Рішення № 137431457, 08.06.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/91/26

Провадження по справі №2-о/276/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Сачка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті військовослужбовця, з участю заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, виконуючи бойовий наказ при захисті Батьківщини, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначила, що ОСОБА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, рахується зниклим безвісти після виходу на бойове завдання 07.03.2024. У березні 2024 року за даним фактом було зареєстровано кримінальне провадження №12024060460000080 за ч. 1 ст. 115 КК України від 12.03.2024 року.

З пояснень військовослужбовців, які разом з ОСОБА_2 брали участь у виконанні бойового завдання, вбачається, що останній загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконуючи бойовий наказ під час здійснення захисту Батьківщини поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області.

ОСОБА_1 звернулась із заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі про проведення державної реєстрації смерті чоловіка, проте їй було відмовлено, оскільки відсутній документ, який може бути прийнятий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для здійснення державної реєстрації смерті на території України, одержання свідоцтва про смерть державного зразка, вирішення соціально-побутових питань.

Ухвалою судді від 15.01.2026 відкрито окреме провадження у справі.

01.04.2026 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_8 - ОСОБА_14. надійшли додаткові пояснення, де він вказує, що подана заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, так як представником заявника на підтвердження вимог заяви надано лише копію акта службового розслідування, в якому зазначено вірогідне припущення про загибель ОСОБА_2 , а достатніх фактів цього розслідуванням не здобуто. Також представник зазначив, що підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, слід прийти до висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

В судовому засіданні заявник та її представник адвокат Сачок А.В. просили задовольнити заяву з підстав, викладених в ній.

Начальник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направила заяву про проведення розгляду справи без участі їх представника, зазначила, що при розгляді справи по суті слід виходити з матеріалів справи та норм чинного законодавства.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8, в судове засідання 08.06.2026 повторно не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому суд розглянув справу без їх участі.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

За правилами ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а в п. 9 цієї ж частини статті передбачена можливість встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають, зокрема, смерть фізичної особи. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів, зокрема, смерті.

В пункті 1 глави 5 Розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 13 травня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №18 (а.с.16).

Сторони від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ( а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10.03.2002 року помер батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ( а.с.19).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.11.2006 року померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ( а.с.20).

Відповідно до витягу із наказу №2 від 02.01.2024 солдата ОСОБА_2 , солдата резерву 322 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , призначено наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 01.01.2024 року №1-РС, на посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини № НОМЕР_6 , ВОС-103061 А зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_5 та на всі види забезпечення з 02.01.2024 ( а.с.22).

Згідно довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) №190/ 1534 від 03.12.2024 року солдата ОСОБА_2 , зараховано в розпорядження командира НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Він проходив службу з 25.11.2023 по 31.12.2023 у військовій частині НОМЕР_8 на посаді курсант, з 01.01.2024 по 01.01.2024 у військовій частині НОМЕР_9 на посаді солдат резерву, з 02.01.2024 по 15.09.2024 у військовій частині НОМЕР_5 на посаді гранатометник, з 16.09.2024 по т.ч у розпорядженні військової частини НОМЕР_5 ( а.с.23-24).

Відповідно до сповіщення сім`ї №113 від 10.03.2024 року сповіщено ОСОБА_1 , про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Іванівське, Донецької області, зник безвісти, внаслідок мінометного обстрілу. Проведені пошукові заходи результату не дали ( а.с.25).

Згідно з витягом із єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250404- 00020354 від 04.04.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 21.02.2025 року надано статус учасника бойових дій на підставі ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» стаття 6 пункт 19 ( а.с.26).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі заяви заява ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження №12024060460000080 за ч. 1 ст. 115 КК України від 12.03.2024 року за фактом того, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_5 , зник 07.03.2024 під час виконання бойового завдання поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області (а.с.27).

Згідно з витягом з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 06.05.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій) ( а.с.29-30).

Відповідно до акту службового розслідування по факту безвісті зниклого солдата ОСОБА_2 за особливих обставин та втрати майна, перебуваючи в підпорядкуванні 12 шр 4 шб 5 ошбр військовослужбовець гранатометник 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти солдат ОСОБА_2 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 №170/1059дск від 19.12.2023 року та усного бойового розпорядження командира 12 шр НОМЕР_10 шб НОМЕР_11 ошбр від 05.03.2024 року був визначений для виконання бойового завдання на передовій ВП «НЕПТУН» в районі н.п. Іванівське. Згідно інформації від командира НОМЕР_12 шр 4 шб НОМЕР_11 ошбр, під час заміни особового складу на ВП «ІНФОРМАЦІЯ_9» 4 шб в районі орієнтиру «ІНФОРМАЦІЯ_10» поблизу населеного пункту Іванівське, зміна попала під мінометний обстріл з напрямку Бахмут. Безвісті пропав солдат ОСОБА_2 гранатометник 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_13 об ТрО. За наявних даних вважає, що військовослужбовець зник безвісті за особливих обставин.

