Ухвала суду № 137433772, 16.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7677/26

Провадження № 2-з/524/39/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

12 червня 2026 року ТОВ «Світловодськпобут», в інтересах якого виступає заявник Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Ухвалою від 16 червня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у цій справі.

Окрім того, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цій справі, а саме накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову послалося на те, що підставою для звернення до суду із зазначеним позовом стали недобросовісні дії ОСОБА_1 , яка відчужила об`єкт нерухомості на користь пов`язаної особи ОСОБА_2 після виникнення у неї зобов`язання зі сплати значної суми коштів за договором постачання теплової енергії. За доводами позивача, у зв`язку з недобросовісною поведінкою відповідачів, виникли обґрунтовані підстави вважати, що така поведінка продовжиться і після звернення заявника до суду з позовом. Оскільки оспорюваний у цій справі договір кваліфікується позивачем як фраудаторний, позивач вважає, що існує вірогідність вчинення відповідачами дій, направлених на унеможливлення повернення у власність майна з метою уникнення звернення стягнення на нього в рахунок виконання рішення суду, зокрема, шляхом наступного відчуження такого майна на користь інших осіб. Ураховуючи наведене, позивач посилається на те, що метою забезпечення позову у даному випадку є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів стягувача (позивача); у разі невжиття заходів забезпечення позову та допущення повторного відчуження майна до розгляду справи по суті, поновлення права стягувача у такому випадку буде неможливим без нових звернень до суду; наведений захід є адекватним та зможе забезпечити дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин; предмет спору та позовних вимог нерозривно пов`язаний та безпосередньо стосується майна, щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки саме це майно є предметом оспорюваного договору дарування.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Судовий розгляд заяви про забезпечення позову проведено у відсутність сторін та їх представників без їх виклику.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 рудні 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Верховний Суд у постановах від 31 липня 2024 року у справі № 623/2015/21, від 29 липня 2024 року у справі № 761/80/23, від 15 липня 2024 року у справі №361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку. Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23.

Оскільки, між сторонами виник спір щодо визнання недійсним договору дарування квартири з підстав недобросовісних дій відповідачів, які, за доводами позивача, вчинені з метою уникнення звернення стягнення на це майно в рахунок виконання рішення суду; заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що існують обґрунтовані підстави вважати, що така поведінка продовжиться і після звернення позивача до суду з цим позовом, зокрема, шляхом наступного відчуження такого майна на користь інших осіб, суд вбачає наявність підстав для вжиття у цьому випадків заходів забезпечення позову, невжиття яких може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, на думку суду, адекватним та співмірним із предметом позову у цій справі буде застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження об`єкта нерухомості, що буде відповідати вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі його задоволення.

При цьому такі заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав власника майна, оскільки це не позбавить його можливості володіти та користуватися квартирою, а слугуватимуть лише заходом запобігання можливих порушень прав позивача та тимчасово обмежить його право розпоряджатися відповідним об`єктом нерухомості.

Відповідно до частини восьмої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За правилами частин першої третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та матеріалів справи не вбачається наведених у цій статті обставин для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

За наведених обставин, необхідності вжиття заходів зустрічного забезпечення суд не вбачає.

Ураховуючи предмет позовних вимог, наведені позивачем доводи та надані документи, які підтверджують наявність спору, достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, реальну імовірність відчуження майна, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а забезпечення позову у вигляді заборони відчуження об`єкта нерухомості буде співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.

Ураховуючи наведене, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150154 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково заяву про забезпечення позову ТОВ «Світловодськпобут», в інтересах якого виступає заявник Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л.

Накласти обтяження у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», ЄДРПОУ 31678853, адреса: вул. Сковороди Григорія, буд. 2а, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т. М. Ковальчук