Рішення № 137433857, 16.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/3939/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач отримує пенсію за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV). При обрахунку індексації пенсії відповідач неправомірно застосовує показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески станом на 01.10.2017, а не такий показник, який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення позивачу.

Тому позивач 19.05.2025 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, та який враховується для обчислення його пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 від 25.02.2025 № 209; зобов`язати відповідача здійснити з 25.08.2024 індексацію пенсії позивача відповідно до чч.2 ст.42 Закону № 1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 рр. та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно до Постанов № 127, № 118, № 168, № 185 та № 209, у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 19.11.2024, з урахуванням виплачених сум.

Судом відкрито провадження у справі 20.05.2025.

16.06.2026 судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, а саме в частині вимог за період з 25.08.2024 до 17.11.2024. В іншій частині вимог суд розглядає справу по суті.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд на підставі норми ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

Позивачу у 2020 році призначено пенсію за віком за нормами Закону № 1058-ІV, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017-2019 роки. З 01.01.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 позивачу не проводилися перерахунки пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення згідно з Постановами № 127, № 118, № 168, № 185 та № 209, в тому числі з врахуванням коефіцієнтів за 2021-2023 роки. Зазначені факти не спростовуються відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100% показника зростання середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Згідно з ст.2, ч.1 ст.4 та ч.1 ст.9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (надалі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

15.02.2022 було прийнято Закон України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства'' № 2040-ІХ, яким ч.5 ст.2 Закону № 1282-ХІІ викладено в новій редакції. А саме визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 ч.2 ст.42 Закону 1058-ІV.

Постановою № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону 1058-ІV, пунктом 5 якого передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної платив Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100% показника зростання середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до пунктів 1 Постанов № 127, № 118, № 168, № 185 та № 209 у 2021-2025 роках перерахунок пенсій згідно з Порядком проводиться з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах: 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115.

Отже, індексація пенсій відповідно до Постанов № 127, № 118, № 168, № 185 та № 209 проводиться згідно з Порядком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Суд зазначає, що положення Порядку не узгоджені з нормами ч.2 ст.42 Закону № 1058-ІV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону № 1058-ІV); показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за положеннями Порядку).

Відповідно до ст.7 Закону № 1058-ІV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 3 ст.7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, п.5 Порядку повинен застосовуватися в частині що не суперечить ч.2 ст.42 Закону № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не такий показник станом на 01.10.2017. Застосуванню також підлягають Постанови № 127, № 118, № 168, № 185 та № 209. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.02.2025 у справі № 160/15379/24 та від 20.02.2025 у справі № 560/12058/24.

Тому суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відсутності проведення з 18.11.2024 та з 01.03.2025 індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати в України за 2017-2019 роки. Така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, які встановлені ч.2 ст.2 КАС України. Тому суд задовольняє вимоги, а саме у спосіб, який визначений у резолютивній частині рішення, який найбільш ефективно захистить права позивача.

Судові витрати.

1. Судовий збір

Оскільки вимоги задоволені, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 968,96 грн,.

2. Правнича допомога.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21.

Крім того, у разі, наявності/відсутності з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст.134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст.134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Також при визначенні суми відшкодування, то суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У позовні заяві позивач просить суд стягнути 4000 грн витрат на правничу допомогу

На підтвердження витрат позивачем надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 02.05.2025, укладений між адвокатом Качан Н.Ф. та позивачем; квитанція від 02.05.2025 на суму 4000 грн; акт приймання наданих послуг від 16.05.2025 за договором про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 02.05.2025 на суму 4000 грн; ордер на надання правничої допомоги від 04.05.2025 серії ВМ № 1066013; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Качан Н.Ф.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. У даних правовідносинах наявна стала практика Верховного Суду. Представником позивача було складено та подано до суду обов`язковий процесуальний документ - позовну заяву. Вивчення документів та збір доказів входить в процес підготовки позовної заяви. Копіювання документів доданих до позовної заяви та направлення до суду позовної заяви та доданих документів не є правничою допомогою. Справа не впливає на репутацію позивача та не викликає публічного інтересу.

Отже, суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача. В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у відсутності проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показників середньої заробітної плати в України за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, з 18.11.2024 у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197) та з 01.03.2025 у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати в України за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, з 18.11.2024 у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197) та з 01.03.2025 у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796).

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев`яносто шість) коп. судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

5. У стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу у сумі 1500 грн - відмовити.

6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук