Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
Іменем України
Справа № 285/3585/26
провадження № 1-кс/0285/591/26
12 червня 2026 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,
клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернутьєво Удорського району Комі АРСР, зареєстрованого та проживає АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,
якийпідозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010028279 від 07.08.2025 (далі - ЄРДР),
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Із клопотання слідує, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією без дозволу відповідних командирів та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 30.06.2024 близько 12 год. самовільно залишив тимчасове розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків до 11.06.2026, коли прибув до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, чим закінчив вчинення кримінального правопорушення.
11.06.2026 ОСОБА_5 , в порядку ст. 278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або якщо слідчий суддя прийде до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави. При цьому підозрюваний не заперечив свою причетність до скоєння інкримінованого йому діяння.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з видів таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №62025050010028279 від 07.08.2025.
11.06.2026 о 12:11 год. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 та цього ж дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу, тобто під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України та під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутація, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюється.
Безумовно, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа Європейського суду «Ілійков проти Болгарії»).
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; раніше не судимий; на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, має постійне місця проживання; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існують ризики переховування від слідства та суду, продовження ним вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя зауважує, що частиною8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті (тобто запобіжний захід у виді тримання під вартою).
З огляду на вказане вище, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», слідчий суддя вважає необхідним та виправданим застосування на даній стадії досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України, що у даній категорії справ суд може не визначати розмір застави, але, враховуючи наявність дискреційних повноважень суду, у даному випадку приходить до переконання про можливість визначення розміру застави.
Щодо розміру застави, суд виходить з того, що частиною четвертою ст. 182 КПК установлено, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та, з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, встановлений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги викладене, а також майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обставини, тяжкість та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 гривень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вважає, що саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В поданому клопотанні доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому воно підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 176-178, 182-184, 186, 193, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, - слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 12 год. 11 хв. 11 червня 2026 року.
Визначити строк дії даної ухвали - до 12 год. 11 хв. 10 серпня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA 758201720355229001500000277, код 26278626, отримувач ДКС України, м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду на першу вимогу;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну ( за наявністю).
Визначити термін дії зазначених обов`язків протягом двох місяців з дня застосування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Час проголошення повного тексту ухвали 16.06.2026 року о 14:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137432722, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) було прийнято 12.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 285/3585/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: