Ухвала суду № 137432078, 16.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17769/26

У Х В А Л А

16 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Рождественського Микити Вадимовича (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10, код ЄДРПОУ/Умовний код 0352855221) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, вул. Лінія, 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) до Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691), Одеської міської військової адміністрації (м. Одеса, пл. Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 45947087), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 38721915) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12.06.2026 надійшла позовна заява керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Рождественського Микити Вадимовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області стосовно невжиття заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,02 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, розроблення та затвердження документації із землеустрою, внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2. Зобов`язати Одеську міську раду та Одеську міську військову адміністрацію Одеського району Одеської області забезпечити відповідно до вимог законодавства України встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб звичайний» площею 0,02 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, шляхом організації робіт з розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб звичайний» площею 0,02 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, встановлення його меж в натурі (на місцевості) та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі території і пов`язані з її статусом обмеження у використанні земель.

В обгрунтування позовних вимог зазначили, що рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 01.10.1993 за № 496-ХХІ встановлено об`єкт природно заповідного фонду ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,02 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.07.2024 № 664 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» (зі змінами) вищезазначена ботанічна пам`ятка знаходиться на утриманні Комунального підприємства «Міськзелентрест» (лист Департаменту екології та розвитку рекраційних зон Одеської міської ради від 12.05.2026 № 1010/04-07/26). Відповідно до статей 5, 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації видано наказ від 03.06.2026 № 53-ОД «Про затвердження Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Дуб звичайний» та оформлено відповідні охоронні зобов`язання: від 04.06.2026 № ППбот/МЗ-22 на Департамент Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.06.2026 2 екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, від 04.06.2026 № ППбот/ МЗ-23 на комунальне підприємство «Міськзелентрест» Одеської міської ради. Відповідно до вищезазначеного Положення про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення встановлено, що ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Дуб звичайний» створена рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 01.10.1993 № 496-ХХІ. Метою створення Пам`ятки природи є охорона та збереження у природному стані вікового дерева породи Дуб звичайний.

Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, що протягом тривалого часу уповноваженими суб`єктами не вжито заходів щодо визначення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Звичайний», площею 0,02 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, та встановлення їх в натурі (на місцевості). Відомості про ці межі та межі обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру не внесені, що не забезпечує реальної охорони території об`єкта природно-заповідного фонду, створює загрозу цілісності пам`ятки природи та може призвести до його пошкодження або знищення. Бездіяльність з даного питання може призвести до негативних наслідків для об`єкту природно-заповідного фонду, який має історичну та природну цінність не тільки для територіальної громади, а й для держави в цілому. Так, відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 09.06.2026 № 1564/06/05-35/2-26/2031 зазначено, що відповідні матеріали про розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб звичайний» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, площею 0,02 га від Одеської міської ради на адресу департаменту не надходили. З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.05.2026 № 10-15-0.31-3126/2-26 з`ясовано, що до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, який ведеться Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та його структурним підрозділом, проект землеустрою з організації і встановлення меж території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб звичайний», площею 0,02 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, на теперішній час не надходив. Листом Комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради від 18.05.2026 за № 1261 надано до окружної прокуратури лише копію охоронного зобов`язання щодо вказаного об`єкту, що також свідчить про відсутність запитуваного проекту землеустрою. З листа Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 12.05.2026 № 1010/04-07/26 з`ясовано, що зазначеним департаментом заходів щодо розробки проєкту землеустрою з організації і встановлення меж території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб звичайний» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30/32, не вживалося. Водночас, інформація щодо вжиття Одеською міською радою та її виконавчими органами заходів з організації та встановлення меж зазначеної пам`ятки природи місцевого значення відсутня.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Щодо обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В абзаці 1 частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях:

- у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі №826/13768/16.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275), пунктом 1 якого передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом підпункту 2 пункту 3, підпункту «б» підпункту 2, підпункту 5 пункту 4, пункту 7 вищезазначеного Положення основними завданнями Держекоінспекції є, окрім іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про охорону земель, надр, зокрема щодо: додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

звертається до суду із позовом, зокрема, щодо: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно - заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Держекоінспекції. Зміст наведених положень законодавства підтверджує наявність у Держекоінспекції та її територіальних органів права на звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідних суб`єктів, що порушують вимоги законодавства про природно-заповідний фонд.

Реалізації права Інспекції на звернення до суду з позовом передує реалізація нею своїх повноважень щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у встановленому законодавством порядку.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 08 грудня 2020 року у справі №809/807/17 та від 25 січня 2023 року у справі №380/9452/21.

У даному випадку, звертаючись до суду, прокурор стверджує, що Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до цього часу не вжито заходів в судовому порядку щодо розроблення Одеською міською радою та Одеською міською військовою адміністрацією Одеського району Одеської області меж об`єкта природно заповідного фонду в натурі (на місцевості).

З вищезазначеного випливає, що порушення вимог чинного законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині забезпечення охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду Одеською міською радою та Одеською міською військовою адміністрацією Одеського району Одеської області упродовж тривалого часу не усунуто.

З огляду на наведене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), у зв`язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином. Позивача повідомлено про представництво інтересів держави.

У аспекті наведеного суддя звертає увагу, що ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави.

На думку судді, наведені прокурором обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави», а означені ним обставини свідчать про невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави у відповідній сфері.

Аналогічний підхід до визначення правової природи спірних правовідносин відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №380/9452/21, а також у постановах від 30 липня 2024 року у справі №260/1174/21, від 31 липня 2025 року у справі №420/14210/23, від 11 листопада 2025 року у справі №580/9300/23.

З урахуванням вище викладеного суддя вважає, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст.170 КАС України - відсутні.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду позовну заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Рождественського Микити Вадимовича.

Відкрити провадження у адміністративній справі за керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Рождественського Микити Вадимовича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити третій особі строк для надання пояснень та доказів по справі щодо позову протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії адміністративного позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв`язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА