Рішення № 137433556, 15.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/570/26

Провадження № 2/379/579/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №424305 від 09.01.2020 року в розмірі 7396 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн. та 8000 грн. на правову допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 09.01.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту № 424305 відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 договору).

Відповідно до умов кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на сайті www.credit7.ua.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

16.11.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №ККЛУ-16112020, за яким відповідно до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 у розмірі 7396грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 2000 грн; заборгованість за процентами - 4560грн; заборгованість за пенею - 836 грн.

Таким чином, позивач набув статус нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідачки.

31.03.2026 ухвалою судді Таращанського районного суду було залишено без руху позовну заяву та надано термін для усунення недоліків вказаної позовної заяви.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та витребувано у АТ КБ « Приватбанк» інформацію.

11.05.2026 від АТ КБ « Приватбанк» до суду надійшла витребувана інформація.

14.05.2026 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, згідно яких відповідач повністю не визнає пред`явленні позовні вимоги, заперечує проти задоволення позову, та вважає, що позов не може бути задоволений. Просив суд відмовити у стягненні з нього судовог збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає, що зазначена у позові сума є завищеною та необґрунтованою, і такою, що не підтверджується наявними у матеріалах справи документами. Крім цього рахую, що сума по відсотках значмо перевищує суму виданого кредиту. Не заперечує, що йому було надано грошові кошти у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень 00 коп. і він користувався цими коштами.

Рахує, що вірною мас бу и сума заборгованості основного боргу 2000 (дві тисячі) гривень.

У зв`язку з невідповідністю розміру наданих коштів мені у позику та розрахунку заборгованості за Договором (який зроблений ТОВ Лінеура Україна після укладення договору факторингу) та витягу з реєстру боржників, незрозуміло, які суми та за який період були сплачені по тілу кредит)', по відсотках, по штрафних санкціях за Договором.

До матеріалів справи додано копію договору №424305 про надання коштів у позику, в тому числі й па умовах фінансового кредиту від 09.01.2020 року, стороною зазначено ОСОБА_1 ,, тому рахує даний договір не можна брати до уваги, так як не доведено, що стороною є він.

ТОВ 'Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надало належних і допустимих доказів на підтвердження надання йому кредиту, у тому числі і шляхом перерахування відповідної суми коштів па мій картковий рахунок, зокрема платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо. Також ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал" не надамо виписки з особового рахунку по кредитному договору. До позовної заяви додано лист Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальні платіжні рішення від 10.02.2026 року №1-1002, яким ніби підтверджується факт перерахування коштів на карту Клієнта. Проте зі змісту даного листа не вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить йому, ОСОБА_1 а кошти перераховані за умовами договору №424305 про надання коштів у позику від 09.01.2020 року.

Розрахунок заборгованості, який поданий Позивачем не відповідає дійсності і є одностороннім арифметичним відображенням певних сум і не підтверджує існування тих чи інших фінансових операцій. Даний розрахунок зроблений ще ТОВ "Лінеура Україна". Розрахунок ТОВ "ФК Кредіт-Капітал" взагалі відсутній. Також просив суд зменшити розмір судового збору, а також застосувати строк позовної давності.

11.06.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначає, що якщо відштовхуватись від початкового строку кредиту, то перебіг строку позовної давності мав розпочатись 09.02.2020 року.

Однак, станом на зазначену дату на території України діяли законодавчі норми, які передбачали зупинення перебігу позовної давності. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).Перебіг позовної давності був зупинений на період з 02.04.2020 року по 30.06.2023 рік. Станом на 02.04.2020 року з початку перебігу трирічного строку позовної давності минуло 53 календарні дні.Після закінчення карантину (30.06.2023) перебіг позовної давності було продовжено з того етапу, на якому його було зупинено. Оскільки на дату зупинення минуло лише 53 дні з трирічного строку, невикористаною залишилася частина строку тривалістю 1042 дні. Таким чином, з урахуванням продовження строку позовної давності на період дії карантину, трирічний строк позовної давності сплив 08.05.2026 року.

Позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 року було подано до суду 26.03.2026 року.

Отже, станом на дату подання позову строк позовної давності не сплив, що свідчить про дотримання позивачем установлених законом строків звернення до суду.

В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію клієнта, яка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 424305 від 09.01.2020 року ідентифікований Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Також, зазначено одноразовий ідентифікатор кредитного договору Е020 та вказано номер телефону, на який відправлено ідентифікатор НОМЕР_3 .

Крім того, у Довідці про ідентифікацію передбачено усі персональні дані Відповідача, зокрема РНОКПП та дату народження, що дає можливість його ідентифікувати. За вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір № 424305 від 09.01.2020 року. Це однозначно підтверджує, що відповідач був належним чином ідентифікований, отримав одноразовий ідентифікатор та використав його для підтвердження своєї згоди на умови договору.

На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування

коштів за кредитним договором було надано Лист про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 року Відповідно до змісту даного Листа, кошти на суму 2000,00 грн. були перераховані на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 .

Наданий Позивачем Лист про перерахування коштів кредиту містить необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом і підтверджувати надання Позичальнику кредитних коштів. Даний Лист про перерахування коштів також підтверджує, що кошти в розмірі 2000,00 грн. було успішно перераховано на банківську картку позичальника, яку він вказав при укладенні кредитного договору.

Детальний розрахунок заборгованості, який є додатком до поданої Товариством позовної заяви містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договорі, адже містить відомості про Позичальника та номер і дату кредитного договору.

Отже, ОСОБА_1 уклав даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в заявлених вимогах позовні вимоги підтримали, справу просили розглянути у відсутність їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмову заяву відповідно до якої просив розглядати справу за його відсутності.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.01.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах споживчого кредиту № 4243055, який підписаний відповідачем із використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1 Договору товариство надає клієнту кошти в розмір 2 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування позикою.

Згідно з п. 1.2 Договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що сторони погодили таку процентну ставку за користування позикою: акційна процентна ставка становить 1,90 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних) у межах строку надання позики; стандартна процентна ставка становить 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних). У випадку прострочення клієнтом виконання зобов`язань за Договором чи неможливості виконання зобов`язань у повному обсязі, застосовується стандартна процентна ставка відповідно до пунктів 3.4, 3.5 цього договору.

Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, зазначений клієнтом (п. 1.6.).

В п. 1.7. Договору встановлено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору позики, у порядку передбаченому в Правилах.

До позовної заяви позивачем також додано копію паспорта споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем 09.01.2020 за допомогою електронного підпису.

Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 1-1002 від 10.02.2026 сервіс онлайн платежів іРау.ua підтверджено успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 09.01.2020 о 22:24:00 год. на суму 2 000,00 грн, на карту НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 46238829, призначення платежу: «зарахування 2 000,00 грн».

Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк», вбачається , що на ім`я ОСОБА_1 в банку імітовано карту № НОМЕР_4 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 станом на 08.05.2020 заборгованість відповідача становить 7396 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн; заборгованість за процентами - 4560 грн; заборгованість за пенею - 836 грн.

16 листопада 2020 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №ККЛУ-16112020, згідно з п. 1.1 якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до гл. 73 Цивільного кодексу України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Згідно з копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛЛ-16112020 від 16.11.2020 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 відповідача становить 7396 грн.

12.03.2026 за вих.№ 20229347 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено досудову вимогу, якою повідомлено відповідача про відступлення права вимоги ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі укладеного договору факторингу №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України закріплено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Оскільки за умовами договору відповідач отримав кредитні кошти та користувалася ними з визначеною метою, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за тілом кредиту, яка становить 2 000,00 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 4560грн, нараховані в межах строку дії договору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Звертаючись з позовними вимогами, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило також стягнути з відповідача заборгованість за пенею у розмірі 836 грн.

У пункті 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за цим договором під час дії воєнного стану, тому відсутні підстави для стягнення заявленої в позовних вимогах заборгованості за пенею у розмірі 836 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 424305 від 09.01.2020 у розмірі 6560 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн; заборгованість за процентами - 4560 грн.

Що стосується вимог відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові від 12.07.2017 (справа № 6-2458цс16), закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів.

Судом встановлено, що спірний договір №424305 був укладений між сторонами 09.01.2020 року.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.

Згідно п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувались на строк його дії.

Враховуючи вище викладене, суд не знаходить підстав для відмови у позові у зв`язку із закінченням строків позовної давності, оскільки строки позовної давності у цьому випадку не порушені.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової (правничої допомоги) № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; копію Акту № 1635 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 01.05.2025, відповідно до якого сума наданих послуг становить 8 000,00 грн; копію детального опису наданих послуг до Акту № 11635 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих правничих послуг за відповідний період, компенсації підлягають кошти в сумі 2000 грн., що відповідатиме об`єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача. Із врахуванням часткового задоволення позову, розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку слід стягнути з відповідача, становить 1773,80 гривень (із розрахунку 2 000*88,69:100).

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, підстави звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Пільги зі сплати судового збору передбачені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

У ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб, визначений у ст. 7 цього Закону.

Ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. Учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни та постраждалим учасникам Революції Гідності, які одночасно є членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, видається одне посвідчення за їхнім вибором, у якому робиться відмітка про встановлення іншого правового статусу (частини перша, третя статті 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Відповідно до п. 23 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Відповідно до правової позиції ВСУ від 01.03.2017 у справі № 703/686/15-ц з відповідача який є інвалідом І та ІІ групи, судовий збір не стягується навіть у разі, якщо рішення ухвалено не на його користь.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 02.01.2020 року відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, як особа, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, а відтак відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2361,28грн. (із розрахунку2662,10*88,69%:100 = 2361,28). (пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог) підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 512-514, 626, 628, 638, 639, 1077, 1078, 1081 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»( адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, № 1, корп. № 28, 3-й поверх, ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача- АТ "Креді Агріколь Банк") заборгованість за Кредитним договором №424305 від 09.01.2020 року в розмірі 6560 грн..та 1773,80 грн. витрати на правничу допомогу.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави судовий збір в сумі 2361,28грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026.

Суддя Таращанського районного суду Київської областіГригорій ШАБРАЦЬКИЙ