Рішення № 137432614, 16.06.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7014/25

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/353/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Чайківським Д.Я., за участю дистанційно представника позивача ОСОБА_1 , дистанційно представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пузіна Д.М., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Фінанс" до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Світ Фінанс" звернулось до суду з позовом про стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 11.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 261/РП/З9/2008-840 відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти на умовах Кредитного договору в повному обсязі. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 200 988,66 дол. США в порядку і на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено цільове використання Кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 3322 від 10.07.2008 р., що укладений між Позичальником та ОСОБА_4 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1500 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська с/р, с. Вишеньки. Згідно п.п. 1.3.1. Кредитного договору відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,49% відсотків річних. П.п. 3.3.2. Кредитного договору встановлена щомісячна сума мінімального необхідного платежу - 2 575,21 дол. США. Згідно п.п. 3.3.3. Кредитного договору Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по Кредиту, визначений у п.п. 3.3.2. цього договору щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. Відповідно до пунктів 1.4., 3.3.4. Кредитного договору кінцевий термін повернення Кредиту - 10 липня 2033 року. У відповідності до п. 3.1. Кредитного договору надання Кредиту проводиться шляхом видачі готівки Позичальнику через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена в іноземній валюті - доларах США. Згідно п. 1.5. Кредитного договору комісія за розрахунки за цим договором складає 3,5 % від суми виданих коштів, зазначених в п. 1.1. за винятком суми виданої на оплату цієї комісії. Згідно п. 8.4. Кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов`язань. Отже, позичальник отримав кредитні кошти у відповідності до умов Кредитного договору, що підтверджується заявою на видачу готівки № 633 від 11 липня 2008 року, з урахуванням комісії за розрахунки згідно за цим договором 3,5 % згідно п. 1.5. договору. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено Договір поруки від 11 липня 2008 року, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Також, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір, посвідчений 11 липня 2008 року Меленною Т.К., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 3327, згідно умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку Банку предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме:- земельну ділянку площею 0,1500 га., кадастровий номер якої 3220881300:03:005:0506, що розташована за адресою: село Вишеньки, на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

29.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» був укладений Договір № GL3N216952 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. за реєстровим № 268, в результаті чого ТОВ «Світ Фінансів» набуло права вимоги до ОСОБА_3 за Кредитним договором та

договорами забезпечення, в тому числі до ОСОБА_2 за Договором поруки.

Оскільки ОСОБА_3 належним чином не виконує умови договору, прострочена заборгованість за Кредитним договором (основний борг) за період з 10.07.2017 по 10.10.2017 р. становить - 10 300,84 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2025 р. складає - 433 382,08 грн..

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Світ Фінансів» прострочену заборгованість за Кредитним договором № 261/РП/39/2008-840 від 11.07.2008 року за період з 10.07.2017 по 10.10.2017 року у розмірі 10 300,84 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2025 року складає - 433 382,08 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 50200,00 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позові та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 , письмово, в заяві до суду зазначила, що з рішенням суду згодна і не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Пузін Д.М. позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, оскільки згідно п. 3.2. розділу 3 кредитного договору № 261/РП/39/2008-840 від 11.07.2008 зазначено, що моментом (днем) надання Кредиту вважається день утворення заборгованості на позичковому рахунку позичальника № НОМЕР_1 , відкритому у відділенні № 39 філії ВАТ КБ «Надра». Проте заява/договір на відкриття рахунку в ВАТ КБ «Надра» в матеріалах справи не міститься. Окрім цього, п. 4 на 2-му аркуші анкети-заяви укладеної із ОСОБА_3 зазначено, що підписанням цієї анкети-заяви вона доручає Банку відкривати рахунки відповідно до обраної платіжної картки чи обраного тарифного пакету і підтверджує свою згоду з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» і Тарифами Банку, та зобов`язується їх виконувати. Проте, з зазначеним Договором та Тарифами ОСОБА_3 не підписувала та не ознайомлювалась з ним. Позивачем не надано до суду Умов та правил обслуговування фізичних осіб в ВАТ КБ «Надра» при наданні банківських послуг, які діяли на момент укладання договору та які мали би бути підписані ОСОБА_3 . У у Позовній заяві зазначено, що ОСОБА_3 ознайомлена та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, однак, на підтвердження цього, Позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу. А тому, і відповідач 2 ОСОБА_2 із Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» і Тарифами Банку не ознайомлювався та не підписував. Окрім цього, сам пункт п. 4 на 2-му аркуші анкети-заяви укладеної із ОСОБА_3 , через зменшений шрифт, є грубим порушенням пп. 7 п. 12 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування». На підставі наданих позивачем доказів, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_3 , - ВАТ КБ «Надра» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст.11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, про які зазначав при подачі позову. В матеріалах справи не міститься також і детальний розрахунок заборгованості та виписок по рахунку. На теперішній час відсутні будь-які підтвердження отримання відповідачем повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, відповідно до Договору факторингу № GL3N216952 від 29.05.2020, укладеним між ВАТ КБ «Надра» (первісний кредитодавець) та ТОВ «Світ Фінанс», відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Позивачем не надано доказів на підтвердження отримання ним прав грошової вимоги за договором, чи дійсно Острадчук була включена до реєстру прав вимоги, у якій сумі перейшло право вимоги, не надано оригінал електронного договору факторингу. Крім того матеріали справи не містять також і доказів фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника). Розрахунків заборгованості за договором, копію якого додано до позовної заяви, матеріали справи не містять.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити. Кредитний договір між Банком та ОСОБА_3 вчинений у письмовій формі з дотриманням вимог, що ставляться до письмової форми, з визначенням усіх істотних умов договору (суми кредитування, цільового використання кредиту, плати за користування кредитом, строку кредитування, порядку надання та сплати кредитної заборгованості, розміру щомісячної суми мінімального платежу, нарахування відсотків тощо), підписаний власноруч сторонами правочину. В той же день між Банком та ОСОБА_2 , у забезпечення виконання Позичальником кредитного зобов`язання, було укладено Договір поруки. Належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами видачі Банком та отримання Позичальником кредитних коштів є Заява на видачу готівки № 633 від 11 липня 2008 року, зі змісту якої вбачається проведення операції з видачі ОСОБА_3 кредитних коштів згідно Кредитного договору № 261/РП/39/2008-840 на суму 193 954,06 дол. США, еквівалент у гривні 939 067,37 грн., та Меморіальний ордер № 635 від 11 липня 2008 року, зі змісту якого вбачається проведення операції комісії за розрахунки згідно Кредитного договору № 261/РП/39/2008-840 ПІБ ОСОБА_3 , на суму 34 059,42 грн., які було надано у якості письмових доказів при подачі позовної заяви. За змістом пункту 1.2. Кредитного договору цільове використання кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 3322 від 11.07.2008 року, що укладений між Позичальником та ОСОБА_4 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська с/р, с. Вишеньки. У долучених до позовної заяви письмових доказах міститься копія нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу земельної ділянки за реєстровим № 3322 щодо придбання Позичальником у ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська с/р, с. Вишеньки. Наведене дозволяє дійти висновку, що Позичальником за кредитні кошти було придбано зазначену вище земельну ділянку. Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з Відповідачів простроченої суми заборгованості за Кредитним договором, отже предметом доказування є виключно обставини видачі кредитних коштів, а не подальше їх використання Позичальником, водночас порушення Позичальником умов щодо цільового використання кредиту є підставою стягнення з Позичальника штрафу у відповідності до пункту 5.1. Кредитного договору. Відповідачі не надають доказів оплати кредитної заборгованості за період з 10.07.2017 року по 10.10.2017 року ані на користь Первісного кредитора ПАТ «КБ «Надра», ані на користь Нового кредитора ТОВ «Світ Фінансів». Відповідно виникнення кредитної заборгованості ані Позичальником, ані Поручителем не спростовано, а тому є наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Світ Фінансів» у повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши їх в сукупності з письмовими матеріалами справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 11.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 261/РП/З9/2008-840 відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти на умовах Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 200 988,66 дол. США в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено цільове використання Кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 3322 від 10.07.2008 р., що укладений між Позичальником та ОСОБА_4 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1500 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська с/р, с. Вишеньки. Згідно п.п. 1.3.1. Кредитного договору відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,49% відсотків річних.

П.п. 3.3.2. Кредитного договору встановлена щомісячна сума мінімального необхідного платежу - 2 575,21 дол. США.

Згідно п.п. 3.3.3. Кредитного договору Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по Кредиту, визначений у п.п. 3.3.2. цього договору щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця.

Відповідно до пунктів 1.4., 3.3.4. Кредитного договору кінцевий термін повернення Кредиту - 10 липня 2033 року.

У відповідності до п. 3.1. Кредитного договору надання Кредиту проводиться шляхом видачі готівки Позичальнику через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена в іноземній валюті - доларах США.

Згідно п. 1.5. Кредитного договору комісія за розрахунки за цим договором складає 3,5 % від суми виданих коштів, зазначених в п. 1.1. за винятком суми виданої на оплату цієї комісії. Згідно п. 8.4. Кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов`язань.

Позивачем надано докази отримання ОСОБА_3 кредитних коштів у відповідності до умов Кредитного договору (заява на видачу готівки № 633 від 11 липня 2008 року, меморіальний ордер №635 від 11.07.2008) (а.с.15,16).

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено Договір поруки від 11 липня 2008 року, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію такого виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак й в такому разі кредитор може звернутися з названою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Також, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір, посвідчений 11 липня 2008 року Меленною Т.К., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 3327, згідно умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку Банку предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме:- земельну ділянку площею 0,1500 га., кадастровий номер якої 3220881300:03:005:0506, що розташована за адресою: село Вишеньки, на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

29.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» був укладений Договір № GL3N216952 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. за реєстровим № 268, в результаті чого ТОВ «Світ Фінансів» набуло права вимоги до ОСОБА_3 за Кредитним договором та договорами забезпечення, в тому числі до ОСОБА_2 за Договором поруки.

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Із правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23 вересня 2015 року по справі №6-979цс15, вбачається, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь яких підстав не отримав вказане повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в договорі позики, і таке виконання було б належним у відповідності до положень статті 516 ЦК України.

Крім того, суд зауважує, що договір Договір № GL3N216952 про відступлення прав вимоги є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавався, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована, а отже, є обов`язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України). Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Пузіна Д.М. в судовому засіданні було оглянуто оригінали письмових доказів, зокрема таких як, Договору факторингу № GL3N216952 від 29.05.2020 року укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Світ Фінансів» про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. за реєстровим № 268, який містить повну та вичерпну ідентифікацію грошової вимоги до Відповідача.

Головним юридичним фактом, що створює права для позивача та обов`язки для відповідача, є сам підписаний і чинний договір факторингу, тобто документ, який підтверджує, що первинний кредитор передав, а новий прийняв документи (право), що засвідчують право вимоги.

Враховуючи, що право вимоги позивача виникло безпосередньо з підписаного сторонами договору факторингу, умови якого дозволяють чітко встановити перехід права вимоги за зобов`язаннями відповідача, відсутність у матеріалах справи проміжного технічного документу (електронного протоколу) не спростовує факт набуття позивачем статусу нового кредитора, відтак позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах, а заперечення представника відповідача ОСОБА_2 з цього приводу, суд визнає необґрунтованими.

Оскільки ОСОБА_3 належним чином не виконує умови договору, прострочена заборгованість за Кредитним договором (основний борг) за період з 10.07.2017 по 10.10.2017 р. становить - 10 300,84 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2025 р. складає - 433 382,08 грн..

Не заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_2 щодо того, що матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем кредитними коштами, оскільки ОСОБА_3 не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, позов нею визнано, то правильність і правомірність визначення зобов`язань за ним судом не оцінюється.

При цьому, суд також відхиляє доводи відповідача ОСОБА_2 щодо ненадання розрахунку заборгованості, оскільки позивач просить стягнути кошти за неналежне виконання умов договору в період 10.07.2017 по 10.10.2017 р., в розмірі згідно з графіком погашення заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі не виконали вимог закону, не дотримались умов договору, тому з них на користь позивача належить стягнути за неналежне виконання умов договору, відтак позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору стягуються згідно положень ст.141 ЦПК України.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу в розмірі 50200,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1ч.3ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: розрахунок наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, те що позивачем не надно доказів понесення ним транспортних витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 25000 гривень. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 4-12,141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 207,512-517,525,526,530,549,553,554,610-612,628,629,638,1054,1055 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» прострочену заборгованість за Кредитним договором № 261/РП/39/2008-840 від 11.07.2008 року за період з 10.07.2017 по 10.10.2017 року у розмірі 10 300,84 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2025 року складає - 433 382 (чотириста тридцять три тисячі триста вісімдесят дві) гривни 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" по 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) гривень 36 копійок судових витрат зі сплати судового збору та по 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ ФІНАНСІВ", адреса місця знаходження: 04071,м. Київ,вул. Хорива, 7 , оф. 17-18, ЄДРПОУ 39726558.

Відповідач ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.