Рішення № 137433779, 16.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3365/26

Провадження № 2/524/3592/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчук у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Панченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Треті особи: Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора, Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивач звернулась до ЦНАП з метою переведення особового рахунку на себе. Проте, під час переведення особового рахунку частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому чоловіку позовача, ій було повідомлено, що на вищевказану квартиру ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.08.2009 було накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 457787698 від 22.12.2025 року, 14.08.2009 року ухвалою Крюківського районного суду був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час, місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

Третя особа Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора у судове засідання не з`явилась, про день, час, місце слухання справи була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала.

Третя особа Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської у судове засідання не з`явилась, про день, час, місце слухання справи була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності частка квартири АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 23.06.2025 в Державному реєстрі речових прав.

14.08.2009 року Крюківським районним судом міста Кременчука на підставі заяви відповідача, який є власником частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого сина ОСОБА_3 , був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

16.08.2012 Крюківський районний суд м. Кременчука ухвалив рішення по справі № 2-21/11 (провадження № 2/1615/9/2012) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третьої особи КП «Кременчуцьке МБТІ» про поділ спільного майна в натурі. Предметом даного спору було нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_2 . Судом був знятий арешт з вищевказаного нерухомого майна, питання зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 до цього часу не вирішено.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22) зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як встановлено судом, вжиті заходи забезпечення виконання рішення суду у виді арешту на майно, вжиті правомірно, натомість на даний час відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення, які є тимчасовими.

Арешт на майно позивача порушує її право власності, оскільки вона позбавлена змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Зважаючи на те, що питання про зняття арешту з вищенаведеного майна не вирішено Крюківським районним судом самостійно, продовження арешту майна порушує права позивача як власника майна на розпорядження ним. Тому таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Ураховуючи вищенаведене та з огляду на те, що відповідач не подав суду відомостей, які б спростовували позицію позивача, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора, Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 59934082, внесений 14.08.2009 державним реєстратором Гарник Світланою Юріївною, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, підстава обтяження: ухвала суду, серія та номер: б/н, виданий 14.08.2009, видавник Крюківський райсуд,, суддя Степура А.А.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Суддя Ю.В. Рибалка