Рішення № 137432646, 04.06.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 278/839/26

Провадження № 2-о/935/54/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області складі: головуючого суддім Василенка Р.О., за участю секретаря судового засідання Криворучко Я.В., заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_19., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство сОборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з заявою, в якій просить встановити факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_6 з 21 травня 2003 року та до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обгрунтування уточненої заяви вказала, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто вели спільне господарство, мали спільний бюджет, вели спільні витрати на харчування та на утримання житла, в якому проживали разом. Спільно проживати почали з 2000 року про що свідчить довідка №33 видана виконкомом Глибочицької сільської ради від 20.02.2025 року. На початку спільного проживання, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , проте 20.05.2003 року, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , даний шлюб було розірвано. Перебуваючи у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 народжено троє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Фактичні шлюбні відносини сторін були тривалими, стабільними та носили характер сімейних. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 загинув при виконанні бойового завдання в н.п.Кліщіївка Бахмутського р-н Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми. ОСОБА_1 зазначає, що встановлення цього факту пов`язане з її бажанням реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги пов`язаної із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_6 . Заявник ОСОБА_1 зазначає, що вона належить до членів сімей загиблих осіб, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист членів військовослужбовців та членів їх сімей» станом на дату видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , а тому має право на виплату їй одноразової грошової допомоги.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримали, просили задовольнити, зазначили, що ОСОБА_9 проживала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 та мають трьох спільних дітей з 2003, факт спільного проживання підтверджуєтся довідками сільської ради, фотографіями, проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, потім ОСОБА_10 в 2022 році пішов служити, згодом в 2023 останній зник безвісти, а в 2025 їй стало відомо, що ОСОБА_10 загинув, у зв`язку з чим, станом на 2025 згідно чинного законодавства заявниця має право на отримання одноразової грошової допомоги, так вона відноситься до собі, а саме жінок, з якою загибла особа проживала однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, а тому має право на виплату одноразової допомоги, тобто станом на день подачі заяви ОСОБА_1 мала право на виплату допомоги, оскільки свідоцтво про смерть видане 25 липня 2025 року.

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомили, що вони з татом ОСОБА_6 та мамою ОСОБА_13 проживали однією сім`єю, вели спільний побут, потім в 2022 році їхній тато ОСОБА_10 пішов служити, вони продовжили спілкування та в 2023 ОСОБА_10 зник безвісти, а в 2025 сім`я дізнавалась, що тато загинув.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_14 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, оскільки особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, які входять до такого колі осіб встановлюються станом на дату загибелі військовослужбовця. Оскільки ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , а чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на день смерті військовослужбовця заявниця, не входила до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Суд, заслухавши учасників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до лікарського сідоцтва про смерть № 642 від 12.07.2025 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 25 липня 2025 здійснено запис Коростишівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В довідці виданої виконкомом Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області № 33 від 20.02.2025 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживала в АДРЕСА_1 без реєстрації і перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2000 року.

Відповідно до довідки № 34 від 20.02.2025 зазначено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зник безвісти 16.12.2023 і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 мав наступний склад сім`ї: цивільна дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 інших близьких родичів на території сільської ради немає.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 розірвано 20 травня 2003 року, реєстраційний номер 66.

Також, позивачем надано письмові заяви ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , в яких вони зазначають, що ОСОБА_6 разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 проживали однією сім`єю.

Батьки військовослужбовця ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та ОСОБА_18 померли у 2004 році, також заявниця зазначено, що на момент загибелі ОСОБА_6 останній мав трьох повнолітніх дітей, записи про батька, яких були зроблені зі слів матері (як зазначено заявницею у судовому засіданні).

Частиною 1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Частиною 2 ст.3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Так, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 заявник зазначає, що встановлення таких фактів їй необхідно для отримання одноразової соціальної допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - військовослужбовця, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно ч.1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 зазначеної статті передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ст.16-1 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_8 ) зазначено, особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09 грудня 2023 року (далі - Закон № 3515-IX) було оновлено редакцію вказаної статті і викладено її у наступній редакції: До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень, встановлено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Згідно із частиною десятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 2 постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII, крім громадян рф або рб та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Так, абзацами 2 - 4 пункту 2 постанови КМУ № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пункті 1.4. розділу I наказу Міністерства оборони України № 45 від 25 січня 2023 року «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» відповідно до якого особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови КМУ № 168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Зокрема, в постанові Верховного суду України від 19.05.2026 року у справі № 600/1860/25-а зроблені наступні висновки: «право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події, що передбачено як положеннями Закону №2011-XII, так і підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою КМУ №168 та порядками №975 та № 45, що випливає із системного зв`язку статей 16, 16-1, 16-3 Закону №2011-XII та конкретизовано пунктом 2 постанови КМУ №168 і пунктом 3 Порядку №975.

При цьому визначення моменту виникнення такого права має вирішальне значення, оскільки саме з ним законодавець пов`язує встановлення кола осіб, уповноважених на його реалізацію. Такий підхід обумовлений природою спірної соціальної виплати як одноразової, цільової та такої, що підлягає розподілу між визначеним колом осіб у рівних частках, а відтак потребує чіткого та визначеного у часі встановлення суб`єктного складу її отримувачів.

Отже, саме станом на дату смерті військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату, підлягає визначенню коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII. Зазначене забезпечує принцип правової визначеності, стабільності бюджетних зобов`язань держави та унеможливлює зміну (збільшення або зменшення) суб`єктного складу отримувачів після настання юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення відповідного права.

З огляду на це подальші зміни законодавства, зокрема розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення суб`єктного складу осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, якщо таке право виникло до набрання чинності відповідними змінами. Звернення особи із відповідною заявою є способом реалізації вже набутого права, а не юридичним фактом, з яким закон пов`язує момент його виникнення.

Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду щодо застосування положень Закону №2011-XII, постанови КМУ №168 та Порядку №975 у правовідносинах, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у справі №280/9248/23 зазначено, що за пунктом 2 постанови КМУ №168 одноразова грошова допомога у розмірі 15000000 грн розподіляється рівними частками між усіма отримувачами, передбаченими статтею 16-1 Закону №2011-XII, а днем виникнення права на її отримання є дата загибелі особи, зазначена у свідоцтві про смерть. Крім того, сформульований вище підхід щодо визначення дати смерті військовослужбовця як моменту виникнення права на одноразову грошову допомогу узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10 травня 2023 року у справі №640/5320/19, від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, від 08 жовтня 2024 року у справі №280/9248/23 та від 10 жовтня 2024 року у справі №420/11608/23, у яких при вирішенні спорів цієї категорії застосовуються положення пункту 3 Порядку №975, якими визначено, що днем виникнення права на отримання такої допомоги є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

Зазначений підхід також узгоджується зі статтею 58 Конституції України та усталеною практикою Конституційного Суду України (зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012), відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; до події, факту або правовідносин застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Оскільки Закон № 3515-IX не містить положень про його зворотну дію, він не може змінювати коло осіб, які мали право на одноразову грошову допомогу станом на дату смерті військовослужбовця.

Таким чином, вирішення питання щодо належності особи до кола отримувачів повинно здійснюватися виключно виходячи з правового регулювання, чинного на момент виникнення права, тобто на дату смерті військовослужбовця.

Інше тлумачення призвело б до порушення справедливого балансу між правами осіб, які вже набули право на отримання допомоги станом на дату смерті військовослужбовця, та публічним інтересом у забезпеченні стабільності правового регулювання. Включення до кола отримувачів нових осіб після виникнення права неминуче зумовлює зменшення часток тих осіб, які на цей момент уже були визначені законом як отримувачі, що фактично звужує обсяг їхніх майнових прав. При цьому такий підхід є несумісним із принципом рівності перед законом, оскільки ставить осіб, які набули право раніше, у гірше становище порівняно з тими, хто такого права на момент його виникнення не мав, а також суперечить вимогам правової визначеності як складової верховенства права".

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з лікарського свідоцтва про смерть № 642 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 25 липня 2025 здійснено запис Коростишівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), таким чином ОСОБА_1 до визначеного статтею 16-1 Закону №2011-XII ( в редакції що діяла на дату сметі військовослужбовця ОСОБА_8 ) кола осіб, які мають право для отримання допомоги не відноситься, тобто права на отримання виплат станом на грудень 2023 року у заявниці не було

Таким чином, з урахуванням положень статті 16-1 Закону №2011-XII у редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця, встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу саме по собі не є юридичним фактом, з яким закон у цей період пов`язував виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, а відтак не може бути підставою для віднесення ОСОБА_1 до кола осіб, які мали право на таку виплату, а оскільки встановлення проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не породжує юридичних наслідків, а саме отримання одноразової грошової допомоги, а тому відсутні підстав для встановлення такого факту відсутні, а томму в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_6 з 21 травня 2003 року та до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_13 року слід відмовити

Враховуючи зазначене вище та керуючись ст.ст. 5,12,13,19,81,315-319,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_6 з 21 травня 2003 року та до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_14, місцезнаходження: АДРЕСА_4

Повний текст судового рішення складено 12.06.2026

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО