Рішення № 137433799, 16.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Справа № 480/3771/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3771/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 959220152890 від 29.04.2025 про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 23.04.2025 року, шляхом переведення з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати пенсію з цього часу з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ за місцем проживання та отримує пенсію за віком. Померлий чоловік позивача є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, категорії 1 і відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» отримував пенсію, у зв`язку з чим, позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків за період його роботи в зоні відчуження.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечення, а позивачу на подання відповіді на відзив.

Представник відповідача через систему "Електронний суд" подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, з 22.08.2012 як отримувач пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. ОСОБА_1 звернулась з заявою від 23.04.2025 № 1831 про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії». До заяви долучено довідку про заробітну плату № 075 від 17.01.1993 та диплом НОМЕР_1 . В дипломі зазначене прізвище годувальника « ОСОБА_2 », а відповідно до паспорту - « ОСОБА_2 », надана довідка потребує перевірки відповідності даним первинним документам. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 959220152890 від 29.04.2025 про відмову в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином підстави для врахування довідки від 17.01.1993 № 075 про заробітну плату за період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону № 796 відсутні.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати пенсію, зазначив, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Орган ПФУ, який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи, і у випадку зобов`язання його судом вчинити певні дії, як то зарахувати певні періоди до стажу, повторно розглянути заяву, призначити або виплатити пенсію, цей орган позбавлений можливості вчинити такі дії внаслідок відсутності доступу до електронної пенсійної справи.

Враховуючи викладене просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України №957/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 № 4-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату від 13.01.2026 №229 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/3771/25.

Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Павлічек В.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/3771/25 прийнято до провадження судді Павлічек В.О.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.01.1981 між ОСОБА_4 , 1953 року народження, та ОСОБА_5 , 1959 року народження, укладено шлюб, прізвище дружини після одруження - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження (повторно) серії НОМЕР_2 від 13.11.2004 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01.02.2025 (а.с. 8).

23.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою щодо переходу з пенсії за віком на інший вид пенсії, а саме: по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_4 , учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796). У заяві зазначила, що у повторний шлюб не вступала (а.с. 38).

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 29.04.2025 № 959220152890 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у разі втрати годувальника відповідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування" (а.с. 31). В обґрунтування рішення зокрема зазначено, що до заяви долучено довідку про заробітню плату № 075 від 17.01.1993 та диплом НОМЕР_1 . В дипломі зазначене прізвище годувальника " ОСОБА_2 ", а відповідно до паспорту - ОСОБА_4 , надана довідка потребує перевірки відповідності даним первинним документам.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 29.04.2025 № 959220152890, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

У відповідності до ст. 36 Закону № 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

В силу ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (далі - Порядок №1210).

Приписи пунктів 1-2 цього Порядку визначають, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку №1210, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з пунктом 9 Порядку №1210, пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, відповідач послався на те, що у довідці від 17.01.1993 № 075 про заробітну плату годувальника у період роботи у зоні відчуження та у дипломі серії НОМЕР_1 зазначено прізвище " ОСОБА_2 ", а згідно паспорту прізвище годувальника - " ОСОБА_2 ".

Щодо невідповідності прізвища померлого годувальника у дипломі серії НОМЕР_1 - " ОСОБА_2 " прізвищу у паспорті - " ОСОБА_2 ", то суд погоджується із позивачем, що вказана обставина жодним чином не впливає на її право на перехід на пенсію по втраті годувальника, оскільки період навчання на вечірньому відділенні навчального закладу не підлягає зарахуванню до страхового стажу згідно законодавства.

Посилання відповідача на невідповідність прізвища у довідці від 17.01.1993 № 075 суд також оцінює критично з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається та не заперечується відповідачем, що померлий годувальник ОСОБА_4 отримував пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, розраховану виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження з 01.05.1987 по 31.05.1987, що також підтверджується відповідним розрахунком заробітку для обчислення пенсії, протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_4 (а.с. 39, 41).

Отже, відповідність даних довідки від 17.01.1993 № 075 первинним документами уже була предметом дослідження при призначенні та нарахуванні пенсії ОСОБА_4 .

Крім того, згідно статті 5 Закону №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

В силу пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Відтак, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Суд зауважує, що дійсність відомостей, вказаних в довідці від 17.01.1993 № 075 про заробітну плату, одержану за роботу у зоні відчуження з 26.04.1987 по 31.05.1987, відповідачем не спростована та при цьому підтверджується наявними у матеріалах пенсійної справи довідками АТ "Свема" від 24.11.2014 № 893, від 03.04.2014 № 233 (а.с. 35, 36), в яких прізвище померлого годувальника вказано - " ОСОБА_2 ", а також розрахунковими листами за 1987 рік (а.с. 42-47).

Посилання відповідача на необхідність проведення перевірки довідки про заробітну плату у зоні відчуження на відповідність первинним документам є необґрунтованим, оскільки, вимоги Порядку №1210 не передбачають подання таких документів, а вказані документи потрібні для видачі довідки про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, на підставі якої здійснюється перерахунок пенсії.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Пунктом 2 частини першої статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження протягом 1986-1990 років, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) перерахунку особі, яка звертається, пенсії на підставі поданої нею довідки; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що видали довідку про заробітну плату, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості видачі такої довідки - відмови особі у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.

Отже, територіальні органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у перерахунку пенсії з підстав недостовірності та/або недостатності документів, повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають такому перерахунку.

При вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17, відповідно до яких перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Таким чином, оскільки витребування та перевірка первинних документів є правом пенсійного органу і зазначеним правом відповідач не скористався, тому перекладання обов`язку доказування, перевірки відомостей тощо на позивача в даному випадку є неприйнятним.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із вищенаведеним, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на неможливість переведення позивача на пенсію зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без проведення перевірки довідки від 17.01.1993 № 075 на відповідність даним первинних документів.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що оскаржене рішення про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття, тому позовні вимоги про скасування рішення відповідача підлягають задоволенню.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення із заявою від 23.04.2025 ОСОБА_1 була непрацездатною особою, дружиною померлого ОСОБА_6 , який отримував пенсію по інвалідності як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 1 в розмірі фактичних збитків за період його роботи в зоні відчуження відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перебувала на його утриманні, у повторний шлюб не вступала.

Відтак, позивач мала право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу даний вид пенсії з дня звернення з відповідною заявою, з 23.04.2025, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати позивачу пенсію з часу призначення з урахуванням виплачених сум, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що після призначення пенсії позивачу, орган Пенсійного фонду України відмовить у її нарахуванні та виплаті.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати позивачу пенсію з часу призначення з урахуванням виплачених сум, адже вказані вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений згідно квитанції від 08.05.2025 (а.с. 15).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 959220152890 від 29.04.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) пенсію у зв`язку із втратою годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення з відповідною заявою, з 23.04.2025.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек