Ухвала суду № 137431853, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15184/25

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі № 420/15184/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/15184/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,14, 1,197 та 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 12.11.2024 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

09.04.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/15184/25.

Ухвалою від 17.04.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/15184/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

20.05.2026 року Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/15184/25, який обґрунтований наступним.

Так, відповідач вказує, що Головним управлінням на підставі судового рішення у справі від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 ОСОБА_1 рішенням від 11.02.2026 проведено перерахунок пенсії з 12.11.2024. Розмір пенсії після виконання рішення суду з 12.11.2024 становить 4413,27 грн. Сума боргу за період з 12.11.2024 по 28.02.2026 склала 14562,07 грн, з 01.03.2026 по 31.05.2026 - 2481,97 грн. Загальна сума боргу на теперішній час становить 17044,04 грн. Частину нарахованої доплати ОСОБА_2 зараховано на картковий рахунок в банківській установі в розмірі 8622,62 грн (у березні 2026 року - 4000,00 грн та 460,47 грн, у квітні 2026 року - 3270,00 грн та 892,15 грн). Станом на 13.05.2026 залишок невиплачених коштів становить 8421,42 грн. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік. Механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду, який передбачає здійснення виплат за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати визначено пунктом 14 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України па 2026 рік. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Порядок). Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Пунктом 6 Порядку передбачено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяіцо, в якому здійснюється виплата. Відтак сума коштів, що обчислена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі №420/15184/25 виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Головним управлінням листом від 13.05.2026 №1500-0504-5/72816 здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів з Державного бюджету України для виплати нарахованої заборгованості за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі №420/15184/25.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі №420/15184/25; у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту звільнити від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та встановити Головному управлінню додатковий (новий) 3 (трьох) місячний строк для його повторного подання.

Ухвалою від 25.05.2026 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.

29.05.2026 року до суду від представника позивачки надійшли пояснення, в яких вона вказує, що у звіті про виконання судового рішення у справі № 420/15184/25 йдеться, що розмір пенсії позивачки має становити 4413,27 грн. без урахування її індексації 2026 року. Відповідач зауважує, що ним погашено частину ретроспективної заборгованості перед ОСОБА_1 за період з 12.11.2024 року у сумі 8622,62 грн., що не заперечується позивачкою. Проте поточна пенсія ОСОБА_1 змін не зазнала позивачка продовжує отримувати пенсію у розмірі 3725 грн. Позивачка наголошує, що на можливість «невиплати» їй поточної пенсії Постанова № 821 впливу не має, оскільки за приписами п. 1 Порядку ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Тобто до виконання судового рішення у цій справі, зокрема в частині виплати поточної пенсії ОСОБА_1 , розмір якої визначений з урахуванням висновків суду у справі № 420/15184/25, Постанова № 821 жодного відношення не має. Окремо варто наголосити, що за логікою Уряду Постанова № 821 чітко визначає встановлення особливого порядку виплати заборгованості по пенсійних виплатах на виконання рішень суду за період, що вказаний в рішенні суду і по день набрання чинності таким рішенням та особливості таких виплат цієї заборгованості, виходячи з фінансових можливостей бюджету Пенсійного фонду України, виділених КМУ. Однак, даний Порядок №821 не поширює свою дію на поточну виплату пенсій після проведення розрахунків пенсійним органом на виконання рішення суду. Тобто відповідач помилково поширює дію Постанови №821 на порядок виконання рішення у цій справі і на виплату поточної пенсії позивачці з 16.01.2026, що не відповідає вимогам діючого законодавства та висновкам суду у справі № 420/15184/25. Таким чином станом на 20.05.2026 суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які б ускладнювали виконання судового рішення та робили б неможливим формування у відповідній базі пенсійного фонду нарахування по позивачці пенсії у визначеному розмірі (4413,27 грн. без урахування індексації 2026 року). З огляду на викладене, представник позивачки просить суд відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у прийнятті звіту на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 420/15184/25; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 420/15184/25; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 420/15184/25 у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 11.02.2025 року ОСОБА_1 проведено індексацію та перерахунок пенсії з 12.11.2024 року.

Розмір пенсії після виконання рішення суду становить 4413,27 грн.

Сума боргу за період з 12.11.2024 по 28.02.2026 склала 14562,07 грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку.

Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області нарахована доплата ОСОБА_1 за період з 01.03.2026 по 31.05.2026, яка становить 2481,97 грн.

Таким чином, загальна сума боргу складає 17044,04 грн.

Як вказує Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 зараховано на картковий рахунок частину доплати в розмірі 8622,62 грн.

Станом на 13.05.2026 залишок боргу становить 8421,42 грн.

13.05.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплати за рішенням суду ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 виконане відповідачем в частині здійснення індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку з цим проведено перерахунку пенсії, починаючи з 12.11.2024 року.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 залишається невиконаним в частині здійснення виплати ОСОБА_1 суми нарахованої доплати пенсії за період з 12.11.2024 року по 31.05.2026 року.

Водночас, суд зауважує, що на день розгляду даного звіту відповідачем наведено обґрунтовані підстави, які ускладнюють виконання судового рішення, а також вжито достатніх заходів для виконання рішення суду, які мають забезпечити своєчасне і повне виконання. Відсутність остаточного та повного виконання рішення суду наразі має об`єктивний характер, зумовлений відсутністю коштів у відповідача, що від нього не залежить.

Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 382-3 КАС України, передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 та встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту в частині здійснення виплати ОСОБА_3 суми нарахованої доплати пенсії.

З урахуванням наведенного, відсутні підстави для накладення штрафу.

У зв`язку з тим, що суддя Лебедєва Г.В. з 01.06.2026 року по 10.06.2026 року перебувала у відпустці, а 11.06.2026 року та 12.06.2026 року у відрядженні, ухвалу постановлено після виходу судді.

Керуючись ст.ст. 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі № 420/15184/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 суми нарахованої доплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у строк протягом трьох місяців з моменту отримання даної ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року у справі № 420/15184/25 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 суми нарахованої доплати пенсії.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва