Рішення № 137431954, 16.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38051/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «САПФІР» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025 року за №13100364/24768183, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області; зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 71 від 19.07.2024 року на суму 673 747,20 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 112 291,20 грн. датою її направлення для реєстрації; визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025 року за №13100363/24768183, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області; зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №73 від 19.07.2024 року на суму 943 246,08 грн, у т.ч ПДВ 20% - 157 207,68 грн. датою її направлення для реєстрації; визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025 року за №13100391/24768183, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області; зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 75 від 19.07.2024 року на суму 359 331,84 грн, у т.ч. ПДВ 20%- 59888,64 грн. датою її направлення для реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, однак рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних на підставі пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податку. На виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. Не зважаючи на подання платником податків усіх необхідних документів, спірні податкові накладні зареєстровані не були, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.

Ухвалою судді від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.12.2025 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час моніторингу було підтверджено відповідність операцій МПП «САПФІР» пункту 3 Критеріїв ризиковості через відсутність підприємства в Реєстрі платників акцизного податку на дату здійснення операцій із підакцизним товаром (код УКТЗЕД 2711190000). Товар був ввезений у липні 2024 року, тоді як статус платника акцизу позивач отримав лише у січні 2025 року, що порушує приписи п. 216.4 ст. 216 ПКУ. У зв`язку з цим надані позивачем пояснення та копії документів не можуть вважатися достатніми для підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, а самі первинні документи визнані такими, що складені та оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

03.12.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою реалізований Кемпінг-газ (220 г) у тарі до 5 літрів використовується для побутових потреб, не підпадає під законодавче визначення пального для заправки ДВЗ і згідно з пп. 14.1.212 ПКУ не вважається реалізацією горючого, що виключає необхідність реєстрації підприємства платником акцизу та застосування п. 3 Критеріїв ризиковості. Окрім того, підприємство спростувало твердження ДПС щодо дати ввезення товару, вказавши на наявність митної декларації від 10.07.2024, а не 2025 року. При цьому Комісія не надіслала попереднього повідомлення про потребу в додаткових документах, обмежилася шаблонним загальним переліком порушених первинних документів без їхньої конкретизації, чим порушила вимоги Порядку № 520 та створила стан правової невизначеності. Позивач також звернув увагу суду на непослідовність і вибірковість дій фіскального органу, який раніше безперешкодно реєстрував багато аналогічних податкових накладних за ідентичним пакетом документів у межах того самого договору з ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА».

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «САПФІР» (код ЄДРПОУ 24768183) зареєстроване 03.04.1997 та здійснює господарську діяльність, зокрема, за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, яка пов`язана з імпортом та оптовим продажем на території України зрідженого побутового газу для кемпінг-плит (кемпінг газ Campin 220 грам, код УКТЗЕД 2711190000).

Товар (кемпінг газ) було ввезено позивачем на митну територію України від турецького постачальника AKBA KOZMETIK GIDA VE DAYANIKLI TUK. MALL.SAN. VE.TIC.LDT.STI в межах міжнародного контракту № 1від 03.01.2023 року (інвойс № AKB2024000000057 від 04.07.2024) та розмитнено 10.07.2024, що підтверджується вантажною митною декларацією № 24UA903110003958U7.

Для забезпечення логістики імпортованого товару позивач залучив перевізника ТОВ «САН ЛАЙН» (договір-заявка від 02.07.2024; акт наданих послуг від 10.07.2024), а сам Товар після митного оформлення зберігався на орендованих складських приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. Базова, буд. 4, відповідно до договорів суборенди з ТОВ «СЕВЕНС СТОРИДЖ» № 41/22 від 01.06.2022 та № 35/23 від 01.04.2023.

17.05.2022 між МПП «САПФІР» (постачальник) та ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» (покупець) було укладено договір поставки № ВС/1118801/6420/АЕ, на виконання умов якого позивач через 9 днів після розмитнення товару, а саме 19.07.2024 здійснив поставку газу скрапленого в балонах по 220 грам на користь покупця.

Факт реалізації та транспортування із залученням транспортних послуг ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 товару покупцеві підтверджується видатковими накладними № 190713, № 190714, № 190715 від 19.07.2024, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними № 190724-1, № 190724-2, № 190724-3 від 19.07.2024.

Покупець здійснив оплату за отриманий товар на розрахунковий рахунок МПП «САПФІР» у період з 25.07.2024 по 14.05.2025. При цьому через технічну помилку в обліковій системі ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» у призначеннях платежів (окрім двох платіжних доручень від 07.08.2024) некоректно відобразило номер договору як « 3779663/6420-ТС», що було виправлено та підтверджено листом про некоректне зазначення номера договору № 16/05 від 16.05.2025.

За фактом здійснення господарських операцій від 19.07.2024 року МПП «САПФІР» склало три податкові накладні та направило їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН): № 71 на суму 673 747,20 грн (ПДВ 112 291,20 грн); № 73 на суму 943 246,08 грн (ПДВ 157 207,68 грн); № 75 на суму 359 331,84 грн (ПДВ 59 888,64 грн) - на загальну суму з ПДВ 1 976 325,12 грн.

Згідно з отриманими квитанціями від 15.08.2024, Головне управління ДПС в Одеській області зупинило реєстрацію вказаних податкових накладних на підставі відповідності операцій пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165), у зв`язку з відсутністю відомостей про позивача в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо товару за кодом УКТЗЕД 2711190000, та запропонувало надати пояснення й копії підтверджувальних документів.

