Ухвала суду № 137433020, 16.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/881/23

Провадження №6/359/208/2026

УХВАЛА

16 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,

за участю представника позивача Митюка С.П.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представ-ника відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні газорозподільною станцією,

встановив:

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року було зобов`язано відповідачів, зокрема ОСОБА_3 , демонтувати будинок та огорожу на земельній ділянці площею 0,1 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:1203, що побудовані в охоронній зоні газорозподільної станції «Осокорки-1». Адвокат Матківський О.Б., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_3 , подав конституційну скаргу про визнання неконституційною ч.4 ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів». Тому представник відповідача ОСОБА_1 просить суд відстрочити виконання постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року в частині, що стосується ОСОБА_3 , до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України, винесеним за результатом розгляду конституційної скарги адвоката Матківського О.Б., поданої від імені та в інтересах ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.

Представник позивача ОСОБА_4 категорично заперечує проти вжиття цього заходу та посилається на те, що відстрочення виконання постанови Київського апеляцій-ного суду від 23 грудня 2025 року призведе до безпідставної затримки виконання судового рішення, що набрало законної сили, на шкоду ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Тому представник позивача Митюк С.П. просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року було зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати будинок та огорожу на земельній ділянці площею 0,1 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:1203, що побудовані в охоронній зоні газорозподільної станції «Осокорки-1».

Процесуальні правовідносини регулюються розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає в тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції.

Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження існування обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року. Зокрема, до заяви, що є предметом судового розгляду, приєднано конституційну скаргу адвоката Матківського О.Б., подану від імені та в інтересах ОСОБА_3 , про визнання неконституційною ч.4 ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» (а.с.6-16). Однак ця обставина жодним чином не перешкоджає виконанню судового рішення.

Дійсно, зі змісту листа в.о. завідувача відділу попередньої перевірки конституційних скарг Конституційного Суду України №018-018-18/2539 від 2 червня 2026 року (а.с.59) вбачається, що вказана конституційна скарга відповідає вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України» та підлягає розподілу судді-доповідачеві для вивчення порушених у ній питань і підготування матеріалів на розгляд колегії судді Конституцій-ного Суду України. Однак в означеному письмовому доказі відсутня інформація про відкриття конституційного провадження у справі в розумінні ст.61 Закону України «Про Конституційний Суд України». Тому посилання представника відповідача Матківський О.Б. на лист в.о. завідувача відділу попередньої перевірки конституційних скарг Консти-туційного Суду України №018-018-18/2539 від 2 червня 2026 року підлягає критичній оцінці.

Безпідставне відстрочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року призведе до необґрунтованої, навіть свавільної, затримки виконання судового рішення, що набрало законної сили. У такий спосіб буде порушено право ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на справедливий суд та знівелює невід`ємні гарантії, запроваджені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та осново-положних свобод.

З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для відстрочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року. Тому у задоволенні заяви, поданої представником відповідача ОСОБА_1 , належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст.258, ч.4-ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець