Рішення № 137430445, 16.06.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/518/26

Єдиний унікальний номер 741/2262/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

16 червня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами № 71769662 від 06 квітня 2025 року, № 8936692 від 18 травня 2025 року в розмірі 25465 грн 00 коп., суми сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71769662, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачеві кредит у розмірі 2000 грн 00 коп. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,5 % в день. Договір відповідачем підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

30 квітня 2025 року між кредитодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14829673 до договору № 7176962, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 16 днів та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5% на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

14 травня 2025 року між кредитодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14934048 до договору № 7176962, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 23 дні та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

13 червня 2025 року між кредитодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 15146237 до договору № 7176962, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID, отримавши від Приватбанк з згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2000 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 6760 грн, зокрема: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 600 грн сума заборгованості за процентами, 160 грн сума заборгованості за комісією, 4000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

18.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8936692, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачеві кредит у розмірі 5000 грн 00 коп. на строк 357 днів із процентною ставкою у розмірі 0,95 % в день. Договір відповідачем підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID, отримавши від Приватбанк за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5000 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 18705 грн, зокрема: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3705 грн сума заборгованості за процентами, 10000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 71769662 від 06.04.2025 та № 8936692 від 18.05.2025.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитними договорами у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025 у розмірі 6760 грн та за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025 у розмірі 18705 грн.

Ухвалою судді від 05 січня 2026 відкрито позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 16 березня 2026 року. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано з АТ КБ «ПриватБанк»: 1. інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; 2. виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , за період з 6 квітня 2025 року по 9 квітня 2025 року; 3. виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , за період з 18 травня 2025 року по 21 травня 2025 року.

04 березня 2026 року до суду з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року розгляд справи відкладено до 16 червня 2026 року для здійснення повторного виклику відповідача.

Представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, у якій просила розглянути позовну заяву у відсутності представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань сповіщався належним чином шляхом надсилання судових повісток про виклик за адресою зареєстрованого місця проживання в порядку ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Поштові конверти із судовими повістками про виклик відповідача до суду повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній».

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 16 червня 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 06.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71769662, відповідно до п. 2.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а. с. 19-25).

Пунктом 2.2.1 кредитного договору визначено, що сума кредиту 2000,00 грн. Пунктом 2.2.2 кредитного договору визначено, що строк кредитування/строк договору - 30 днів.

Пунктом 2.2.3. кредитного договору встановлено, що процентна ставка 0,500 % в день (фіксована).

Відповідно до п. 2.2.4 кредитного договору комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 300,00 грн).

Крім того, у п. 2.2.4. кредитного договору визначено дату надання кредиту: 06.04.2025, дату повернення кредиту: 05.05.2025, денна процентна ставка 1% в день, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% в день, пеня 4,00%, орієнтовна загальна вартість кредиту 2600 грн.

Пунктом 6.1 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.4 кредитного договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого кредиту/його частини на момент оформлення пролонгації.

У розділі 12 кредитного договору вказано реквізити позичальника ОСОБА_1 , йог дату народження, РНОКПП, паспортні дані, адресу проживання, засоби зв`язку, а також номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Кредитний договір № 71769662 від 06.04.2025 відповідачем підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 88480, таким же чином відповідач підписав і додаток № 1 до кредитного договору, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 26).

Відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора 88480, який був відправлений позичальнику 06.04.2025 о 17:05:11 на адресу електронної пошти, зазначену ним самим, за посередництвом системи BankID privatbank, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а. с. 33).

30 квітня 2025 року між кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14829673 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 7176962 від 06.04.2025, відповідно до п. 1. якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 16 днів та викласти пп. 2.2.2 п. 2.2 в новій редакції: 2. 2. 2. Строк кредитування/Строк договору 46 днів. На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п. п. 2.1 п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 % (а. с. 27-28).

Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 33262.

Відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора 33262, який був відправлений позичальнику 30.04.2025 о 20:30:13 на адресу електронної пошти, зазначену ним самим, за посередництвом системи BankID privatbank, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а. с. 33).

14 травня 2025 року між кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14934048 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 7176962 від 06.04.2025, відповідно до п. 1. якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 23 дні та викласти пп. 2.2.2 п. 2.2 в новій редакції: 2. 2. 2. Строк кредитування/Строк договору 69 днів. На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п. п. 2.1 п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 % (а. с. 29-30).

Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 82072.

Відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора 82072, який був відправлений позичальнику 14.05.2025 о 13:00:09 на адресу електронної пошти, зазначену ним самим, за посередництвом системи BankID privatbank, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а. с. 33).

13 червня 2025 року між кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 15146237 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 7176962 від 06.04.2025, відповідно до п. 1. якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів та викласти пп. 2.2.2 п. 2.2 в новій редакції: 2. 2. 2. Строк кредитування/Строк договору 99 днів. На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п. п. 2.1 п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 % (а. с. 31-32).

Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 66354.

Відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора 66354, який був відправлений позичальнику 13.06.2025 о 14:02:10 на адресу електронної пошти, зазначену ним самим, за посередництвом системи BankID privatbank, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а. с. 33).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025 виконало, надало відповідачу кредитні кошти в сумі 2000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» про переказ грошових коштів, відправник: ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», отримувач: ОСОБА_2 , платіжний інструмент НОМЕР_1 , сума 2000,00 грн, дата здійснення операції: 06.04.2025, та копією довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000077266 від 06.11.2025 про успішність вищевказаної платіжної операції з переказу грошових коштів (а. с. 34, 33 зворот).

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 24 січня 2026 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та надало виписку по вказаному рахунку за період з 06 квітня 2025 року по 09 квітня 2025 року. З указаної виписки по рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що 06.04.2025 на його платіжну картку відбулося зарахування переказу в сумі 2000,00 грн (а. с. 100, 101).

Тобто позивач належними, допустимими та достатніми доказами підтвердив виконання зобов`язання первісним кредитором за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025.

Однак, відповідач зобов`язання за кредитним договором та додатковими угодами до нього належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості. ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надано суду розрахунок суми заборгованості за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025, здійснений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з яким за період з 06.04.2025 по 16.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 6760 грн, що складається з: 2000 грн 00 коп. заборгованості за тілом, 600 грн заборгованості за процентами, 160 грн заборгованості за комісією, 4000 грн заборгованості за пенею/неустойкою (а. с. 17 зворот-18).

Крім того, судом встановлено, що 18.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 8936692, відповідно до п. 2.1 якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору (а. с. 36 зворот-42).

Пунктом 2.2.1 кредитного договору визначено, що сума кредиту 5000,00 грн. Пунктом 2.2.2 кредитного договору визначено, що строк кредитування/строк договору - 357 днів.

Пунктом 2.2.3. кредитного договору встановлено, що розмір першого обов`язкового платежу 1670,00 грн.

Пунктом 2.2.5 кредитного договору дата сплати першого обов`язкового платежу 03.06.2025.

Відповідно до п. 2.2.8 кредитного договору комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн).

Крім того, у п. 2.2.8 кредитного договору визначено дату надання кредиту: 18.05.2025, дату повернення кредиту: 09.05.2025, денна процентна ставка 0,95% в день, неустойка 250,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 22820 грн.

Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору денна процентна ставка 0,998% в день.

Пунктом 6.1 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.4 кредитного договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого кредиту/його частини на момент оформлення пролонгації.

У розділі 11 кредитного договору вказано реквізити позичальника ОСОБА_1 , його дату народження, РНОКПП, паспортні дані, адресу проживання, засоби зв`язку, а також номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Кредитний договір № 8936692 від 18.05.2025 відповідачем підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 444872.

Відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора 444872, який був відправлений позичальнику 18.05.2025 о 08:50:48 на адресу електронної пошти, зазначену ним самим, за посередництвом системи BankID privatbank, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а. с. 43, зворот).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025 виконало, надало відповідачу кредитні кошти в сумі 5000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» про переказ грошових коштів, відправник: ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», отримувач: ОСОБА_2 , платіжний інструмент НОМЕР_1 , сума 5000,00 грн, дата здійснення операції: 18.05.2025 (а. с. 13), а також копією довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000074696 від 04.11.2025 про успішність платіжної операції з переказу грошових коштів за ініціативою ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», отримувач: ОСОБА_2 на карту НОМЕР_1 , дата: 18.05.2025; сума 5000,00 грн (а. с. 44).

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 24 січня 2026 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та надало виписку по вказаному рахунку за період з 18 травня 2025 року по 21 травня 2025 року. З указаної виписки по рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що 18.05.2025 на його платіжну картку відбулося зарахування переказу в сумі 5000,00 грн (а. с. 100, 101 зворот).

Тобто позивач належними, допустимими та достатніми доказами підтвердив виконання зобов`язання первісним кредитором за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025.

Однак, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості. ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надано суду розрахунок суми заборгованості за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025, здійснений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з яким за період з 18.05.2025 по 16.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 18705 грн, що складається з: 5000 грн 00 коп. заборгованості за тілом, 3705 грн заборгованості за процентами, 10000 грн заборгованості за пенею/неустойкою (а. с. 34 зворот-35).

16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до боржника за кредитними договорами № 71769662 від 06.04.2025 та № 8936692 від 18.05.2025 ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору факторингу № 16/10/25 (а. с. 46-49), копією реєстру прав вимог № 16/10/25-02 до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 (а. с. 50 зворот-51), копією реєстру прав вимог № 16/10/25-01 до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 (а. с. 52-53), копіями платіжних інструкцій АТ «ОТП Банк» від 20 жовтня 2025 року про оплату за договором факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року згідно з реєстрами прав вимоги № 16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 р., № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року (а. с. 53 зворот-54).

Згідно з реєстром прав вимог № 16/10/25-02 до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025 на суму 6760 грн, з яких: 2000 грн 00 коп. заборгованість за тілом, 600 грн заборгованість за процентами, 160 грн заборгованість за комісією, 4000 грн заборгованість за пенею/неустойкою (а. с. 50 зворот-51).

Згідно з реєстром прав вимог № 16/10/25-01 до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025 на суму 18705 грн, з яких: 5000 грн 00 коп. заборгованість за тілом, 3705 грн заборгованість за процентами, 10000 грн заборгованість за пенею/неустойкою (а. с. 52-53).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво, - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеними кредитними договорами, боржником за якими є відповідач.

Надані позивачем розрахунки заборгованостей стороною відповідача не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов`язань та сплати коштів у добровільному порядку.

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав.

Із розрахунків заборгованостей убачається, що розміри заборгованостей за тілом кредитів, відсотками за користування кредитами та комісією відповідають умовам кредитних договорів, відсотки нараховані в межах строків кредитування, передбачених кредитними договорами та додатковими угодами.

З урахуванням викладеного вище, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд робить висновок, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованостей за тілом кредитів, відсотками за користування кредитами та комісією ґрунтуються на вимогах закону, а тому позовну заяву в частині їх стягнення необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025 у сумі 2760 грн та заборгованість за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025 у сумі 8705 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 4000 грн за кредитним договором № 71769662 від 06.04.2025 та в розмірі 10000 грн за кредитним договором № 8936692 від 18.05.2025, суд зважає на таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/неустойкою, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення цього рішення.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті (ст. 3 Закону).

Згідно з п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній до 24 грудня 2023 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24 грудня 2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Датою набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року. Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року.

У цій справі кредитні договори між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 06 квітня 2025 року та 18 травня 2025 року. Отже, оскільки кредитні договори укладено після 23 січня 2024 року, тобто пізніше 30-го дня з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до боржника не застосовуються положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Системний аналіз приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування неустойки (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Отже, нарахування штрафних санкцій у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24 січня 2024 року регулюються винятково ЦК України, а тому в даному випадку підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки на час розгляду справи в Україні введено та продовжує діяти воєнний стан, то в силу дії п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України штрафні санкції з відповідача за прострочення сплати грошових зобов`язань (пеня/неустойка) у сумі 4000 грн та 10000 грн стягненню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4500 грн 00 коп. в рахунок отримання правничої допомоги витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До позовної заяви ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» долучено копію договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 (а. с. 55-57), копію акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 (а. с. 58, 59 зворот-60), копію витягу з Акту № 6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за вищевказаним договором від 23.10.2025, відповідно до якого вартість наданих ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» адвокатом Ткаченко Ю.О. послуг становить 4500 грн (а. с. 59), копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579939289.1 від 27.10.2025 про оплату ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» наданої правничої допомоги Ткаченко Ю.О. за вищевказаним договором (а. с. 61), копію ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1287257 (а. с. 61 зворот), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 (а. с. 62).

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ураховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, ураховуючи, що справа не є справою значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, ураховуючи виконані в акті роботи, суд вважає розмір витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем до стягнення, обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, ціни позову та виконаної адвокатом роботи.

З урахуванням викладеного, ураховуючи, що поданий ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» позов суд задовольняє частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (45,02 %) у розмірі 2025,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. Отже, з відповідача на користь позивача пропорційно за задоволеної частини позовних вимог (45,02%) необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1090,56 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 108, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205) заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71769662 від 06.04.2025 у розмірі 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн 00 коп, з яких: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 600 грн сума заборгованості за процентами, 160 грн сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205) заборгованість за договором кредитної лінії № 8936692 від 18.05.2025 у розмірі 8705 (вісім тисяч сімсот п`ять) грн 00 коп, з яких: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 3705 грн сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205) судовий збір у розмірі 1090 (одна тисяча дев`яносто) грн 56 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п`ять) грн 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА