Ухвала суду № 137431015, 12.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3638/26

Провадження № 1-кс/159/829/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про арешт майна

12 червня 2026 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026030550000441 від 09.06.2026 за ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12026030550000441 від 09.06.2026 за ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив суд накласти арешт на вилучене майно.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити в його задоволенні.

Власник майна ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з заявою про розгляд клопотання у його відсутності, щодо накладення арешту на майно покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що 08.06.2026 близько 13:00 години, водій автомобіля марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , рухаючись на ділянці 457 км 800 м. автодороги М-07 сполученням «Київ-Ковель-Ягодин» в напрямку м. Любомль, допустив зіткнення з спеціальним вантажним снігоочисником марки «Mercedes-Benz» модель «Axor 1824», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який здійснював дорожні роботи. В результаті зіткнення водій автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 , пасажир вказаного транспортного ОСОБА_9 , а також ОСОБА_10 , працівник Волиньдорбуд, який на момент зіткнення здійснював маніпуляції з пневматичною установкою, розташованою на транспортному засобі марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримали тілесні ушкодження.

Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено до ЄРДР 09.06.2026 за № 12026030550000441 за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 286 України.

08.06.2026 в ході проведення огляду місця події було вилучено автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціальний вантажний снігоочисник марки «Mercedes-Benz» модель «Axor 1824», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває у власності ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Спеціальний вантажний снігоочисник марки «Mercedes-Benz» модель «Axor 1824», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуває у власності ТОВ «Волиньдорінвест», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Постановою старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 09.06.2026 вилучені транспортні засоби визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України.

Клопотання про арешт майна подане у зв`язку з необхідністю збереження речових доказів, тобто з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.

Відповідно до вимог статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), а також розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Доводячи підстави поданого клопотання слідчий вказував про те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені під час огляду місця події транспортні засоби є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а неприйняття рішення про арешт майна безумовно тягне його повернення з можливістю втрати доказового значення.

Клопотанням слідчого та долученими до нього документами доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу.

Слідчий суддя зазначає, що фактична незгода володільця майна з накладенням арешту, сама по собі не є законною підставою для відмови в задоволенні клопотання.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для його володільця, виходячи і з розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на вказане майно завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги, що є достатні підстави вважати, що дане майно має значення для забезпечення кримінального провадження, що відповідно до частини 2 ст. 170 є правовими підставами для накладення на нього арешту, у зв`язку із чим слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасове обмеження власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт, є обґрунтованим і такий ступінь втручання у його права та свободи, виправдовуюся потребами досудового розслідування, а тому клопотання слідчий суддя визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває у власності ОСОБА_6 ;

- спеціальний вантажний снігоочисник марки «Mercedes-Benz» модель «Axor 1824», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває у власності ТОВ «Волиньдорінвест».

Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном окрім сторони кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Оголошення повного тексту ухвали відбулося 16.06.2026 о 16 год 20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1