Ухвала суду № 137433759, 16.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1108/26

Провадження №1-кп/524/442/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025170500002217, по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12025170500002217 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

До Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема є об`єктивні причини вважати, що обвинувачений буде переховуватися від суду, незаконно впливатиме на свідків та потерпілих по справі, а також буде продовжувати вчиняти злочини.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18.05.2026 року ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 16 липня 2026 року включно.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховую вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років та до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою. При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою мають враховуватися у відповідності до ч. 3 ст. 199 КПК України й наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, судом встановлено, що доводи прокурора є обґрунтованими, заявлені в клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що свідчить про його схильність до злочинної діяльності та можливість вчинення обвинуваченим нових злочинів. Крім того, на переконання суду існують ризики, що цей обвинувачений може ухилятися від явок до суду з огляду на тяжкість покарання, передбачених санкціями ч.4 ст. 187 КК України, яка передбачає позбавлення волі до 15 років.

З огляду на викладене, клопотання про застосування до цього обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обгрунтованим та підставним, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтвердилось у судовому засіданні, а підстав для зміни до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу суд не вбачає.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики на даний час втратили свою актуальність.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, з метою повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, подальшої доставки обвинуваченого до судового засідання, запобіганню перешкоджанню розгляду кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого необхідно продовжити.

Відповідно до вимог п. 1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який виразився у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченому розмір застави.

Суд констатує, що по справі не досліджено письмові документи, не допитані свідки, потерпілий, сам обвинувачений, оцінюючи в сукупності всі вищеперераховані обставини, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, відсутність сталих соціальних зв`язків, оскільки наявні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , на даний час об`єктивних даних, або документальних підтверджень про зміну підстав та виключення ризиків щодо запобіжного заходу з часу його обрання ні захисником, ні обвинуваченим суду не надано, в зв`язку з вище викладеним суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, що забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 12025170500002217 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 серпня 2026 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_8