021 перейшло до ТОВ «ФК«ЕЙС» на підставі договорів факторингу.

Як вбачається з Виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 809611786 від 17.09.2021, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 97655,27 грн, з яких 21499,60 грн заборгованість по тілу кредиту, 76155,67 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.61).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21499,60 грн - заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 21500,00 грн зобов`язання з їх повернення не виконав, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21499,60 грн - суми заборгованості по тілу кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 76155,67 грн суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).

Судом встановлено, що відповідач отримав від первісного кредитора кредитні кошти в сумі 21500,00 грн.

Згідно умов кредитного договору, кредитна лінія надається строком на 26 днів (дисконтний період) (п.1.7).

Також у п. 1.8. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та відповідно строк надання кредиту може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх нарахованих процентів.

Аналізуючи умови кредитного договору, судом встановлено, що ним визначено строк кредитування, який становить 26 днів та який є Дисконтним періодом. Для продовження дисконтного періоду, позичальник, повинен здійснити оплату всіх фактично нарахованих процентів.

Як вбачається з доказів, доданих до матеріалів справи, відповідач не здійснив дії передбачені п. 1.8 Договору для продовження строку надання кредиту, тому суд дійшов висновку, що строк кредитування становить 26 днів, за які підлягають нарахуванню проценти за Базовою процентною ставкою в розмірі 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків протягом строку дії кредитного договору, а саме 26 днів, виходячи з розміру процентної 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним становить: 11068,20 грн (21500,00 (тіло кредиту)х1,98% = 425,7 грн (відсотки в день) х 26 днів).

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлені кредитним договором в сумі 21499,60 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 97655,27 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 32567,80 грн, що становить 33,34 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 887,64 грн, що складає 33,34 % від 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Соломко О.В. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн (а.с.62-67).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 2333,80 грн, що складає 33,34 % від 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженоївідповідальністю «Фінансовакомпанія «ЕЙС»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956 за Договір кредитної лінії № 809611786 від 17.09.2021:

-21499,60 грн заборгованість по тілу кредиту,

-11068,20 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом,

а всього 32567,80 грн (тридцять дві тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень 80 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в сумі 887,64 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2333,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 ).

Суддя А.О. Олефір