Відповідно до наданих в ході службового розслідування пояснень солдата ОСОБА_7 , водія 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 , 06.03.2024 року він та ОСОБА_8 отримали наказ від командира 12 шр 4 шб 5 ошбр про вихід на вогневу позицію «НЕПТУН». Під час виходу на позицію приблизно о 23:30 відбувся мінометний обстріл. В цей час вони були на півдорозі до позиції в посадці. Після обстрілу він почав шукати ОСОБА_9 . Він не відзивався, тому солдат повернувся, щоб його знайти. Солдат увімкнув фонарик і побачив, що збоку від дороги на курдах лежав ОСОБА_10 . Коли він його оглянув, то виявив обличчя і верхньої частини тіла і було багато крові. ОСОБА_10 не подавав ознак життя. За його запитом та після доповіді командиру 12 шр про ОСОБА_9 , про його стан, командир 12 шр дозволив повернутися назад. Уночі 07.03.2024 року солдата повернули у підрозділ.

Відповідно до пояснення солдата ОСОБА_11 оператора розвідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 . Перебуваючи в складі позаштатного підрозділу БпЛА по веденню розвідки в районі виконання завдань згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 виконував завдання з аеророзвідки поблизу населеного пункту Іванівське, Донецької області на позиції «ІНФОРМАЦІЯ_11». 06.03.2024 року о 23:40 годин з метою аеророзвідки оператору розвіднику дали запит на огляд місцевості біля орієнтиру «ІНФОРМАЦІЯ_10 3» та «ІНФОРМАЦІЯ_12». На підльоті він побачив як група з двох військовослужбовців потрапили під ворожий мінометний обстріл. Пролетів до орієнтиру «ІНФОРМАЦІЯ_12» оператор розвідник провівши огляд, місцевості, повернувся до групи військовослужбовців для перевірки їх положення на місцевості. 07.03.2024 року о 00:40 годин приблизно помітив як один із військовослужбовців пізніше по радіо перемовинам оператор розвідник почув, що це солдат ОСОБА_12 із 2 стрілецької роти підсвічуючи ліхтариком підійшов до тіла іншого військовослужбовця, яким виявився солдат ОСОБА_8 та вже на той момент був мертвим, це було повідомлено по радіо перемовинам. Після чого від командира 12 шр 4 шб була команда до солдата ОСОБА_13 швидко повертатися назад до евакуаційної групи. Тіло солдата ОСОБА_2 залишилось поблизу орієнтира «ІНФОРМАЦІЯ_10 3», евакуація тіла неможлива у зв`язку з постійними мінометними обстрілами противника.

Службовим розслідуванням було встановлено, що солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході виконання бойового завдання поблизу н.п. Іванівське Донецької області у результаті мінометних обстрілів ворогом отримав поранення голови несумісне з життям. Евакуація тіла була неможлива, у зв`язку з постійними мінометними обстрілами противника (102-110).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив пояснення, надані в ході службової перевірки. Свідок також зазначив, що наразі є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_14 . 06.03.2024 перебував на бойовій позиції та керував дроном розвідником з приладом нічного бачення, спостерігав за ворогом і бійцями ЗСУ. Приблизно о 23 год. 40 хв. 2-є військовослужбовців потрапили під мінометний обстріл ворога, після чого один з них повернувся живий а інший залишився в нерухомому стані на місці. Орієнтовно через 1 годину після цього свідок повторно провів аеророзвідку місця обстрілу, однак військовослужбовець не подавав жодних ознак життя, його тіло не змінило положення. У подальшому дізнався від свого командира, що зазначений військовослужбовець - це ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 зазначено, особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору. Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обгрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Тобто, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті, заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення свідка, суд вважає, що надані заявницею й досліджені судом докази в достатній мірі підтверджують факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області внаслідок мінометних обстрілів під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Допитаний в судовому засіданні свідок, покази якого є доказом у справі відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 76 ЦПК України, який був безпосереднім очевидцем та учасником подій, а також надані під час службової перевірки пояснення військовослужбовців ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , переконливо вказують, що вони особисто бачили тіло військовослужбовця ОСОБА_2 без ознак життя. Вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 загинув на бойовій позиції під час мінометного обстрілу, тобто підтверджують факт його смерті.

За наведених обставин, суд вважає, що надані докази достовірно вказують на факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 на бойовій позиції, тобто свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, що дає суду підстави встановити факт його смерті на підставі пункту 9 частини 1 статті 315 ЦПК України, оскільки судом беззаперечно встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджується матеріалами службового розслідування, за обставин, які загрожували його смерті.

Аргументи представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_8 про те, що заявнику слід звернутись із заявою про оголошення судом особи померлою, суд відхиляє, оскільки в ході судового розгляду справи на підставі належних, допустимих та переконливих доказів встановлено достатні підстави стверджувати саме про смерть військовослужбовця ОСОБА_2 в конкретний день та місці.

Для заявниці встановлення факту смерті чоловіка необхідно для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 в органах РАЦС, одержання свідоцтва про смерть державного зразка та вирішення соціально-побутових питань, оскільки від цього залежить виникнення її особистих та майнових прав як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

За таких обставин, оскільки заявниця фактично просить встановити факт смерті чоловіка, який був військовослужбовцем Збройних Сил України та загинув під час проходження військової служби під час ведення бойових дій, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд дійшов висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 259, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті військовослужбовця задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце народження: с-ще Хорошів, Житомирський район Житомирської області), який, виконуючи бойовий наказ при захисті Батьківщини, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Заявник: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_15 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_13, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_16 .

Заінтересована особа: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місцезнаходження: майд. Соборний 1, м. Житомир, код ЄДРПОУ: 42506517.

Повний текст рішення складено 15.06.2026.

Суддя А.М. Збаражський