Як зазначає позивач у заявах по справі, МПП «САПФІР» скористалося своїм правовим статусом неплатника акцизу для даного виду операцій, керуючись пп. 14.1.212 ПКУ, згідно якої відпуск пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно неплатниками-виробниками не вважається реалізацією пального, і подало через електронні канали зв`язку три повідомлення про надання пояснень та копій документів (№ 1, № 2, № 3 від 18.07.2025 року) разом із пакетами первинних документів (16, 18 та 17 документів відповідно).

За результатами їх опрацювання Комісія регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області прийняла рішення від 22.07.2025 року № 13100364/24768183, № 13100363/24768183 та № 13100391/24768183 про відмову в реєстрації податкових накладних із формулюванням «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства», проте не конкретизувала самі порушення.

30.07.2025 позивач подав до Державної податкової служби України скарги на зазначені рішення комісії регіонального рівня, додавши розширений пакет документів, який доповнював та підтверджував легальність і реальність здійснених комерційних операцій, проте за результатами їх розгляду Комісією центрального рівня прийнято рішення від 11.08.2025 року за № 32503/24768183/2, № 32504/24768183/2 та № 32502/24768183/2 про відмову в задоволенні скарг.

Вичерпавши заходи адміністративного оскарження та не погоджуючись зі спірним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня, з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165).

Відповідно до п. 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Так, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що позивач відповідає вимогам пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якою зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, у Додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з пунктом 3 - відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Проте отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач послався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик операції йдеться.

Таким чином, наведені вказані недоліки квитанцій, окрім того що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №520).

Так, п. 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно з п. п. 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", та «Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З огляду на матеріали справи, мотивуючи відмову наданням копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, контролюючий орган не конкретизував, які саме із наданих позивачем документів (договори, ВМД, ТТН чи банківські виписки) містять дефекти, та в чому саме ці порушення полягають.

Суперечливість позиції відповідача також підтверджується тим, що рішення регіонального рівня засновані на дефектності документів, тоді як рішення центрального рівня за результатами розгляду скарг на їх ненаданні, що є взаємовиключними обставинами.

Натомість матеріали справи свідчать, що позивач надав вичерпний пакет первинної документації, який розкриває ланцюг господарських операцій (від імпорту, логістики та зберігання товару до його фінальної реалізації й оплати покупцем), а податковий орган раніше безперешкодно реєстрував аналогічні податкові накладні у межах цього ж договору, що свідчить про упередженість, вибірковість та непослідовність його дій.

Досліджуючи підставу зупинення реєстрації податкових накладних за пунктом 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, суд вважає твердження відповідача про необхідність реєстрації МПП «САПФІР» платником акцизного податку на дату здійснення операцій безпідставними та такими, що ґрунтується на хибному тлумаченні норм права.

Позивач здійснював оптовий продаж зрідженого побутового газу для кемпінг-плит («Кемпінг газ Campin 220 грам»), який міститься у споживчій тарі ємністю 220 грамів.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, операції з фізичної передачі пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) не вважаються реалізацією пального, якщо вони здійснюються не його виробником.

Оскільки позивач є виключно імпортером, а не виробником зазначеного товару, а ємність тари не перевищує встановлений законом ліміт у 5 літрів, на дані операції не поширюються вимоги щодо обов`язкової реєстрації суб`єкта господарювання у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального.

Крім того, суд критично оцінює посилання ГУ ДПС на ввезення товару у липні 2025 року та отримання статусу платника акцизу у січні 2025 року, оскільки з наявної у матеріалах справи копії ВМД № 24UA903110003958U7, СMR до інвойсу №AKB2024000000057 від 04.07.2024 із відміткою Державної митної служби України від 10.07.2024 вбачається, що товар розмитнено 10.07.2024, який в подальшому реалізовано 19.07.2024 (видаткові накладні № №ВВ 190713, ВВ 190714, ВВ 190715).

Суд зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Водночас, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року по справі № 640/11321/20, від 30.11.2021 року по справі №340/1098/20.

Будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем суду не надано.

Відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

За викладених обставин суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкових накладних не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлюють обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому Верховний Суд, переглядаючи рішення судів нижчих інстанцій, зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова 7 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20; адміністративне провадження № К/9901/20572/21).

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну ПН, суд виходить з наступного.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений із застосуванням належного способу захисту порушеного права, а тому суд вважає вказані позовні вимоги підлягаючими до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

При цьому суд враховує, що вимога про визнання протиправними дій як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішень) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

При цьому суд враховує, що вимога про визнання протиправними дій як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішень) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

У позовній заяві зазначено, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, проте на момент вирішення справи до суду не надано рахунків, актів приймання виконаних робіт та ін., які б підтверджували понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САПФІР» (65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 13; ЄДРПОУ 24768183) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, М. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; ЄДРПОУ 44069166), ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, 9; ЄДРПОУ 43005393) про визнання скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025 року за №13100364/24768183, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області.

Зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 71 від 19.07.2024 року на суму 673 747,20 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 112 291,20 грн. датою її направлення для реєстрації.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025 року за №13100363/24768183, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області.

Зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №73 від 19.07.2024 року на суму 943 246,08 грн, у т.ч ПДВ 20% - 157 207,68 грн. датою її направлення для реєстрації.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2025 року за №13100391/24768183, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області.

Зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 75 від 19.07.2024 року на суму 359 331,84 грн, у т.ч. ПДВ 20%- 59888,64 грн. датою її направлення для реєстрації.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «САПФІР» судовий збір у розмірі 9084 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк